Сучасна психологія про депресію: як не дати травмі знищити вас зсередини

Організатори: Юлія Левицька за сприяння «ГО Жінки за зміни».

Спікери: Юлія Левицька - психолог, членкиня організації ГО «Жінки за зміни»; Оксана Олійник - заступниця генерального директора з наукової роботи та освітньої діяльності ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України", психіатр, судово-психіатричний експерт, докторка медичних наук; Олена Литвиненко - докторка психологічних наук, доцент, завідувачка кафедри практичної психології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, психолог-психотерапевт; Ольга Поджинська - кандидатка психологічних наук, доцент кафедри психології, соціальної роботи та педагогіки, завідувачка навчально-наукової лабораторії на базі кафедри Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"; Ірина Таланчук - кандидатка юридичних наук, доцент кафедри галузевого права та загальноправових дисциплін Університету "Україна", голова ВМГО студентів з інвалідністю "Гаудеамус", експертка з інклюзії; Олена Новікова - психолог, фахівчиня по роботі з дітьми та сім'ями, соціолог; Тетяна Зотова - директорка Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству; Тетяна Гузенко - начальниця управління з питань гендерної рівності КМДА, координаторка Київського центру стресостійкості, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент; Олеся Баженова - капітан, начальниця позаштатної служби соціального захисту командування ТрО; Ілона Москвіна - психологиня Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству; Оксана Волошина - засновниця нового напряму в медицині та нейропсихології сну - «Сомнотерапії», психологиня; Ольга Гончар - адвокат юридичної фірми “ADVANQ”; Лала Цукерман - директорка БФ " Народжені перемагати".

Модераторка: Інна Силантьєва - наукова співробітниця Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, юрист, почесна президентка ГО «Жінки за зміни».

Коротко. Мета заходу - обговорити сучасні підходи психології до розуміння та подолання депресії, а також визначити ефективні стратегії, які допомагають людині впоратися з психотравмою та не допустити її руйнівного впливу на внутрішній світ і якість життя. Через міждисциплінарний діалог фахівців створити простір для обміну досвідом, практиками та підтримки, що сприятиме формуванню стійкості в умовах особистісних і соціальних криз.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали

Психологічні травми війни позначаються на подальшому житті дітей - психологи

Діти особливо сприйнятливі до психологічних травм війни, які позначаються на подальшому їхньому житті.

На цьому наголосили під час круглого столу в Укрінформі фахівці з психологічної підтримки родин із дітьми в умовах війни.

«Вважається, що дитина легше переносить травматичні події і згодом про них забуває. Але насправді будь-яка травматична подія впливає на подальше життя дитини. Навіть найменші психологічні травми не минаються просто так. Це є так званою «травмою свідка», яка особливо впливає на дітей - причому так, що змінює біохімічну структуру головного мозку. І навіть якщо дитина згодом не пам’ятатиме певних подій, з часом ця травма все одно вплине змінами в поведінці, когнітивній сфері», - зазначила фахівець по роботі з дітьми та сім'ями, психолог і соціолог Олена Новікова.

Психологи наголошують на особливій ролі дорослих, зокрема матері, у збереженні психологічного здоров’я дитини в травматичних умовах війни.

«Чи буде в дитини травма, великою мірою залежить від поведінки матері. Життя для дитини – це історія, яку їй розповідають дорослі. І якщо дорослий в паніці, то, звичайно, це щось дуже травматичне для дитини. Але можна стати парасолькою, яка забирає на себе всю ту паніку й стрес, і дати дитині будь-яку іншу історію – приміром, героїчну. Це невимовно складно для матері, яка на той час сама перебуває у стресі. Але це найбільший подарунок, який ми можемо дати дитині. Ми створюємо пам’ять наших дітей і досвід, і чи буде там багато травм – великою мірою залежить від дорослих», - зауважила доктор психологічних наук, завідувачка кафедри практичної психології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, психолог-психотерапевт Олена Литвиненко.

Фахівці також відзначають психологічні проблеми у підлітків із родин військовослужбовців і закликають психологів звернути на це більше уваги.

«Адже почастішали суїциди серед таких підлітків. У таких родинах, де тато воює, а всі побутові проблеми лягають на плечі мами – на дитину не вистачає часу. Водночас підлітки готові співпрацювати й відкриватися, у них дуже різні запити. І насправді психологам легше працювати з підлітками, аніж із людьми похилого віку, яким важко звернутися до психологів по допомогу. Психолог є первинною ланкою, яка може упередити депресію, щоб вона не стала глибшою», - наголосила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству Тетяна Зотова.

Під час заходу обговорювали проблему подолання депресії, зокрема в умовах війни, як впоратися з психотравмою та не допустити її руйнівного впливу на внутрішній світ і якість життя.

Як повідомляв Укрінформ, у Вінниці відкрили перший в Україні простір для дітей, які постраждали від війни.

Відео: