Важлива подія в ООН: захист журналістів на війні
Сьогодні мав честь виступити на важливому заході Ради ООН з прав людини в Женеві, присвяченому захисту журналістів у зонах збройних конфліктів.
Тримаючи в руках газету "Зоря" з прифронтового Золочева (головний редактор – Василь Мирошник), я розповів дипломатам світу про реальність роботи українських журналістів під російськими обстрілами. Про «полювання» з боку росіян на журналістів – наразі у неволі знаходиться 30 медійників. Про загиблих колег (уже після круглого столу прийшла трагічна звістка з Києва про смерть від атаки російського дрона журналістки «Укрінформу» Тетяни Кулик)… Про прицільне руйнування готелів – інфраструктури, якою користуються журналісти та представники міжнародних місій.
Подія "Журналісти під вогнем: Як захистити журналістів та право громадян на доступ до інформації у часи конфлікту" зібрала представників з різних країн та організацій. Серед спікерів:
● Мінна-Ліна Лінд, заступниця міністра закордонних справ Естонії;
● Вім Геертс, Посол з прав людини Королівства Нідерландів;
● Пеггі Гікс (директорка тематичного напрямку, Спеціальні процедури та відділ права на розвиток в УВКПЛ);
● Мохаммед Заанун (фотожурналіст і лауреат нагороди Free Press Unlimited "Найстійкіший журналіст") – відео;
● Лємія Абубакр (Мережа жінок-журналісток Судану, Медіа-форум Судану) – відео;
● Камаль Ельсадіг (головний редактор Radio Dabanga, співголова Медіа-форуму Судану).
Захід пройшов під модерацією Рут Кроненбург, президентки авторитетної організації з Нідерландів Free Press Unlimited.
Ініціативу із захисту журналістів підтримали у своїх виступах дипломати і представники Канади, України, Коста-Ріки та інших країн. Вітаючи важливу доповідь з України, перша секретар представництва України при ООН Євгенія Кононенко також привернула увагу дипломатів до того, що з окупації Криму Росія систематично руйнує міжнародний порядок.
Текст мого виступу:
- Пані та панове, цей випуск газети "Зоря" – з прифронтового міста Золочів на сході України у Харківській області. Нещодавно редакцію газети вдесяте обстріляла російська артилерія. Але вони продовжують видаватися.
Британська Daily Mail задокументувала маршрут доставки цієї газети, назвавши його "найнебезпечнішим газетним маршрутом у світі". Їхній журналіст став свідком того, як щотижня наш редактор Василь Мирошник пробирається крізь атаки російських дронів та артилерійський вогонь, щоб доставити газети в села, розташовані лише за чотири милі від російського кордону. Навіщо йти на такий ризик? Тому що на прифронтових територіях, де зникає електрика та переривається інтернет, ці місцеві газети стають єдиним надійним джерелом інформації для тисяч українців.
Коли зв'язок відсутній, а російська пропаганда заполонює ефір, наші друковані газети залишаються життєво важливою ниткою. Вони надають важливу інформацію про маршрути евакуації та гуманітарну допомогу.
І ці газети наче і старого зразка, але вони є символом стійкості для тисяч українців у ці важкі часи. Ми, Національна спілка журналістів України (НСЖУ), пишаємося тим, що відродили 32 місцеві прифронтові газети. І я прошу міжнародних партнерів підтримувати українську місцеву прифронтову пресу.
Росія навмисно атакує журналістів та медіа-інфраструктуру, щоб відрізати доступ до правди про війну. Минулий рік показав небезпечну тенденцію – систематичні атаки на цивільні будівлі, які використовуються медійниками та міжнародними місіями. Російський ракетний удар по готелю в Краматорську вбив британського консультанта Reuters і залишив відеооператора в комі на шість місяців.
Цинічна російська стратегія включає полювання на журналістів – 30 українських журналістів наразі утримуються в російських в'язницях. Одна з них, Вікторія Рощина, померла в ув'язненні наприкінці минулого року, так і не побачивши свободи.
Тим часом незалежний медіасектор України переживає серйозну кризу. Війна спустошила економіку, знищивши рекламні доходи та передплати. Раптове заморожування американської допомоги спричинило шок для нашої медіаспільноти, змусивши багато незалежних ЗМІ боротися за виживання.
Реальність у зонах бойових дій України демонструє три критичні виклики в забезпеченні доступу людей до інформації:
По-перше, фізичне руйнування медіа-інфраструктури створює інформаційний вакуум, який допомагає агресору. Коли знищуються вежі зв'язку та бомбляться редакції, люди втрачають зв'язок із надійними новинами.
По-друге, націлювання на журналістів створює ефект залякування, обмежуючи висвітлення з найбільш постраждалих територій. Ця навмисна стратегія залякування має на меті не допустити, щоб світ бачив справжній вплив війни.
По-третє, економічне спустошення місцевих ЗМІ загрожує змусити замовкнути найнадійніші голоси в громадах, уражених війною. Наше дослідження показує, що місцеві газети мають 90% довіри серед читачів – набагато вищий рівень, ніж будь-яке інше джерело інформації. Однак ці важливі постачальники інформації борються за виживання.
Ці виклики потребують негайної міжнародної уваги та підтримки. Бо доступ до надійної інформації в зонах війни – це не просто медійне питання, це гуманітарна необхідність, яка рятує життя.
Дякую.
Журналісти важливі!
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама