Бомбосховища Києва: проблеми, які поширюються на всю Україну
Після трагічного випадку в Києві вночі 1 червня, коли під час ворожого обстрілу люди не змогли потрапити в укриття і від уламків збитої російської ракети загинули дві жінки та 9-річна дівчинка, Президент України доручив міністру з питань стратегічних галузей промисловості провести повну ревізію всіх захисних споруд Києва, а міністру внутрішніх справ – усіх споруд України.
«Усі укриття у Києві мають бути відкриті постійно», – заявив ввечері того ж дня на пресбрифінгу директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Але, коли 4 червня за один день у столиці перевірили близько тисячі укриттів, то половина з них виявилися не готові до використання або комісія не змогла їх відкрити.
Укрінрформ спробував розібратися, хто ж таки несе відповідальність за утримання, або, принаймні відкриття сховищ, зачинені двері яких можуть коштувати людського життя.
СТАН УКРИТТІВ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ВИМОГАМИ 2018 РОКУ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЛИ, ЩОБ ВОНИ БУЛИ ЗАКРИТІ, КОЛИ ТРИВОГИ НЕМАЄ
Укриття та їхній стан, закриті вони чи відкриті – це все регулюється Вимогами щодо експлуатації та утримання укриттів, які були затверджені наказом МВС № 579 від 9 липня 2018 року. Ці вимоги дозволяли, щоб укриття були закриті, коли повітряної тривоги немає.
Але вже в 2022 році, коли загроза атак на столицю стала реальністю, постало питання: а де гарантія, що під час кожної тривоги приватні чи державні власники укриттів гарантовано будуть виїжджати на місця і відкривати всі ці сотні і тисячі підвалів?
«Були розмови, що ми не можемо тримати сховища постійно відчиненими, тому що там зроблені ремонтні роботи і безхатченки будуть організовувати собі там притулки. Але ж ми не маємо іншого виходу, як тримати їх постійно у відкритому стані, тому що останні дні ми почали отримувати постійні удари балістичними ракетами», – говорить Ткачук.
Питанням, чи можна побудувати систему так, щоб укриття були відкриті завжди, ще в листопаді 2022-го року зацікавилася Група громадського моніторингу «Озон», яка займається перевіркою укриттів в Україні та співпрацює з Департаментом муніципальної безпеки КМДА.
«Постійно відкриті сховища – це складно, оскільки також завжди є загроза, що хтось туди прийде і зіпсує майно», – говорить координаторка «Озону» Іванна Мальчевська. Адже укриття є трьох типів власності: приватної, державної та комунальної. І якщо ми говоримо про приватну власність – це може бути, наприклад, підвал в якому власник зберігає приватні речі. Або, якщо це бізнес – аптека чи магазин, то тримати їх відкритими серед ночі ніхто не буде. За словами Мальчевської, навіть, поліцейські говорили, що це дуже складно організувати, і в такому разі треба постійно перевіряти укриття на знаходження там безхатьків чи розпиття алкоголю. Раніше мер столиці Віталій Кличко казав про домовленість з патрульною поліції, що вони будуть патрулювати і здійснювати періодичну перевірку укриттів.
«Питання у тому, як вони будуть її здійснювати, адже немає ніякої законодавчої підстави, яка б зобов’язувала їх це робити. Але, якщо рішення, щоб укриття таки були відчинені постійно, нарешті прийняте – воно правильне, тому що всі рішення під час воєнного стану мають відповідати викликам, а зараз виклик – це не поодинокий випадок, коли в укриття не можна зайти під час повітряної тривоги», – переконана Мальчевська.
НАЯВНИЙ ФОНД ЗАХИСНИХ СПОРУД УКРИВАЄ 98% СТАТИСТИЧНОЇ КІЛЬКОСТІ КИЯН
Наявний фонд захисних споруд столиці становить майже 4 тисячі сховищ і укриває 98% статистичної кількості мешканців Києва, тобто, майже всіх. Такий аналіз дає ДНС, але проблема в тому, що не у всіх районах міста є захисні споруди в радіусі 500 метрів. Тобто, якщо ми візьмемо суху статистику, то так – майже всі ми укриваємося, але в реальності – є купа районів, де в радіусі доступу захисних споруд просто немає. І на цьому акцентував начальник управління організації цивільного захисту Головного управління ДСНС у м.Києві Олег Стоволос під час прес-конференції в Укрінформі.
Тоді що, лишаються «дві стіни» про які нам часто розповідають експерти? І знову ні. «Я ще раз наголошую, під час воєнного стану ми укриваємося лише в укриттях! Принцип «двох стін» можна використовувати лише в тому випадку, коли це раптово, і ви не встигли вийти з будівлі.
Найбезпечніше місце під час обстрілів, це підземний простір міста. Всі випадки, коли наші рятувальники були на прильотах і розбирали руїни: людям принцип «двох стін» не допоміг. Для тих, хто залишися в помешканні, це мало трагічні наслідки», – говорить Стоволос.
За його словами, до 2014 року питанням укриттів взагалі ніхто не займався. На кінець 2014 року на облік поставили 500 укриттів, а зараз у столиці їх більше 4 тис. За цей час перевірили понад 11 тисяч підвальних приміщень і виявили, що тільки приблизно 3 тис. відповідають захисним функціям.
В цьому році вдалося запустити навчальний процес у навчальних закладах в умовах війни: районні адміністрації разом з фахівцями ДСНС перевірили їх всі. Там, де підвальні приміщення були придатні для використання як укриття, керівники отримали акти з пропозиціями, що треба вдосконалити. Переважна більшість знайшли кошти і обладнали укриття на хорошому рівні, – запевнив начальник управління організації цивільного захисту столичного Головного управління ДСНС.
НА ТРАНСПОРТНИХ РОЗВ’ЯЗКАХ ЛЮДЯМ НЕМАЄ ДЕ УКРИТИСЯ
За 2022 рік в дію додатково введено майже 400 укриттів, а цьогоріч додалося ще 127 таких об’єктів. Тобто робота зі збільшення фонду захисних споруд ведеться, але дефіцит укриттів в столиці залишається. Зокрема, за моніторингом «Озону», в тих районах, де є велика наземна транспортна розв’язка, наприклад, біля Цирку. Під час повітряної тривоги громадський транспорт має зупинятися, і люди повинні кудись сховатися, натомість ми бачимо, як вони просто сидять під універмагом «Україна», оскільки їм немає куди йти.
До речі, це доволі дискусійне питання – заборона руху громадського комунального транспорту під час тривоги, автобуси-тролейбуси стоять, а приватні маршрутки продовжують їздити. Відповідне рішення (про зупинку транспорту) було прийняте Радою оборони нашого міста з метою надання можливості мешканцям міста отримувати захист під час повітряної тривоги. За інформацією Департаменту транспорту, 80% зупинок мають біля себе хоча б підземні переходи, щоб їх використовувати для захисту. Крім того, Департамент транспорту повинен підготувати QR-коди на зупинках, щоб можна було з телефону зчитати найближчі захисні споруди.
В одному з коментарів пан Ткачук наголосив, що приватні перевізники, продовжуючи перевозити людей під час тривоги, просто не виконують рішення Ради оборони міста, тому Департамент домовився з патрульною поліцією, щоб вона під час повітряної тривоги зупиняла таких порушників-перевізників, і вимагала від них надання захисту для населення.
ОСТАННЄ УКРИТТЯ БУЛО ЗБУДОВАНО ЩЕ 1985-У РОЦІ – ЦЕ ПИТАННЯ ПРІОРИТЕТІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ
Звісно, нас всіх цікавить, а чому за весь цей час не збудували жодного нового укриття? Якщо запитати у людей, які працювали над створенням «Мапи укриттів» з 2014 року, то з’ясується, що наказ був створити мапу негайно. Там не було завдання побудувати нові укриття – ні, фонд захисних споруд створювався на основі того, що відповідальний департамент почав обстежувати підземний фонд міста і визначати, які підземні споруди можна внести на мапу укриттів, які відповідають усім вимогам.
«Те, що останнє укриття в столиці було збудовано ще в 1985-у році, лежить в площині пріоритетів місцевої влади. Починаючи з 2014-го виділялося близько 2 мільйонів щорічно на фонд захисних споруд цивільного захисту (на облаштування, ремонт, ще на якісь речі).
