У Варшаві 7-8 квітня відбулася неформальна зустріч міністрів культури ЄС, в якій на запрошення Польського головування в Євросоюзі взяв участь міністр культури та стратегічних комунікацій (МКСК) України Микола Точицький.
В інтерв’ю Укрінформу Точицький розповів про результати своєї зустрічі з європейськими колегами, де він акцентував увагу, зокрема, на потребі посилення роботи заради збереження культурної спадщини України та необхідності переслідування росіян за викрадення з тимчасово окупованих територій українських культурних артефактів. Крім того, міністр поділився інформацією про українсько-польський діалог щодо проведення пошуково-ексгумаційних робіт, а також про підтримку ЗМІ на прифронтових територіях і відбудову пошкоджених об’єктів культурної спадщини.
РОСІЯ ПОСЛІДОВНО І ЦІЛЕСПРЯМОВАНО РУЙНУЄ КУЛЬТУРНИЙ СПАДОК УКРАЇНИ
- Пане міністре, ви взяли участь у неформальній зустрічі міністрів культури ЄС у Варшаві. Які питання ви порушували перед європейськими колегами, що вдалося вирішити?
- Це було неформальне засідання міністрів. Крім мене, на ньому були присутні ще декілька колег з країн, які не є членами ЄС, зокрема з Великої Британії, Норвегії, Ісландії.
Тема обговорення була надзвичайно важлива, оскільки робота велася у розвиток платформи, започаткованої на виконання Плану внутрішньої стійкості України, представленого Президентом України Володимиром Зеленським у Верховній Раді України у листопаді минулого року, зокрема його пункту «Культурний суверенітет».
Йдеться про те, що українці мають дати розуміння світові: хто ми є, чому і за що ми боремося. Насправді кожен з нас розуміє, що Росія цілиться не лише на території і не лише вбиває мирних людей. Вона послідовно і цілеспрямовано руйнує культурний спадок України. На окупованих територіях було вкрадено один мільйон сімсот тисяч одиниць нашого культурного спадку: від археологічних знахідок до музейних колекцій, які Російська Федерація привласнила собі, порушуючи всі можливі норми міжнародного права. І якщо у давні часи, коли росіяни вкрали нашу назву і нашу історію, вони вивозили експонати до Ермітажу чи московських музеїв, то зараз вони успішно торгують цим на чорному ринку.
Завдяки співпраці з колегами з різних країн ми поступово повертаємо ці цінності. Зокрема, неодноразово під час закордонних візитів – і глави держави, і моїх – іноземні компетентні органи передавали нам вилучені артефакти, які були викрадені на окупованих територіях та вивезені за кордон для продажу на чорному ринку.
- Це роблять російські військові мародери?
- Не тільки. Це роблять також російські діячі культури. Власне, тому ми започаткували платформу для вирішення питань і першочергових потреб захисту культурної спадщини. В Ужгороді у лютому відбулася перша міжнародна конференція з питань культури, в якій взяли участь 29 делегацій, у тому числі від Єврокомісії та ЮНЕСКО, 20 з них були представлені на рівні міністрів та заступників міністрів культури.
І вже сьогодні, під час цієї зустрічі у Варшаві, завдяки дуже професійній діяльності моєї польської колеги Ганни Врублевської, Польське головування в ЄС запропонувало чіткий план розвитку платформи, започаткованої в Ужгороді. Йдеться про допомогу Україні, а завдяки цьому також про допомогу європейським країнам зрозуміти, якими мають бути регуляції для успішного збереження, захисту чи евакуації культурного спадку, що може потрапити під обстріл або руйнування під час воєнних конфліктів.
Я був основним доповідачем на цю тему і розкрив головні завдання, які стоять перед нами. Йдеться про те, що станом на сьогодні ми просимо наших колег допомогти нам в евакуації культурних артефактів, а також у підготовці спеціалістів у галузях евакуації, реставрації, відновлення. До речі, нам вдалося евакуювати понад півмільйона культурних артефактів з 59-ти культурних об’єктів на прифронтовій території до 21-го музею по всій Україні.
Як я вже казав, до викрадення причетні й російські офіційні особи. Україна вперше у лютому ввела санкції проти культурних, музейних та інших діячів Росії. Йдеться про 55 фізичних та 3 юридичних осіб, щодо яких ми чітко довели їх залучення до розкрадання, руйнування і знищення українського культурного спадку.
Крім того, з державами Євросоюзу і нашими партнерами з країн з-поза ЄС у межах створеної платформи ми також обговорюємо, що потрібно зробити, якими регуляціями і можливостями має володіти та чи інша країна для того, щоб мати сховища для збереження артефактів. Необхідно розуміти, що сховище для артефактів – це дуже специфічний об'єкт, який повинен відповідати відповідним нормам захищеності, кліматичного режиму зберігання історичних предметів.
