Попри те, що Миколаївщина залишається прифронтовим регіоном, наразі тут відновлено 40 відсотків об’єктів, зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій чи обстрілів. Сьогодні в області реалізується масштабний проєкт щодо централізованого забезпечення питною водою, яке не діє в Миколаєві вже майже три роки.

У розмові з начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом кореспондентка Укрінформу торкнулася цих тем, а також розпитала про стан економіки, соціальні виклики, мобілізацію, ставлення керівника області до можливих виборів та про те, як зберігати оптимізм у найскладніших ситуаціях.

НЕПРАЦЮЮЧІ ПОРТИ І ПОРУШЕНА ЛОГІСТИКА

- Ми зустрічаємося напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення: які події за цей час, на вашу думку, були найбільш значущими?

- З часом навіть важливі події стираються з пам’яті. Але якщо пройтися по роках, то я б виділив найголовніші: 10-11 листопада 2022 року – звільнення Снігурівки та Херсона від російських окупантів. Заради цього ми багато місяців працювали і воювали 24/7. Для нас це було свято і невимовна радість.

2023 рік пройшов під егідою відновлення. У нашій області через військові дії зазнали руйнувань понад 16 тисяч об’єктів. Наразі відновлено 40 відсотків, а критична інфраструктура практично вся. Зокрема, за короткий термін за підтримки наших партнерів нам вдалося відремонтувати 21 міст.

Однією з найважливіших подій 2024 року для мене особисто стало виділення 8 млрд грн з держбюджету на будівництво нового водогону, який забезпечить місто Миколаїв питною водою. Сьогодні працюємо над створенням нових робочих місць, облаштовуємо ветеранські простори і приділяємо увагу обміну військовополонених.

- Як ви оцінюєте стан економіки області? Наскільки вона відновилася в порівнянні з 2022 роком?

- Це важко оцінити… З одного боку, ми бачимо офіційну статистику, з іншого, не секрет, що частина економіки перебуває у тіні. До речі, Миколаївщина посідає перше місце за темпами виходу економіки з тіні. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита. Це означає, що наші підприємства змінюють підходи у своїй роботі.

Щодо темпів відновлення економіки, то порівняно з 2022 роком вони досить високі, але це не означає, що ми зажили нормально і все добре. Обороти збільшуються, а прибутки – ні. Головна причина – непрацюючі порти, які становлять 40% економіки області, порушена основна логістика. Ми все робимо для того, щоб залучати гроші у регіон від міжнародних партнерів, це дещо допомагає, але як довго триватиме – невідомо.

У нас були власні бюджетні кошти у 2022-2023 роках від ПДФО військових. Ми їх одразу не витратили, розтягнули, щоб утримувати соціальну сферу, платити зарплати. Але і вони вже закінчуються…

- Які виклики сьогодні стоять перед АПК Миколаївщини?

- Найбільшою проблемою для аграріїв, окрім втраченої логістики, сьогодні є кліматичні виклики, зокрема, недостатня кількість вологи у ґрунті. Вже другий рік ми маємо дуже мало опадів, це впливає на урожайність. Держава посилила допомогу аграріям, існує низка програм підтримки. Але це лише компенсує їм збитки, про заробляння грошей наразі не йдеться.

Щоб цей сектор нормально розвивався, потрібно, щоб була волога, була нормальна ціна на продукцію і робота портів. Всі інші питання ми вирішуємо – надаємо кредити, розміновуємо поля і таке інше.

- А що з переробкою? Чи вдалося налагодити її хоча б частково?

- Позитив у тому, що неможливість експортувати продукцію має стимулювати власну переробну промисловість. Сьогодні це стратегія держави. Вона через компенсаційні програми допомагає тим, хто має можливість і бажання цим займатися. Взагалі переробна галузь є пріоритетною, бо там більше грошей, податків і прибутків. Тож наразі працюємо у цьому напрямку.

ЗАРАЗ Я ВЖЕ МОЖУ СТОЯТИ З ПАЛИЦЕЮ І ПІДШТОВХУВАТИ

- Ви вже згадували, що для забезпечення Миколаєва питною водою держава виділила 8 млрд грн на будівництво водогону з Нової Одеси. Але днями Агенція відновлення та розвитку інфраструктури повідомила, що вартість робіт знизили до 5 млрд грн. Чи не вплине це на якість?