В цьому році міською владою виділено 350 мільйонів гривень для проведення ремонтних робіт в підвальних приміщеннях, які можуть використовуватися як укриття. Тобто питання в пріоритеті влади, але чи стояло це в них на порядку денному? Виглядає, що не дуже, якщо не будували...
А друге питання – цільове використання коштів: чи всі гроші, які виділялися з 2014 року використовувалися на покращення і облаштування захисних споруд цивільного захисту, або ж вони використовувалися, наприклад, для ремонтів під’їздів?», – поділилася роздумами Мальчевська.
Про нецільове використання коштів районними держадміністраціями написав в своєму телеграм каналі мер міста Віталій Клічко: «На це РДА отримали загалом за минулий і цей рік 1,2 млрд гривень <…> Скільки грошей, виділених на укриття, ви освоїли? Відповім: загалом по місту трохи більше 10%! То ви будете брати на себе відповідальність за місто?!».
УТРИМАННЯ СХОВИЩ ЛЕЖИТЬ НА БАЛАНСОУТРИМУВАЧІ, А ВІН МОЖЕ БУТИ ПРИВАТНОЇ, ДЕРЖАВНОЇ ЧИ КОМУНАЛЬНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
Тож, фонд захисних споруд Києва – це і сховища, і об’єкти подвійного використання (напівпідвальні, підвальні приміщення, заглиблені станції метрополітену, підземні паркінги та підземні переходи). Згідно чинного законодавства утримання таких об’єктів лежить виключно на балансоутримувачі, а він може бути приватної, державної чи комунальної форми власності.
«Якщо з комунальною і державною формою власності ми ще можемо знайти порозуміння за рахунок адміністративного впливу, то на балансоутримувачів з приватною формою власності чинне законодавства не дозволяє у повній мірі впливати і примушувати виконувати всі заходи з цивільного захисту», – говорить Ткачук.
Тому, департамент муніципальної безпеки КМДА дуже вдячний, що Група громадського моніторингу «Озону» підключилася до контролю за захисними спорудами, адже інколи впливати на балансоутримувача через громадськість навіть легше, оскільки деякі не лякаються адміністративного впливу, але дуже бояться розголосу у Фейсбук.
«Згідно чинного законодавства на сьогоднні немає можливості притягнути до кримінальної відповідальності нерадивих балансоутримучів, які не виконують свої функції, тому будемо виносити це на розгляд громади і нехай громада надає оцінку таким власникам», – вважає директор департаменту.
Балансоутримувачі мали визначити комендантів чи відповідальних осіб цих укриттів, які повинні були відчиняти їх у режимі 24/7 під час повітряної тривоги і надавати вільний доступ. Контролює це департамент, але великою проблемою, за словами його директора є те, що коли вони проводять перевірки, їм сховище відчиняють – зі сховищем все добре, але під час повітряної тривоги комендант не приходить і не відчиняє його. На запитання: чому так? Відповідають: вибачте, спав або був в іншому районі, не зміг доїхати... Від людського фактору залежить дуже багато.
20% ПЕРЕВІРЕНИХ УКРИТТІВ МАЮТЬ СПРАВНИЙ ТУАЛЕТ
Національна кампанія моніторингу укриттів від громадської групи «Озон» була запущена, як ми згадали вище, в листопаді 2022 року. Говорячи про моніторинг укриттів, насамперед слід розуміти контроль доступності та базової якості. Доступність – коли ви можете легко знайти укриття на «мапі укриттів» і дійти до нього, воно ідентифікується (тобто є вказівні знаки, в який бік вам бігти), воно відкрите і ви можете в нього потрапити.
Базова якість – це всі ті основні речі, які дозволять вам почуватися в укритті комфортно під час повітряної тривоги – місця для сидіння, вода, електропостачання, вентиляція повітря та інше.
У Києві волонтери «Озону» перевірили 96 укриттів, з них понад 70 відсотків вдалося ідентифікувати. Решту не знайшли, оскільки їх або не було фактично, або не було вказівних знаків чи табличок, які дозволяють випадковим перехожим бачити, де тут укриття.