Ми також обговорювали питання щодо оцифрування культурного спадку, що є величезною проблемою не лише в Україні, але й у багатьох інших країнах. Чому? Тому що, коли ми говоримо про торгівлю Російською Федерацією нашим культурним спадком, то це відбувається не лише зараз. Війни свідчать про те, що такі торги триватимуть ще не одне десятиліття після цього. І для того, щоб довести, що це твоя власність, потрібно мати чітко складені каталоги та реєстри. Зараз ми проводимо таку роботу. Донині ми оцифрували 10-15% артефактів музейного фонду України. У співпраці з іноземними партнерами ми змогли оцифрувати вже 400 об’єктів нерухомої культурної спадщини. Міністерство також розпочало реалізацію стратегічного проєкту з Google «Україна є тут», в межах якого вже було оцифровано понад 8 тис. виставок і колекцій з українських музеїв. Проте нам не вистачає експертів і професіоналів цієї справи, оскільки багато хлопців і дівчат зараз на війні, а також відповідного фінансування.
Водночас наступним кроком буде презентація на Конференції з відновлення в липні у Римі нашої стратегії розвитку культури до 2030 року, затвердженої нещодавно урядом, а також першочергових завдань для створення Фонду української спадщини, який допомагатиме нам вирішувати ці завдання.
Зараз ми також просимо наших колег, зокрема і польських, допомагати нам з виставками творів мистецтва з наших музеїв. Тим самим ми не лише популяризуємо українську культуру, а й гарантуємо безпеку нашим колекціям.
КОЛЕКЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ЕКСПОНУЮТЬСЯ МАЙЖЕ У 15 КРАЇНАХ ЄВРОПИ
- Наприклад, як у випадку експозиції з музею Ханенків у Королівському замку у Варшаві…
- Так. Це одна із найбільших і найкращих колекцій України. І я пишаюся, що такою була оцінка з боку наших польських колег. Від початку повномасштабного вторгнення Росії 162 колекції з України переміщені для реставрації та експозиції за кордоном. Зараз багато українських колекцій презентується у близько 15-ти країнах, зокрема Польщі, Швеції, Данії, Нідерландах, Литві, Бельгії. Практично кожна країна ЄС допомагає нам у цьому, допоки ми будуємо сховища. Вони, до речі, можуть бути подвійного використання: під час війни також для людей, а після війни – для наших артефактів.
- Як ваші європейські колеги відреагували на ваші ініціативи і пропозиції?
- Комісар ЄС з питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф розіслав запитальник до своїх колег-міністрів з чітким проханням: дати відповідь, на яке із порушених міністром культури України завдань вони можуть відповісти. Наприклад: зберегти виставку, надати кошти, допомогти з навчанням українських реставраторів, експертів тощо. Єврокомісія буде тим центром, куди зійдеться вся інформація. Станом на сьогодні маємо чітку реакцію єврокомісара Мікаллефа, і з допомогою наших колег з Єврокомісії ми зможемо управляти процесами і розумітимемо, де, з ким і як будемо працювати по цих питаннях у майбутньому. На наступній зустрічі міністрів культури країн ЄС уже буде певна конкретика з цього приводу.
- Пане міністре, торік у грудні було створено українсько-польську робочу групу, яка займається складними питаннями двосторонніх відносин. Якими є результати роботи цієї групи?
- Наші команди працюють гармонійно і професійно. Донині відбулося вже три зустрічі робочих груп, останнє засідання відбулося 30 березня. Ми обмінялися списками місць, де хотіли б проводити пошукові, дослідницькі та ексгумаційні роботи.
У результаті зараз за паритетним принципом маємо з української і польської сторін по одній позитивній відповіді на здійснення таких робіт.
Після того, як будуть проведені перші пошукові або ексгумаційні роботи, ми разом із польською колегою вийдемо із заявою і детально розповімо суспільствам обох країн про результати.
- Коли розпочнуться роботи у цих місцях по обидва боки кордону?
- Зараз детально проговорюються всі логістичні питання по обидвох місцях, питання щодо учасників робіт. Думаю, що найближчим часом ми про все повідомимо. Ми дотримуємося позиції, що все повинно відбуватися згідно з міжнародним правом та відповідно до національного законодавства.
- Ці роботи в Україні вестимуться в умовах гарячої фази війни. Як гарантувати безпеку учасникам й уникнути якихось диверсій чи актів саботажу?
- Питання безпеки є абсолютно ключовим, і над цим повинні працювати обидві держави. Коли я говорив про професійний і грамотний підхід до діяльності наших груп, ми обговорювали й це питання. Ми гарантуватимемо безпеку учасників цих робіт, але зараз не вдаватимуся в деталі.
- Чи крім двох перший дозволів у цьому році слід очікувати на чергові дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт?
- Ми працюємо над цим питанням, це – дорога з двостороннім рухом.
УКРАЇНА ОБГОВОРЮЄ З ЄС МОЖЛИВІСТЬ ДОПОМОГИ РЕГІОНАЛЬНИМ ЗМІ
- Міністерство минулого тижня оголосило конкурс щодо створення газет для людей на прифронтових та деокупованих територіях. Наскільки актуальним є цей проєкт? На вашу думку, якою є ефективність інформаційної роботи з населенням на прифронтових та деокупованих територіях?
- Це дуже важливий аспект. Ми перебуваємо у постійному діалозі з суспільством і регіональними ЗМІ на цих територіях. Варто не забувати, що у цих місцях подекуди немає Інтернету. По-друге, з України пішов USAID, який дуже багато допомагав регіональним медійникам. На зустрічі з єврокомісаром Мікаллефом ми обговорювали питання, яким чином через європейські фонди заповнити відсутність фінансування, що надавалося раніше Сполученими Штатами. Нещодавно вже було виділено 10 мільйонів євро на таку діяльність незалежних ЗМІ, і ми продовжимо роботу на цьому напрямі. Керівництво держави та уряд зробить усе можливе, щоб наша регіональна преса мала можливість працювати далі. Без цього буде доволі складно проводити інформаційну політику.
- Нещодавно міністерство оновило дані щодо кількості пам’яток культурної спадщини та обʼєктів культурної інфраструктури, що постраждали через російську агресію. Як ви оцінюєте стан міжнародної співпраці, особливо з ЮНЕСКО, посольствами іноземних країн щодо фіксації злочинів, висвітлення їхнього масштабу та напрацювання стратегії відбудови таких обʼєктів?
- У нас ефективна і дуже хороша співпраця між Міністерством культури та стратегічних комунікацій й Генпрокуратурою. Дуже доброю звісткою є те, що Збройні сили створили підрозділ, який займається не лише фіксацією злочинів, а й сприяє евакуації, а також дослідженням з професійними фахівцями, які перебувають у лавах Збройних сил.
Дуже важливими елементом, про який я вже згадував, є оцифрування культурного спадку України. Без цього складно буде говорити з міжнародними партнерами, зокрема ЮНЕСКО, країнами ЄС та усіма іншими країнами доброї волі про те, як нам допомогти. Тобто ми повинні виконати свою домашню роботу. Після того, як буде правильно складене досьє, воно передаватиметься нашим міжнародним партнерам.
Зараз ми доволі ефективно працюємо з ЮНЕСКО, іншими міжнародними інституціями по захисту культурної спадщини для того, щоб фіксувати ці злочини і передавати їх у майбутньому до відповідних міжнародних судових інстанцій. Це дозволятиме мати право на захист у міжнародних інституціях.
З великого переліку об’єктів культурної спадщини, що перебувають під захистом ЮНЕСКО в Україні, два вже постраждали від російських обстрілів. Зокрема, йдеться про «Держпром» у Харкові, а також філармонію імені Давида Ойстраха в Одесі. Під час цього обстрілу в Одесі постраждало 16 об’єктів, серед яких були також готель «Брістоль», Одеська національна опера. Тобто наше завдання – фіксувати, передавати, оцифровувати і звертатися до міжнародних судових інстанцій. Ми задоволені на цьому етапі співпрацею з міжнародними партнерами.
- У грудні минулого року костел Святого Миколая у Києві зазнав пошкоджень внаслідок падіння уламків ракети. Коли можна очікувати на відновлення культової споруди, чи передбачається участь міжнародних партнерів, зокрема ЮНЕСКО?
- Це питання дуже важливе, адже костел Святого Миколая має величезне значення для збереження нашої культурної спадщини. Проблеми костелу не можуть бути вирішені виключно фінансуванням з боку ЮНЕСКО. У цьому питані має бути комплексний підхід, ми повинні все відреставрувати. Для повноцінної реставрації потрібно зібрати кошти, що потребує часу. Ми спілкуємося з міжнародними партнерами, і не лише з ЮНЕСКО, щоб внести цей об’єкт до Фонду української спадщини з метою його подальшого відновлення.
Цей об’єкт є пріоритетом для повноцінного відновлення, щоб римо-католицька громада могла ним користуватися. З іншого боку, слід пам’ятати, що у нас 5483 об’єкта культури та туристичної інфраструктури, які повністю або частково знищені. За підрахунками українського уряду, Світового Банку та ООН, Росія завдала збитків українському культурному сектору на суму 3,5 мільярда доларів. Жодна країна світу не була би у змозі відразу все відреставрувати. На це потрібен певний час.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: МКСК