- На якість ні, а от на кількість води – може, бо там змінили технічні показники. Але хочу зазначити, що виділено 8 млрд грн. До прикладу. Наша область – єдина, яка зекономила 500 млн грн бюджетних коштів, що надійшли від Держагентства автомобільних доріг, і повернула їх державі. Але при цьому ми домовилися, що ці гроші підуть на ремонт дороги Р-55, якої не було у попередньому переліку об’єктів. І так по інших напрямках. Ми економимо кошторис, але розраховуємо, що ці кошти будуть використані на інші важливі для нашого регіону об’єкти.

Так само і по Агенції відновлення, яка займається будівництвом водогону. Ми економимо на будівництві – але розраховуємо, що частина цих коштів піде на інші напрямки, які залишилися без фінансування. Насамперед, на очищення води, що є зоною відповідальності міста Миколаєва.

- Відомо, що в Південному Бузі біля Нової Одеси, де буде водозабір, вода не найкращої якості...

- Зараз її якість приблизно така ж, як і у Дніпрі. Раніше, до підриву Каховської дамби, вода у Дніпрі була кращою. Адже ГЕС та водосховище виконували ще дві функції – відстій води та забезпечення її аерації. Зараз ситуація змінилася. Тому у нас іншого виходу немає, як брати воду звідти і додатково її очищувати.

- Десь читала, що коли фінансування цього проєкту вдалося вирішити, ви були настільки задоволені, що навіть відкоркували віскі, щоб відзначити цю подію…

- Не дотичні до цього люди навіть не уявляють, яку кількість зусиль треба було докласти, щоб на цей проєкт виділили гроші. Скільки разів треба було їздити до Києва, лобіювати, відстоювати, пояснювати, що це вкрай необхідно для Миколаєва… Це дуже непросто, тим більше під час війни, коли багато процедур, погоджень тощо. Тому коли нарешті це сталося і гроші виділили, я дійсно зітхнув із полегшенням, бо процес пішов. Тепер завдання Агенції – зробити все швидко і якісно. Тепер я вже можу стояти з палицею і підштовхувати (усміхається).

ТУРИСТИЧНИЙ БІЗНЕС УЖЕ ТРИ РОКИ НЕ ПРАЦЮЄ

- Зараз ви на прохання бізнесу активно лобіюєте відкриття пляжного сезону в Коблевому. Головна перепона – заборона військових. Як думаєте, вдасться домовитися?

- З військовими домовитися важко, і вони мають рацію. Але у нас є ще й технічна проблема. В Одесі є хвилерізи, між якими натягується сітка, і це не дає можливості мінам потрапити на пляж. У нас проєкт щодо берегоукріплення теж був до війни, але його не встигли реалізувати. Тож зараз думаємо, як це зробити.

Але основне наше завдання полягає в тому, щоб якщо раптом у травні чи червні припиниться вогонь, ми були готові одразу ж розпочати пляжний сезон, щоб знову не втратити час.

Туристичний бізнес уже три роки не працює, немає коштів на утримання баз, інфраструктури… Це складне питання. До того ж ступінь небезпеки люди сприймають по-різному. Був торік в Очакові. Розпочався обстріл, а вони сидять на пляжі під парасолькою і п’ють пиво з горішками.

Але наше завдання убезпечити людей, якщо буде надана можливість працювати.

- Які масштабні проєкти планується втілити на Миколаївщині найближчим часом?

- Зараз ведемо перемовини з південнокорейською компанією щодо будівництва чотирисмугової траси на Одесу, вже опрацьовані питання індустріальних парків… Ми пишаємося, що відстояли своє місто, з’явилося багато людей, які хочуть покращення для нашого регіону. Але все впирається в завершення війни, щоб була можливість займатися розвитком Миколаївщини.