Координаторка групи громадського моніторингу «Озон» підкреслює, що основна проблема, яку треба вирішувати, це – пошук укриття. Воно має бути видимим і доступним для всіх під час повітряної тривоги, але тільки 48% перевірених укриттів мали вказівні знаки укриття.
Лише 20% укриттів мали справний туалет, 38 % – справне електропостачання і лише 30 % – мали запас води або водопостачання.
Громадський моніторинг також показав, що тільки 8% з перевірених укриттів мають пандуси, щоб люди на колісних кріслах могли туди заїхати. Ще й стан цих пандусів часто такий, що використати їх за призначення – проблематично.
«Насправді серед цих 96 укриттів було багато і хороших, де громадяни брали ініціативу і відповідальність на себе, облаштовували їх за власний кошт. Це – заслуга ОСББ, зазвичай успішні кейси – це кейси будинків, де є ОСББ або ініціативні, активні громадяни, котрі готові робити це за власний час і гроші», – розповіла координаторка «Озону».
МЕХАНІЗМУ ФІНАНСУВАННЯ УКРИТТІВ В ОСББ НЕМАЄ, ВОНО ПРОСТО ПЕРЕКЛАДАЄТЬСЯ НА ПЛЕЧІ МЕШКАНЦІВ БУДИНКУ
Питання укриттів гостро стоїть серед голів ОСББ і ЖБК, вони мають не лише самі знати де укритися, але й брати на себе відповідальність, щоб у цих приміщеннях безпечно перебували люди.
«На сьогоднішній день закони України мають деякі розбіжності стосовно комунальної власності і власності сумісної. Члени ОСББ стикнулися з ситуацією, що деякі закони (не можу сказати, що нав’язали) але поклали на них відповідальність за те, що вони повинні мати у себе укриття. І от фінансування та облаштування цих укриттів – одне з головних питань», – коментує член правління асоціації ОСББ міста Києва, заступник голови громадської ради Деснянського району Андрій Ткаченко.
На практиці це виглядає так: ОСББ, яке має підвальні приміщення (або приміщення подвійного призначення) перед тим як їх використовувати в якості укриття повинна запросити до себе відповідну комісію, що складе акт і тільки після цього може включити це приміщення до загального списку укриттів. Є інший бік – коли приміщення вже включено у перелік, але насправді не має відповідного функціоналу. Непорозуміння, які виникають, повинні вирішувати голови ОСББ (або ЖБК) та керівництво району, бо комісія району може тільки включити або виключити приміщення із загального обліку.
Що стосується фінансування, то чіткого механізму стосовно ОСББ немає, і в багатьох випадках воно просто перекладається на плечі мешканців будинку, але ж інколи це просто непосильно. І одним з варіантів вирішення такої проблеми, на думку члена правління асоціації ОСББ міста Києва, може стати розгляд питання про співфінансування облаштування укриттів. Щоб мешканці багатоквартирних будинків мали змогу згодом повернути ці кошти (як це відбувається під час реалізації програм з енергозбереження.
Якщо керуюча компанія – це районна адміністрація, то їй можуть направити бюджетне фінансування на утримання сховища. За словами Романа Ткачука, в цьому році передбачена велика сума коштів для керуючих компаній на виконання ремонтних робіт у підвальних приміщеннях, які можуть використовуватися як укриття.
МЕХАНІЗМУ ПЕРЕВІРКИ ОКРЕМО УКРИТТІВ І СПОРУД ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО НЕ ВИЗНАЧЕНО
Постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13 березня 2022 року всі заходи державного нагляду і контролю були призупинені на воєнний час. Та й, навіть, коли б вони не були призупинені, механізму перевірки укриттів і споруд подвійного призначення законодавчо не визначено.
Тому, коли будуть дозволені заходи державного нагляду і контролю, там є певна процедура: інспектор вийде на об’єкт (наприклад, ОСББ, якщо укриття стоїть на обліку), і якщо побачить порушення, зможе включити це в припис, щоб голова ОСББ його виконував. Якщо цей об’єкт юридично не внесений в базу, то інспектор його перевірити не може, тому що немає юридичних підстав.
