Система супроводу в Силах оборони - інструмент посилення престижності військової професії та підвищення обороноздатності країни

Російсько-українська війна сформувала нову геополітичну реальність, змінила ставлення до поняття безпекових гарантій, сутності війни та показників ефективності ведення бойових дій.

Все це не могло не вплинути на управлінські рішення у Силах безпеки та оборони. В тому ж числі й у контексті здійснення супроводу військовослужбовців і членів їх родин. Сьогодні держава задекларувала готовність розбудови комплексної та наскрізної системи супроводу військовослужбовців, ветеранів і членів їх сімей.

ЧОМУ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ СУПРОВОДУ Є ВАЖЛИВИМ?

Станом на 1 квітня 2025 року в реєстрі УБД фіксувалось 1,5 млн записів. Значна частина з цих учасників бойових дій досі воюють у складі Сил безпеки та оборони. Велика частина з них були поранені (це сотні тисяч людей). А отже вони пройшли через лікування, відновлення, реабілітацію. Десятки тисяч (військових та цивільних) – зниклі безвісти або пройшли через полон, де зазнавали тортур та тиску. Всі вони пройшли, проходять і будуть проходити в майбутньому через низку відновлювальних заходів, зокрема, щодо фізичного та психічного здоров’я. Адаптуватися до цивільного життя. Десятки тисяч родин зустріли своїх близьких на щиті. Честь загиблим воїнам!

Від того, наскільки ефективною була і буде держава та громада у взаємодії з військовослужбовцями, ветеранами та членами їх родин на всіх етапах шляху воїна, у військовому та цивільному середовищі, залежить питання обороноздатності країни та перспективи відновлення людського капіталу. Розбудова ефективної системи супроводу, без сумніву, буде впливати на престижність військової професії та, як результат, на нашу здатність боротися та стримувати ворога в майбутньому.

ЩО ТАКЕ СИСТЕМА СУПРОВОДУ ПРОСТОЮ МОВОЮ?

Якщо дуже просто – це коли на всіх етапах шляху воїна, як у військовому, так і цивільному середовищі, наші військовослужбовці, ветерани, члени їх родин – ідентифіковані, визначені їхні потреби, відбулось залучення відповідних фахівців (знову ж таки – як у військовому, так і цивільному середовищі) для задоволення їхніх потреб, проконтрольована якість наданих послуг та задоволеність цих потреб. Ще простіше, кожен фахівець чи то системи соціального захисту, чи охорони здоров’я, чи адміністратори ЦНАПів – всі-всі усвідомлюють, що перед ними військовослужбовець, ветеран, член сім’ї. За єдиною методикою визначають потреби цих людей, пріоритезують. Далі відбувається їх задоволення.

Супровід забезпечується гравцями як у військовому, так і в цивільному середовищах та є наскрізним на всіх етапах шляху воїна – від початку служби, під час лікування у разі поранення чи хвороби, відновлення, переходу від військової служби до цивільного життя. Це означає, що всі фахівці, залучені у процесі здійснення супроводу та надання відповідних послуг, знають ступінь своєї залученості на кожному етапі і діють відповідно за єдиними або схожими алгоритмами.

Тут надзвичайно важливим є злагоджена взаємодія всіх суб’єктів супроводу та надавачів різних послуг. Процес супроводу має бути постійним, безперервним та наскрізним.

І звісно, важливим елементом цього процесу є з’ясування – чи отримав наш військовослужбовець або ветеран послугу належної якості. Тобто моніторинг та контроль.

«СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД» ТА «СИСТЕМА СУПРОВОДУ». В ЧОМУ РІЗНИЦЯ ТА НА ЩО ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ

У військах традиційно велику увагу приділяли напрямку соціальної роботи. Зокрема вже тривалий час є військово-облікова спеціальність (ВОС) «соціальна робота». Донедавна, фахівці цієї ВОС працювали в системі МПЗ, а трохи пізніше – в вертикалі підрозділів персоналу. Проте, після відповідного рішення Міністерства оборони та Генерального штабу у 2024 році, напрямок соціальної роботи покладений на Цивільно-військове співробітництво. 

У цивільному середовищі існує декілька соціальних послуг, які містять в своїй назві слово «супровід»:

• комплексна соціальна послуга соціального супроводу сімей у СЖО;
• послуга соціального супроводу сімей, які виховують дітей-сиріт;
• послуга супроводу під час інклюзивного навчання.

Варто також згадати про експериментальний проєкт Міністерства соціальної політики (Постанова №1050, від 03.10.2023) «Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження договірної форми надання соціальної послуги із соціального супроводу військовослужбовців та членів їх сімей у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил». В цьому документі якраз ідеться і про «соціальну послугу», і згадується словосполучення «соціальний супровід військовослужбовців». Ідея цього експериментального проєкту, в якому Коаліція ветеранських просторів свого часу також брала участь, – у налагодженні зв’язку між військовою та цивільною компонентами. Разом з тим, нам свого часу дуже не вистачало кількісного і якісного партнерства саме від партнерів у військовому середовищі. Розгортання ж служб супроводу, з розширенням штату, радикально змінює підхід до такої роботи та переформатовує принципи взаємодії цих двох компонентів. Але при цьому звертаю увагу, що в даному пілотному проєкті мова іде саме про соціальну послугу «соціального супроводу».

Розгортання служб супроводу у силах безпеки та оборони, що передбачено Постановою КМУ №948, має значно більш ширше тлумачення аніж забезпечення соціальної підтримки військовослужбовців та членів родин. Розбудова системи супроводу не є тотожним поняттю «соціальний супровід». І вже точно не ідеться про надання офіцерами, сержантами служб супроводу будь-яких соціальних послуг.