ПРОБЛЕМИ З МОБІЛІЗАЦІЄЮ – ЦЕ ПИТАННЯ ВТОМИ

- Як триває мобілізація на Миколаївщині? У нас наче не було гучних скандальних історій, як в інших регіонах, і все ж…

- Проблеми з мобілізацією – це питання втоми. Бо мобілізація у 2022 році й зараз – це різні речі. Але у нас усе нормально. Ми посідаємо шосте чи сьоме місце в Україні за кількістю мобілізованих – є контрактники, добровольці. Люди користуються тими умовами, які зараз надаються щодо вибору місця служби, бригади тощо.

- Як ви ставитеся до так званої бусифікації?

- Всі питають «як ви до цього ставитеся»… А що, є варіанти? Хтось може їх запропонувати? Ні? То яке може бути ставлення до явища, яке не має альтернативи?

- Росіяни час від часу активізують свої дії на островах у дельті Дніпра: чи є наразі загроза форсування річки і наступу на Миколаїв?

- Для росіян ми не є пріоритетною ціллю. Принаймні, станом на зараз. Попри це, ЗСУ працюють по лівому берегу, ми підсилюємо захист, будуємо оборонні споруди.

У РФ зараз немає можливості для наступу. Звісно, якщо пришлють п’ять північнокорейських бригад, які будуть форсувати Дніпро, то у нас виникнуть проблеми. Але станом на зараз цього немає. Я вже казав: якщо бачитиму накопичення військ чи підготовку, яка загрожує Миколаєву – повідомлю.

- Була інформація, що РФ підсилила своє угрупування на Кінбурні. Чим це може загрожувати Миколаєву?

- Поки нічим. Кінбурнська коса велика, там усе видно. Звідти важко їм щось робити. Інша справа, що її треба звільняти, рятувати наші природні заповідники, збитки яким уже сягають мільярдів євро.

- А там ще залишаються цивільні?

- Трохи є.

ФРАЗОЮ «ДОБРОГО ВЕЧОРА, МИ З УКРАЇНИ!» МИ БРЕНДУВАЛИ НАШ СУПРОТИВ

- Як війна змінила ваше життя: від чого довелося відмовитися, які нові звички з’явилися?

- По-перше, це зміни у сімейному житті. Довелося дітей вивозити у безпечні місця. Крім того, змінився сенс життя, цілі, мотивація. Якщо раніше ми говорили про розвиток, то зараз думаємо про виживання, про те, як повернути бізнес на Миколаївщину, і таке інше…

- Як ставитеся до розваг під час війни?

- Якщо хтось каже, що не треба розважатися, то він говорить неправду. І під час Другої світової війни люди відзначали дні народження та інші свята.

Казати про те, що вони не відпочивають, можуть лише наші хлопці, які сидять в окопах тривалий час без відпусток та ротацій. Але я з ними спілкувався на цю тему. Їхня позиція така: розважайтеся скільки хочете, але при цьому допомагайте армії і робіть корисні речі. Тобто розваги лише заради власного кайфу – це погано, але якщо ти важко працюєш, допомагаєш Силам оборони – то відпочивати можна і треба.

- Як ви особисто відпочиваєте, перезавантажуєтеся?

- Я три роки не відпочивав, хоча раніше міг дозволити собі відпустку за кордоном один-два рази на рік. Зараз Президент сказав, що це неможливо, тому і я, і мої заступники працюють.

Але у мене є свої секретики: це спорт, спілкування з друзями тощо. Крім того, є такий вислів: якщо ти чимось займаєшся, то ти маєш це любити. Тож якщо моя робота приносить результат і користь нашому регіону, то це мене відновлює теж. Бо коли людина багато працює і не бачить результатів – вона вигорає.

- З вашої легкої руки фраза «Доброго вечора, ми з України» стала крилатою. Її, певною мірою, навіть комерціалізували: прикрашають посуд, одяг, сувеніри… Ви як до цього ставитеся?

- Цілком нормально. Я не збирався її комерціалізувати. Ця фраза об’єднала багатьох людей навколо однієї мети. Таким чином ми брендували наш супротив проти російського вторгнення. Тому я пишаюся, що дотичний до цього.

НЕ БРЕШИ І ВИКЛАДАЙСЯ НА ПОВНУ

- За якими критеріями ви підбираєте людей до своєї команди?

- Є два правила, які, в принципі, були ще і до повномасштабного вторгнення: не бреши і викладайся по максимуму. Скажімо, є люди, образно кажучи, зі своїми «тарганами в голові», але вони є ефективними і не дурять. Тому вони у моїй команді.

Загалом під час війни у нас стало менше офіціозу та бюрократичних перепон, бо часу на це немає. Якщо раніше ми писали листи в різні інстанції, чекали по кілька днів чи тижнів на відповіді, то зараз так: сьогодні отримуєш завдання, а завтра вже доповідаєш про його виконання.

- А як змінилася ваша команда за останні три роки? З ким довелося попрощатися?

- Звільнилися два заступники, які порушили одне з двох установлених правил, також помінялися деякі керівники структурних підрозділів. До когось були питання по корупційних моментах – з ними теж попрощалися. Я людей звільняю спокійно, з посмішкою.

- Cкільки триває робочий день у начальника ОВА і його підлеглих?

- Зараз уже менше, ніж у 2022 році. У нас немає строго визначеного робочого дня – коли треба приходити, скажімо, о 8-й ранку, а йти о 18 годині. Та й приміщення, де б ми всі разом працювали, як відомо, теж немає (будівлю ОДА зруйнувала російська ракета 29 березня 2022 року, – авт.). Але є чітко визначені завдання – якщо треба їх виконувати, то люди працюють і вночі, і вихідними. Якщо все зробив – можеш іти.

- Ви згадали про посмішку… Не секрет, що ви випромінюєте оптимізм навіть у складних ситуаціях. З’явився навіть новотвір «кімити» – зберігати оптимізм… Це ваш природний стан чи доводиться робити над собою зусилля?

- Це природна історія. Якби доводилося грати, то три роки це робити було б неможливо.

МИ НЕ ЗАЛИШИМОСЯ БЕЗ ПІДТРИМКИ

- Яка сьогодні ситуація з міжнародною допомогою?

- Вона продовжується, хіба що у трохи менших масштабах. Ми співпрацюємо за довгостроковими договорами з Нижньою Саксонією, яка надасть підтримку у розмірі 2 млн євро, та Данією – нашим стратегічним партнером. На 2025-2028 роки загальний обсяг цивільної допомоги Україні від уряду Данії складе близько 684 млн євро. На Миколаївську область припадатиме 60% цих коштів.

Також нещодавно компанія ДТЕК уклала угоду з данською компанією Vestas про фінансування збільшення з 114 до 500 Мвт потужності Тилігульської ВЕС, яка розташована на нашій території. Загальна вартість проєкту становить 450 млн євро. І цей перелік можна продовжувати, тож ми не залишимося без підтримки.

- Як вплине на наш регіон припинення фінансування проєктів від Агенції США з міжнародного розвитку (USAID)?

- Це питання стосується зовнішньої політики, тому я не буду його коментувати. Скажу лишень, що п’ять ветеранських проєктів, які фінансувалися USAID, ми знайшли можливість завершити за власні кошти. По громадах, де Агенція розпочала великі дороговартісні проєкти, є певні проблеми. Зараз думаємо, що з цим робити.

ВИБОРИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ВИГІДНІ РОСІЯНАМ

- Зараз у суспільстві активізувалася тема майбутніх виборів: яке ваше ставлення до цього?

- Вибори під час війни вигідні росіянам. Тому що у будь-якому разі буде розбрат, ми будемо відволікатися від основних проблем, і це нас послабить. Я розумію, що юридично їх треба провести, але, разом із тим, під час війни має бути сильна владна вертикаль, щоб погані люди не розхитували цю ситуацію.

Тож, на мою думку, вибори зараз не потрібні, і я зневажаю тих, хто цим займається.

- Ви плануєте балотуватися у Верховну Раду чи в мери Миколаєва?

- 50 на 50 – або буду, або ні.

- Що сьогодні найбільше болить Віталію Кіму?

- Ставлення деяких людей до поточної ситуації. Нас зараз розхитують, намагаються дестабілізувати. Хочу попросити співвітчизників, щоб критично мислили, думали наперед, а не лише користувалися моментом. Рішення не повинні прийматися на емоціях, вони мають бути виваженими. У нас часто хайпують, підхоплюють якусь зраду. Це емоції через втому. Тож прошу всіх проявляти стійкість і працювати на нашу Перемогу.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото пресслужби ОВА