Маючи таку юридичну колізію, Департамент муніципальної безпеки КМДА розумів, що без громадського контролю вони просто не знатимуть, які проблеми з укриттями в місті. Саме тому в 2022 році було розпочато активну співпрацю з групою громадського моніторингу «Озон». Її волонтери перевіряють укриття і дані з конкретними адресами передають в департамент – там їх опрацьовують, зв’язувалися з кожною держадміністрацію, в районі якої зафіксовано проблемне укриття, давали їм вказівку зв’язатися з балансоутримувачем.
Таким чином було опрацьовано 25 укриттів, серед яких – одне затоплене на Куренівці. «Для нас це взагалі дуже болюче питання, тому що на Куренівці дуже мало укриттів. На повторному моніторингу ми побачили, що наказ департаменту виконують – відкачали воду, чекаємо, що там буде ремонт. В деяких укриттях відразу відреагували, а по деяких – від держадміністрацій не було взагалі реакції, або відписалися, що роботи були виконані, а по факту ми прийшли на повторний моніторинг і з’ясували що нічого зроблено не було...» – розповіла Мальчевська.
ДОБРОСОВІСНІ ЗАБУДОВНИКИ ПРОПОНУЮТЬ ПАРКІНГИ ЯК СПОРУДИ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
На думку начальника управління організації цивільного захисту Головного управління ДСНС у м.Києві Олега Стоволоса існує три проблемні питання, вирішення яких надасть змогу в Києві зробити фонд захисних споруд таким, який відповідатиме нормативним вимогам.
Перше – це підтримання наявного фонду захисних споруд (фінансування, співфінансування з власником, приведення його до належного стану).
Друге – використання підземного простору міста, якого багато, але він знаходиться в приватній власності, і приватники не хочуть ставити його на облік як укриття. Можливо, тут доцільна зміни в законодавстві, які б надали їм привілеїв співфінансування, щоб вони поставили свої об’єкти на облік і надали змогу громадянам там укриватися.
І третя – це забудова міста. На переконання Стоволоса, забудовники є добросовісні, а є недобросовісні. Зараз прийняті зміни в законодавстві, коли при будівництві необхідно передбачати об’єкти фонду захисних споруд. Добросовісні забудовники пропонують паркінги як споруди подвійного призначення, щоб мешканці могли там укриватися. Інші ж забудовники, в проєктній документації зазначають, що вони не мають змогу використовувати підвальне приміщення, тому що там у них комунікації, а відтак, пропонують всім мешканцям 26-поверхрового будинку укриватися в найближчому укритті в радіусі 500 метрів. В реальності це неможливо, адже в тих укриттях будуть укриватися мешканці, які там проживають і людині з новобудови просто не знайдеться там місця. Але ця проєктна документація експертизу проходить, тож забудовники так і будують далі...
ПРОБЛЕМИ З ДОСТУПНІСТЮ СХОВИЩ Є В КОЖНОМУ МІСТІ
Національний моніторинг укриттів показав, що проблеми з доступністю є скрізь. Наприклад, в Миколаєві «Озон» зафіксував багато укриттів, які були закриті на замки і не ясно, чи вони відкриваються під час тривоги.
Особливість Львова у тому, що на фасадах історичних будинків відсутні вказівні знаки «Укриття». Та й взагалі ці історичні будинки часто в аварійному стані, і там аварійні не лише стіни чи стеля, а навіть, сходи (часто дерев’яні). І взагалі виникає питання: як так сталося що влада їх визначила безпечними для цивільного захисту населення?»
В Одесі, навпаки, є гарний приклад – там влаштували укриття, де цілодобово чергує комендант, є аптечка, облаштований куточок з чайником, печивом, цукром і навіть бібліотека є. А ще, здається, всі жителі цього будинку мають ключ від того укриття про всяк випадок.
Зовсім скоро «Озон» разом Департаментом муніципальної безпеки КМДА запустить комунікаційну компанію, яка має пояснити населенню їхні права, та що вони мають робити коли оголошують повітряну тривогу, щоб не було паніки, зайвих запитань і всі були захищені.
«Громадський контроль працюватиме і далі, бо суспільство має брати на себе відповідальність, бути небайдужим. Втім, на балансоутримувачів, все ж, набагато ефективніше, ніж волонтери і громадські активісти, діє державна перевірка», – сказала координаторка групи громадського моніторингу «Озон» Іванна Мальчевська.
