Окремий загін безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун» створено у 2024 році. Його командир у цивільному житті був інструктором із тактичної та вогневої підготовки у приватній школі. Свій військовий шлях розпочав у 2015 році кулеметником в окремому загоні спеціального призначення «Омега Північ», брав участь у бойових діях у селах Піски та Луганському Донецької області.
У 2022 році, наступного дня після повномасштабного вторгнення, він, ні на мить не задумуючись, уже був за останнім місцем служби; долучився до військових операцій в Ірпені, на Харківщині, Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках фронту. Пройшов шлях від бійця до командира підрозділу.
Про досягнення, плани на майбутнє та інше Укрінформ запитав у командира окремого загону безпілотних систем «Тайфун» Михайла Кмитюка на позивний «Майкл».
НЕ КОЖЕН МОЖЕ СТАТИ ПІЛОТОМ
- Як кандидати можуть потрапити до вашого загону, де дізнатися про набір до нього? Зокрема, за якими критеріями ви їх відбираєте?
- Приєднатися до нас можна, зайшовши на сайт tayfun.in.ua, на платформи: robota.ua, Lobby X, Work.ua, через «Дію».
Як ми відбираємо? Насправді потрібні люди, які мають технічний склад розуму, тому що не кожен може стати пілотом. Проводимо ряд співбесід, і за результатом декількох співбесід нам ця людина підходить або не підходить. Якщо в неї навіть немає досвіду, але вона бажає і може навчитись, то ми її оцінимо, проведемо тестування, і тоді розуміємо, підійде вона чи ні.
- Як новобранці проходять навчання? Це загальна підготовка чи навчання саме в загоні?
- Є загальний базовий військовий курс, він обов'язковий для всіх, де б ти не проходив службу. Після двомісячного терміну вони потрапляють до нас у загін. У загоні ми даємо їм базу за їхнім профілем: якщо пілот FPV, то це місяць часу, якщо пілот «крила», то місяць-півтора.
Після цього проводимо наше внутрішнє злагодження, де даємо їм тактику застосування, наближаємо до бойових умов і після того визначаємо за їхнім рівнем, чи готові вони поїхати на той чи інший напрямок.
- Який шлях має пройти рекрут перед тим як зможе керувати дронами?
- Шлях займає пів року. Є ті, кому це вдається швидше: 4–5 місяців, – це дуже мало насправді.
- На яких моделях дронів навчаються новобранці?
- Моделі різні: від найменшого Meteor-65 до семидюймового дрона, коли безпосередньо бойове застосування. Питання – не яка модель, а як тебе навчають, і коли ти зможеш управляти.
- Яку пораду ви можете дати людям, що ще не долучилися до війська, але планують стати пілотами дронів?
- Порада досить проста: навіть якщо вони не планують, але так станеться, що до нього потраплять, бажано мати якийсь багаж знань, елементарного, базового володіння зброєю і пілотування на симуляторах. У нас – люди, які потрапляють за власним бажанням, але інколи не вистачає якогось бекграунду. Тепер є низка шкіл, які готові прийняти та навчити.
РОЗУМІЄМО ОДИН ОДНОГО З ПІВСЛОВА
- Як у вашій зоні відповідальності на фронті діє російська армія, як саме на ній розгортаються події?
- Наша зона відповідальності – це підтримка бригад Національної гвардії України, і все відбувається досить по-різному. Буквально тиждень тому був дуже активний період, коли проводилися наступальні дії. Протягом минулого місяця хлопці активно працювали на Покровському напрямку. Тепер ситуація там змінилася, вони перейшли в піхотні наступи.
На Куп'янському також наші працюють, досить складний напрямок, але в нашій смузі відповідальності немає наступів на броньованій техніці. Фактично це поодинокі групи піхоти, які намагаються просуватися та закріпитися.
- Як ви можете відзначити взаємодію з іншими підрозділами на вашому напрямку фронту?
- Не скажу, що це проблема, коли ми вже налагодили (взаємодію, – ред.). Ця проблема є на початку, коли ти тільки заїжджаєш. Потрібен час, щоб притертись, і загалом робота починає налагоджуватися. Ми працюємо близько чотирьох місяців, то в нас уже проблем взагалі з взаємодією немає, розуміємо один одного з півслова. Навіть коли змінюємо наші екіпажі, усі розуміють, як працює «механізм».
- Яка структура відзначилася у постачанні дронів для вашого загону?
- Національна гвардія забезпечує нас FPV-дронами, згідно з нашою потребою, тому структури нема. Є держава, яка забезпечує те, що ми пишемо в потреби.
НЕ ЗА ГОРАМИ – НАШЕ РОЗШИРЕННЯ
- Як відзначився ваш загін за час свого існування? Які найважливіші успіхи?
- У листопаді 2024 року ми знищили комплекс радіоелектронної боротьби «Борисоглєбськ-2», його загальна вартість 200 мільйонів доларів. Це велика втрата для ворога, але все одно найбільше досягнення – те, що ми не відступаємо. Кожен екіпаж не відходить, а стоїть на місці, тому що кожен метр української землі набагато важливіший, ніж будь-яка техніка Російської Федерації. Техніку вони зможуть виробити, а землі полонити набагато важче.
- Скільки людей долучилося до загону від початку його створення?
- Кількість розголошувати не можу, але скажу одне: з такою швидкістю, як до нас приходять люди, то не за горами, можливо, наше розширення. Тому що серед них не просто охочі, а ті, хто справді бажають працювати.
- Яким ви бачите майбутнє загону?
- Якщо ми стратегічно говоримо про це, то, звичайно, це ріст, тому що сьогодні фактично 90% усіх уражень наносять безпілотні ударні засоби на різні дистанції. Ми прийдемо до того, що екіпажі, які фактично виступають підтримкою, будуть і утримувати лінію.
- Чи є у планах використання і наземних дронів? Можливо, навіть надводних?
- Звичайно, є, і, можливо, будуть створені окремі підрозділи, що займатимуться виключно роботизованими наземними системами.
Єлизавета Шибаєва, Київ
Фото Павла Багмута