У заповіднику «Биківнянські могили» вшанували пам'ять поляків, яких розстріляла радянська влада

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, участь у заходах із вшанування взяли міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький та міністерка культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська, представники українського та польського урядів, родини загиблих.

«Сьогодні ми схиляємо голову перед десятками тисяч жертв тоталітарного радянського режиму. Люди офіцерської честі, інтелігенція, юристи, журналісти, інженери, вчителі, лікарі, поховані тут, у Биківнянському лісі, були втрачені двічі. Вони загинули від садистських рук катів з НКВС. Та другою стратою стало забуття. Цей вирок виносили радянські цензори. У 1959 році за пропозицією очільника КДБ Шелєпєна – знищення 21 855 особових справ знищених осіб. Підступний напад СРСР на Польщу, освячений таємною змовою комуністів та фашистського режиму, Катинський злочин десятки разів був замовчуваний. Жорстокість світу сьогодні є наслідком того, що причетні до цих злочинів уникли відповідальності. Під прикриттям статусу народу-переможця СРСР до кінця існування був повноправним учасником міжнародних відносин. Його керівники, генерали офіцери, пропагандисти спокійно пішли на пенсію і дожили своє життя. Україна ніколи не змириться з безкарністю комунізму та будь-якого іншого тоталітарного режиму. Офіційно на рівні закону ми засуджуємо комуністичний тоталітарний режим та вважаємо його таким, що здійснює державний терор», – сказав Точицький.

Він зазначив, що перелік злочинів комуністичного режиму може перевершити злочини нацизму.

«Наша задача – відновити історичну справедливість, це задача наших двох народів, а також всього демократичного світу. Зло за 85 років нікуди не ділося. Це зло як було, так і є у Кремлі. Мусимо бути разом, щоб протистояти злу. Ми повинні бути сильні, щоб тоталітарні режими не панували на Землі», – додав міністр.

У заповіднику «Биківнянські могили» вшанували пам'ять загиблих поляків / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

«Тільки у 2000-му році останки жертв вперше змогли бути гідно поховані на польських воєнних цвинтарях у Катині, Мідному, Харкові. Четвертий цвинтар жертв Катинського злочину був створений у Биківні у 2012 році. Донині залишається не відомим місце поховання близько 3870 жертв з так званого білоруського катинського списку. Ми віримо, що настане день, коли всі жертви цього злочину будуть знайдені і гідно поховані», – сказала на церемонії вшанування міністерка культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська.

Під час заходів відбулося покладання вінків до центрального монумента, пам’ятного знака польських поховань та братської могили Меморіалу пам’яті жертв політичних репресій.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. З весни 1937-го до 1941 року майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВС для таємного поховання у Биківнянському лісі. Кількість похованих у Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може сягати до 100 тис. осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тис. осіб, похованих в Биківні. Наукові пошуки тривають.

Катинський розстріл – загальна назва одного зі злочинів комуністичного режиму, який полягав у масовому знищенні в спецтаборах НКВС та тюрмах СРСР приблизно 22 тис. польських офіцерів і державних службовців.

5 березня 1940 року, 85 років тому, Політбюро ВКП(б) СРСР ухвалило рішення про розстріл приблизно 22 тис. польських військовополонених та польської інтелігенції. Самі масові розстріли тривали у квітні – травні 1940 року в кількох таборах, де утримували полонених, та у тюрмах Києва, Харкова, Херсона, Мінська.