Як бачимо, працюючого механізму відповідальності, що стосується цивільного захисту населення, нема, тож маємо надію, що після трагічних подій останніх днів балансоутримувачі стануть більш відповідальними, а для місцевої влади пріоритетом стане утримання в належному стані існуючих укриттів та будівництво нових.
Любов Базів. Київ
P. S.
Пані Мальчевська відповіла на п’ять найнагальніших питань:
1. У нашому будинку немає офіційного бомбосховища, але є облаштований підвал, чи можна там ховатися?
- Глобальна різниця між укриттями, які є на мапі укриттів і тими, яких там немає, полягає в тому, що перші пройшли перевірку від відповідальних інстанцій. Решта або ще не пройшли перевірку, або після перевірки були визнані такими, в яких небезпечно знаходитися, тому ми рекомендуємо ховатися в укриттях, які зазначені на онлайн-мапі укриттів міста, яка повинна бути у кожному маленькому чи великому місті.
2. Бомбосховище не відповідає нормам, до кого звертатися, як покращити ситуацію?
- За цивільний захист відповідальні органи місцевої влади, потрібно звертатися до них. Дуже важливо йти з чіткими, зафіксованими і об’єктивними фактами. Наприклад, що укриття постійно закрите, або воно знаходиться в поганому стані (немає електрики, вентиляції, інші якісь критично важливі для безпеки речі). Вони за це відповідальні і точно мають допомогти це вирішити. А якщо вам самостійно це не вдається, то долучайтеся до «Озону», і ми разом допоможемо вам досягнути результатів у себе в місті. Ми працюємо у 7 містах: Київ, Львів, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв, Суми і Черкаси.
3. Як можна долучитися до «Озон» і перевірити бомбосховище поряд із житлом?
- До «Озону» можна дуже легко долучитися, у нас є оголошення на сайті Центру громадянських свобод, а також у Фейсбуці та Інстаграм-сторінці «Озону». Заповнюйте форму, після цього ми з вами зв’яжемося та запропонуємо дату навчання, проведемо короткий інструктаж про те, як об’єктивно оцінювати і які аспекти укриттів оцінювати. Наша національна кампанія «Моніторинг укриттів» діє по всій Україні.
4. На території закритого житлового комплексу є бомбосховище, чи має право там перебувати людина, яка не проживає в ЖК?
- Так, основа цивільного захисту говорить нам про те, що будь-які укриття мають бути доступними для всіх громадян України. Тобто, якщо ви приїхали зі Львіва до столиці, і почалася повітряна тривога, ви маєте право заховатися у будь-якому укритті в Києві, навіть якщо це укриття знаходиться на території закритого житлового комплексу. Ця проблема існує в кожному місті, ми намагаємося з нею боротися, бо всі укриття мають бути доступні для всіх. Якщо ж воно закрито і туди вас не пускають, то, будь-ласка, фіксуйте це на фото або відео, можете звертатися до нас, і ми тоді спільно будемо з вами працювати з місцевою владою чи правоохоронними органами, або ж можете самостійно зафіксувати, викликати поліцію чи звернутися до органів місцевої лади (Департамент муніципальної безпеки), пояснити їм, яка ситуація виникла, і запитати якесь рішення.
5. Що робити, якщо бомбосховище зачинене під час тривоги?
- Звертатися до поліції, а також, якщо це Київ, то є Київська служба порятунку КАРС, і у них є гаряча лінія, на яку можна зателефонувати. Слід набрати 101 або звернутися в кол-центр 1551, тоді аварійно-рятувальні служби приїдуть і відкриють вам укриття.
Також на проблемні укриття можна поскаржитися у застосунку «Київ Цифровий» – там можна позначити не лише зачинені сховища, а й те, що в укритті немає місць для сидіння, вогнегасників, загалом брудно або волого. Щоб залишити свій відгук про реальний стан укриттів, потрібно зайти в застосунок, відкрити сервіс «Мапа укриттів», на мапі обрати укриття, і в його інформаційній картці натиснути «Поскаржитися на укриття».
