Пам’яті молодшого сержанта Олександра Синельникова (позивний «Семен»)
Молодший сержант Олександр Синельников загинув 4 грудня 2023 року під час бойового завдання під Куп’янськом.
Олександр народився 14 серпня 1990 року у Києві. Навчався у столичному ліцеї №75, а вищу освіту здобував у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського. У 2014 році закінчив кафедру конструювання машин Механіко-машинобудівного інституту та отримав диплом спеціаліста.
У підлітковому віці хлопець активно займався спортом: брав участь у велосипедних гонках, бігав марафони, займався боксом, грав у футбол.
"Саме любов до футболу та беззаперечна віра в «Динамо» надихали Олександра на участь в навколофутбольних подіях. У такі моменти він дійсно був щасливим, а своїх дітей навчав, що для щастя потрібно «любити маму, тата і «Динамо»!", - зазначили у благодійному фонді "Трибуна героїв".
Олександр працював провідним інженером відділу оцінки сейсмостійкості відокремленого підрозділу "Науково-технічний центр" НАЕК "Енергоатом". Устиг двічі одружитися: із першою дружиною мав сина, у другому шлюбі народилася донька.
"Саша дуже любив довгі прогулянки містом, тому кожного вечора в нас за планом була чергова подорож столицею та вивчення нових маршрутів. Він завжди повторював, що Київ – найкраще місце на Землі. Також мій чоловік дуже любив читати, у будь-яку подорож чи відрядження обов’язково брав книгу. Навіть на війну”, - згадує дружина воїна Ольга.
За її словами, Олександр поривався піти воювати, ще коли Росія розпочала у 2014 році агресію на сході України. Однак тоді його стримало одруження та народження дитини. "Саша завжди хотів сконструювати щось нове. Він прагнув бути корисним своїм країні та місту. Всі оточуючі відчували ту енергію, бачили, як горять його очі до справи життя. Друзі називали його "залізною людиною", адже Тоні Старк (вигаданий персонаж американської медіа-франшизи Marvel Cinematic Universe - Ред.) був улюбленим героєм Олександра", - розповіла Ольга.
На початку повномасштабного російського вторгнення Олександр, попри роботу у стратегічній галузі, долучився до лав Печерської тероборони під час оборони Києва. Після звільнення Київщини продовжував боронити Україну у лавах 205-го окремого батальйону ТрО.
"Пішов до військкомату 25 лютого, а нам повідомив вже по факту. Сказав, що розумів, що для нас це буде важко, тому не хотів, щоб його відмовляли. Ми зрозуміли та підтримали", - каже жінка.
Олександр був двічі поранений - у боях за Бахмут та Соледар. Уламок із ноги - наслідок поранення під Соледаром - лікарі так і не вийняли. А у січні 2023 року після поранення під Бахмутом захисник частково втратив зір. Однак після реабілітації знову повернувся на фронт.
У травні-червні 2023 року Олександр проходив навчання у Німеччині, після чого отримав підвищення до головного сержанта роти. У листопаді його з побратимами перекинули на Куп’янський напрямок, де йшли напружені бої.
3 грудня Олександр телефонував, попрощався із рідними, а вже 6 грудня сім’я отримала повідомлення про його загибель.
"У той момент наче щось обірвалось, бо третину життя ми провели разом. І цю прірву всередині не зашиєш та не закриєш курткою. Я з нею йду на роботу, з нею пʼю каву, з нею посміхаюсь нашій донечці. У світі не існує такої фізичної величини, яка може виміряти втрату, але це нестерпно боляче. І з цим болем ти продовжуєш жити далі", - ділиться Ольга.
Президент Володимир Зеленський 25 грудня 2024 року посмертно нагородив Олександра Синельникова орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять Герою!
За матеріалами НАЕК "Енергоатом", благодійного фонду підтримки загиблих футбольних фанатів "Трибуна Героїв"
Фото з сімейного архіву