Простою мовою треба розуміти таке:

• офіцери та сержанти служб супроводу НЕ НАДАЮТЬ соціальних послуг;
• офіцери та сержанти служб супроводу здійснюють заходи з підтримки, а НЕ НАДАЮТЬ послуги з соціальної підтримки;
• система супроводу НЕ Є тотожним поняттям соціального супроводу.

До речі, такий же підхід цілком коректний і до фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб на рівні громад, яких запровадило Міністерство у справах ветеранів. Натомість фахівці соціальної роботи (системи Міністерства соціальної політики) – якраз і надають ті самі соціальні послуги, що містять у своїй назві слово «супровід».

Але саме взаємодія офіцерів і сержантів служб супроводу (у військовому середовищі) з фахівцями супроводу ветеранів (у цивільному середовищі) є основою тієї самої комплексної та наскрізної системи супроводу. При цьому треба розуміти, що це – не виключний перелік фахівців, залучених до здійснення супроводу військовослужбовців, ветеранів і членів сімей. Серед таких фахівців – кар’єрні радники, лікарі, адміністратори ЦНАПів, фахівці соціальної роботи. Саме тому надзвичайно важливо прописати принципи взаємодії всіх цих фахівців у процесі здійснення супроводу наших клієнтів.

За нашим досвідом, ще на стадії розробки функціоналу фахівців супроводу ветеранів ми розуміли, наскільки важливим є питання ефективної і комплексної взаємодії з партнерами у військовому середовищі.

Свого часу ми були учасниками декількох пілотних проєктів Міністерства соціальної політики (дякую їм за професіоналізм та ініціативність), у частині налагодженні такої взаємодії між фахівцями цивільної та військової компоненти. Показовим був проєкт роботи із ТЦК СП Львівської та Хмельницької областей. Тоді ми працювали з соціологами та психологами ТЦК СП, намагаючись оптимізувати їх роботу в частині взаємодії з родинами військовослужбовців та ветеранів. І тоді вже ми фіксували необхідність появи у військовому середовищі партнерів, здатних оперативно та повно працювати в частині організації супроводу.

Віднедавна, зусиллями влади та експертної спільноти, ситуація змінилась – є комплексне розуміння та інструменти розгортання служб супроводу у силах безпеки та оборони. Маємо Постанову Уряду №948, Наказ Міністерства оборони №59, Наказ Міністерства внутрішніх справ №750, рішення Головнокомандувача ЗСУ щодо збільшення чисельного складу служб супроводу, які будуть розгортатися в рамках діяльності Цивільно військового співробітництва.

Таким чином, ми очікувано матимемо до 5 офіцерів і сержантів служб супроводу на рівні лінійних батальйонів. У кожному військовому шпиталі також має працювати офіцер служби супроводу. На рівні цивільних закладів охорони здоров’я наших клієнтів будуть підхоплювати фахівці із супроводу ветеранів. Їхні ж колеги так само будуть складовим елементом системи супроводу на рівні громад.

Питання лише у деталізації алгоритмів взаємодії цих та інших фахівців.

ЧИ ДОСТАТНЬО ТІЛЬКИ ІНФОРМУВАННЯ ТА ПЕРЕСКЕРУВАННЯ?

Ні! Практика, дослідження доводять, шо окрім навігаційної системи для військовослужбовців, ветеранів, членів родин повинна бути створена повноцінна система супроводу. Працюючи з громадами, фахівцями різних сфер, спілкуючись та проводячи дослідження у середовищі самих ветеранів, ми розуміємо, що доступ до інформації хоч і є важливим, але не є вичерпним. У будь-якому разі, як у складних, так і в простих кейсах, присутній запит на фахівця із супроводу. Знову ж таки, як у цивільному, так і військовому середовищах.

ЧИ ПОТРІБНО ЗДІЙСНЮВАТИ СУПРОВІД ТІЛЬКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ (ПОРАНЕННЯ, ЗНИКНЕННЯ БЕЗВІСТИ, СМЕРТЬ ЧИ ЗАГИБЕЛЬ)?

Ні! Визначати потреби та здійснювати супровід потрібно і під час несення служби. В цьому і є сутність системи супроводу. Саме такий підхід, з використанням інструментів ведення випадку, забезпечує посилення престижності військової професії зокрема та підвищення обороноздатності країни в цілому.

Звісно, алгоритми реагування у надзвичайних ситуаціях (зникнення безвісти; поранення; загибель) мають бути детально розроблені та донесені до всіх фахівців, що здійснюють супровід у цих ситуаціях. І така діяльність, без сумніву, є пріоритетною. Але поточна діяльність із здійснення супроводу діючих військовослужбовців, ветеранів і членів родин є не менш важливими в глобальному контексті. Кожен військовослужбовець, ветеран, член сім’ї має бути впевнений, що він важливий своїй державі, за нього є кому подбати.

ПОДЯКИ

Коли ми у 2023 році працювали над запровадженням інструментів ведення випадку для ветеранів, ми могли лише мріяти про створення та розгортання повноцінної системи супроводу у військовому та цивільному середовищі на всіх етапах шляху воїна – від початку служби до переходу від військової служби до цивільного життя. Минуло 2 роки – і це стало реальністю. Це – дуже швидкі темпи. Такі зрушення стали можливими лише внаслідок надзвичайної консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін – Уряду, Офісу президента, Генерального штабу, експертної спільноти. Запровадження комплексної та наскрізної системи супроводу військовослужбовців, ветеранів і членів сімей – результат політичної волі, свідомості та рішучості до змін. Дякую!

Оксана Коляда, голова правління ГО «Простір можливостей», міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (2019-2020 роки)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства