Звідки «дме вітер» на полонині Руній?
Перед Великоднем у соцмережі опублікували відео про початок робіт на полонині Руній на Закарпатті. Як відомо, забудовник, релоковане після широкомасштабного вторгнення підприємство «Френдлі Віндтехнолоджі», має намір спорудити тут вітропарк. Ідеться про кілька десятків вітряків – точна їхня кількість має бути визначена після процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), яку наразі проходить проєкт.
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ Й ОСТАННІ СКАНДАЛИ НАВКОЛО НЬОГО
Відомо, що проєкт від своєї появи має повне «зелене світло» від місцевої та регіональної влади. Тур’я-Реметівська громада, де повинен розташуватися майбутній вітропарк, – із тих, котрі називають депресивними, відтак мільйонні вливання в бюджет, будівництво доріг та інфраструктури для них – це про розвиток. Колишній начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита неодноразово заявляв (зокрема, й в інтерв’ю Укрінформу) про підтримку цього проєкту та економічні преференції й енергонезалежність, які отримує від нього Закарпаття. Теперішній начальник ОВА Мирослав Білецький також притримується думки, що регіону дуже пощастило з проєктами вітропарків (на Закарпатті загалом хочуть поставити до сотні вітряків, вітропарк на Руній – лише один серед інших). Утім, щоразу в інтерв’ю представники регіональної влади наголошують: усе має відбуватися виключно в рамках закону.
Але у квітні в області знову заговорили, що довкола проєкту із забудовою Руної з боку закону відбувається щось не те.
Власне, у лютому Міндовкілля заборонило будь-яку діяльність на полонині Руній, доки не завершиться процес оцінки впливу на довкілля. Паралельно, як відомо, триває судове провадження щодо детального плану проєкту вітропарку на Руній – де позивачем є організація Екологія.Право.Людина. Відтак, відео з будівельними роботами на полонині сколихнуло громадськість.
Згодом, 19 квітня, з’явилася інформація від Генпрокуратури про те, що правоохоронці задокументували та встановлюють обставини знищення пралісу у Карпатах, який є унікальною екосистемою і природною спадщиною України. Якщо коротко – йдеться про намір Ужгородського надлісницва збудувати дорогу до полонини Руної через праліс. Для цього вирубали цінні дерева. Наразі триває розслідування.
Отримати офіційні коментарі від державних установ про те, що відбувається у правовій площині навколо проєкту вітропарку на Руній зараз, ми не змогли. Усі офіційні відомства посилаються на слідчі дії і відповідають приблизно, як у Департаменті екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА:
«Станом на сьогодні за фактом вирубки лісової ділянки Ужгородським надлісництвом для будівництва дороги, обласною прокуратурою відкрито кримінальне провадження. Департамент взаємодіє зі слідчими органами та надав усю необхідну інформацію в межах своєї компетенції. З огляду на триваюче досудове розслідування, Департамент наразі утримується від коментарів. Відповідно до чинного законодавства, відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора – і лише в тому обсязі, який вони вважають за можливе».
«КОМПАНІЯ РУХАЄТЬСЯ В ЗАКОННІЙ ПЛОЩИНІ»
Утім, ситуацію коментують у самій компанії. Заступниця директора зі зв’язків із громадськістю ТОВ «УК «Вітряні парки України» Ольга Поштак у коментарі Укрінформу повідомила, що наразі на полонині Руній іде модернізація та укріплення існуючої дороги, яка була зведена ще в радянські часи.
- Компанія має дозвіл на підготовчі роботи від ДІАМ (Державна архітектурна інспекція), є відкрита декларація, повідомлення є в єдиній електронній системі з будівництва. Це та дорога, по якій було опубліковане відео, що розійшлося мережею. Це та сама дорога, по якій їздили та їздять люди на яфини на полонину Руну (бетонна дорога на полонині збудована ще в ХХ столітті, тут розташовувалася одна із радянських військових баз, – ред.). Нам її потрібно укріпити та розбудувати перед початком робіт для побудови вітропарку. Про будівництво самих вітроустановок мова поки не йде, – запевнила Поштак.
Вона зазначила, що компанія перед цим повинна пройти суди.
- Відомо, що наразі триває розгляд судової справи – поки ми не отримаємо дозвільні документи та позитивний висновок ОВД, зведення вітряків (ВЕУ) не може здійснюватися.
Також Ольга Поштак зазначила, що компанія наразі не має відношення до будівництва дороги в Ужгородському надлісництві.
- Що стосується дороги через Ужгородське надлісництво – ми не розуміємо, чому в цій ситуації повʼязують її з нашою компанією. Ми не маємо відношення до будівництва цієї дороги. Немає жодних юридичних підстав, які вказують на причетність компанії до цієї дороги. Тільки тому, що вона веде на полонину Руна? Наразі у нас є дорога, яка проходить через Турʼя-Реметівську громаду, і яку ми зараз реконструюємо.
Ольга Поштак додає:
- І компанія, і директор неодноразово заявляли, що у сенсі будівництва вітропарків мова йде про почерговість: який проєкт реалізовуватиметься раніше, який пізніше. Ми декларуємо будівництво потужностей до 1,5 гВт на різних локаціях Закарпаття. Нас питають, чи готові ми відмовитися від проєкту вітропарку на Руній. Наразі ми бачимо ситуацію так: якщо сьогодні тут нам не вдається будувати вітропарк, наприклад, через призупинення будівництва рішенням суду, або ж виникне потреба заново проходити процедуру ОВД чи інші погодження – цей проєкт відкладається в часі і реалізується інший. Наприклад, той, що вже є в Нижніх Воротах. Там є дозволи на підготовчі роботи та будівництво фундаментів на всі 16 ВЕУ, і йде процес монтажу вітряків. Головне, є позитивний висновок ОВД на всі 16 ВЕУ. Ми рухаємося в межах юридичних дозволів. Звісно, що це будівництво, як і будь-яке за участі великогабаритної техніки, не є ідеальним. Але ми зобов’язувалися провести рекультивацію і відновлювальні роботи. Такі роботи зараз розпочинаються на першому вітропарку, єдине, що результат буде видно за кілька років.
«РОЗШИРЕННЯ БЕТОНКИ – НЕЗАКОННЕ, ЧЕКАЄМО РЕАКЦІЇ ВІД ПРОКУРАТУРИ»
Відтак, Укрінформ звернувся до представників природоохоронних організацій – попросили прокоментувати, що ж відбувається на Руній.
Керівник експертного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов зазначає, що в цій ситуації потрібно розглядати два епізоди.
- Перше – це рубка в пралісі. Ми попереджали громадськість та експертів про те, що вона готується, і те, що її врешті таки провели, було величезним шоком для усієї природоохоронної спільноти. Це говорить про неспроможність нашої природоохоронної системи не допускати таких дій. Тобто попри попередження та лісорубний квиток, який публікувався в електронній системі, рубка була допущена. Чи це було навмисне? Очевидно. Адже фахівець, який виписував лісорубний квиток, не міг не знати, що ці ділянки є пралісами. Те, що ситуація була допущена з боку керівництва ДП «Ліси України», також говорить про те, що ці аспекти не є важливими для них. Мовляв, якщо рубка за документами проведена і гроші пішли в бюджет, усе добре.
Факт відкриття Генпрокуратурою кримінального провадження у цій ситуації говорить про те, акцентує Тєстов, що будівництво дороги, а отже, під’їзду для вітропарку, на даний момент призупинене з цього боку полонини.
- Утім, воно активно ведеться з іншого боку – від «бетонки». Виявилося, що в кінці березня були подані до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) повідомлення про початок будівельних робіт компанією "Вітряний парк Полонина Руна-1" за дозволом від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Утім, це повідомлення вони мали право подавати тільки після того, як буде опублікований висновок ОВД. Тому якщо говорити про правове поле, то це порушення, і ці повідомлення мають бути скасовані – адже така діяльність може мати вплив на довкілля, і доки немає висновку ОВД цього проєкту, її впроваджувати не можна.
Зараз ДІАМ, зазначає Петро Тєстов, має видати припис на зупинення цих робіт.
- Ми чекаємо на цю реакцію від ДІАМу найближчим часом. Далі, в свою чергу, очікуємо також відповідної реакції прокуратури, яка повинна зупинити будівництво та розширення бетонки на полонині Руній.
«ЦЕ СТАВИТЬ ПІД СУМНІВ ПРОЦЕДУРУ ОВД»
Екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук наголошує, що спосіб будівництва ВЕС, який на Закарпатті втілює ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі, пов’язана з компанією ТОВ «УК «Вітропарки України», нівелює процедуру ОВД як таку.
- Впроваджуючи один проєкт, вони дроблять його на окремі складові і засновують одразу кілька товариств з обмеженою відповідальністю. Кожне таке товариство виконує свою частину єдиного великого проєкту будівництва ВЕС: одне здійснює будівництво інфраструктури під вітряки; інші займаються будівництвом однієї або групи вітроустановок. При цьому так звані підготовчі роботи (облаштування під’їздних шляхів, підготовка будівельних майданчиків, видалення зелених насаджень, зняття родючого шару ґрунту тощо) цими товариствами часто виконуються без відповідного екологічного висновку. Зокрема, така практика застосовувалася при будівництві деяких вітроустановок у Нижньоворітській ТГ. Це наразі відбувається і на полонині Рівній (інша назва Руної, – ред.). Відомо, що процес оцінки впливу на довкілля проєкту будівництва ВЕС на полонині Рівній призупинено Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів України. Отже, екологічного висновку для початку будівництва немає. Однак бульдозерна техніка на полонині вже працює. Який тоді сенс у процедурі оцінки впливу на довкілля?
Для порівняння, зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук: у Карпатах сьогодні ВЕС будує не тільки ТОВ «УК» «Вітропарки України».
- На Львівщині, наприклад, вітроенергетичні проєкти реалізовує у Старосамбірській та Трускавецькій територіальних громадах компанія «Еко-Оптима». Однак жоден з них не будувався у спосіб, який практикується на Закарпатті. По-перше, усі ці проєкти на Львівщині реалізовані на територіях, які не мають екологічних обмежень та унікальних природних цінностей. По-друге, кожен від початку до кінця реалізовувався як один проєкт і тільки після завершення процедури ОВД та отримання екологічного висновку.
Щодо будівництва дороги на полонину Рівна через ліси Ужгородського та Свалявського надлісництв ДП «Ліси України», зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук, це абсолютно нова лісова автомобільна дорога, якої раніше не існувало.
- Лісогосподарської потреби в ній, на мою думку, не було і немає. Дорога веде на полонину Рівна і будується, очевидно, для потреб ВЕС. Для її будівництва була проведена вирубка лісу, зокрема у пралісі під полониною. Рубка у пралісах заборонена законодавством. Через це спеціалізована екологічна прокуратура розпочала кримінальне провадження. Рубкою заради цієї дороги також були знищені локалітети підсніжника білосніжного, який охороняється державою у рамках закону «Про Червону книгу України». Ці факти задокументовані очевидцями.
«БРУТАЛЬНЕ ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА»
Керівник лісових проєктів громадської спілки "WWF-Україна" Михайло Богомаз, висловлюючи позицію щодо того, що відбувається на Руній, від своєї правоохоронної організації, каже що у WWF-Україна вважають обидва епізоди (вирубку пралісу задля побудови дороги на полонину та роботи щодо розширення вже існуючої дороги) брутальним порушенням природоохоронного законодавства.
- ДП «Ліси України» та його структури чудово поінформовані, що ці ділянки, де прорубали ліс, подані на пралісові пам’ятки природи, тому вони свідомо в даному випадку пішли на порушення. Це брутальне втручання в природу. Зі свого боку, можемо сказати, що наразі очікуємо відповідь від FSC – очевидно, що це лісництво буде надалі позбавлене сертифікату FSC на свою сировину, а значить, не зможе надалі продавати її до ЄС. Адже сам факт будівництва дороги через праліси грубо порушує принципи FSC, – відзначає Богомаз.
Стосовно будівництва з боку бетонки на Руній Михайло Богомаз каже, що позиція WWF також однозначна:
- Ми вважаємо, що тут також усі червоні лінії перекреслені. Ми категорично проти цього. Таке враження, що центральної влади в цьому процесі немає і ніхто не може це все врегулювати. Маючи на руках мінімальні дозвільні документи (рішення від місцевої громади та дозволи від ДІАМ), забудовник спішить бігом розпочати роботи. Вони не розуміють, що це повністю дискредитує ідею відновлювальної енергетики як такої. Адже будувати вітропарки за рахунок знищення природи – це геть не принципи «зеленої» енергетики, – наголошує Богомаз.
«БОРЖАВІ ПОЩАСТИЛО, ЩО ЗАБУДОВНИК БУВ ІНОЗЕМНИЙ»
Насамкінець просимо експертів порівняти кейси полонини Руної та Боржави – як відомо, Боржавські полонини також хотіли забудувати вітряками, утім, активна громадськість тоді стала на заваді. Згодом проєкт не був утілений.
Михайло Богомаз відзначає, що ситуація з Руною довела: Боржаві пощастило, що інвестор був іноземний (як відомо, вітряки на Боржавських полонинах мала намір будувати турецька компанія, а у випадку з полониною Руною – це релокований під час повномасштабної війни бізнес, – ред.), а також – що Боржавські полонини на початок упровадження проєкту уже мали статус об’єкту частини Смарагдової мережі.
- Руна, Остра, Красна, частина Свидовця (тут Богомаз називає всі високогірні території на Закарпатті, які є загроженими перед забудовою, зокрема, вітропарками, – ред.) де-юре не мають природоохоронного статусу. Ну і виглядає так, що все, що наразі не має такого статусу, – приречене, – каже Богомаз.
Оксана Станкевич-Волосянчук, зі свого боку, відзначає, що у випадку з Боржавою була інакшою ситуація: проєкт так само підтримували місцева та регіональна влади, але держава була на боці природи і закону.
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України тоді зайняло державницьку позицію. Зараз ми бачимо, що профільне Міністерство відсторонюється від цієї ситуації, відкрито не висловлюючи свою позицію. Однак історія зі звільненням Олени Крамаренко – першої заступниці міністерки з посади після того, як вона підписала наказ №101 «Про зупинення адміністративного провадження з розгляду документів, поданих ТОВ «Вітряний парк Турянський» для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля», дає розуміння стану речей. Адже цим наказом було призупинено процедуру ОВД проєкту будівництва ВЕС на полонині Рівній відповідно до вимог законодавства. Зараз зупиняти бульдозерні роботи на полонині Рівній ніхто, як ми бачимо, не поспішає.
Екологиня наголошує, що відсутність реакції з боку держави в кейсі з полониною Руною створюватиме сприятливі умови для швидкої забудови інших високогірних хребтів Українських Карпат.
- Кожен із них є єдиним у своєму роді та унікальним. Таким чином Україна ризикує дуже швидко втратити рідкісні для країни високогірні ландшафти та біорізноманіття, яке взяла на себе міжнародні зобов’язання зберегти. Вітроенергетика в Україні не може розвиватися за рахунок цінної природи та з порушенням законодавства. У даному випадку ціль не виправдовує засоби, натомість компрометує вітроенергетику.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото й відео з соцмереж Олега Турка і ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі»
