Закон прокидається: у травні стартують перевірки церков на зв’язки з РПЦ

Священники цієї церкви коригують удари ворога по Україні, приватизовують церкви, продовжують озвучувати російську пропаганду, але вони все ще є, все ще нарікають на нібито «релігійні утиски» і все ще працюють у російському полі – без вказівки на Московський патріархат, без визнання своїх зв’язків із метрополією і відречення від вбивць.

Усе це відбувається на тлі гучних заяв російського церковного керівництва: відомо ж, що синод РПЦ оголосив війну проти України «священною». І поки російські «святі» ракети влучають по Кривому Рогу та Сумам – містам, де особливо сильні позиції РПЦвУ – ця структура продовжує діяти в Україні, прикриваючись статусом «незалежної» та уникаючи прямих згадок про свій московський центр.

Натомість чути й інші голоси, які нарікають, що є закон, який мав би заборонити РПЦ, але афілійовані релігійні установи все ще існують. Скажімо, Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості у розмові говорить про те, що закон, який у народі називають «Про закриття РПЦ» поки все ще не працює, – занадто складні механізми й тривалі процедури в ньому передбачені. Запевняє, що поки в Україні війна, треба знаходити рішучість для того, аби біле називати білим, а чорне – чорним, бо російська церква продовжує розділяти українське суспільство: «Нам би хотілося, щоб УПЦ МП розірвала свій зв’язок із Москвою, а цього, на жаль, не відбулося. А ще нам, на жаль, дуже хотілося б, щоб усі вірні християни в Україні були разом, разом молилися і допомагали й перестали підігрувати Москві, розділяючи українське суспільство».

Справді, з серпня минулого року запрацював закон про заборону релігійних установ, пов’язаних з РФ. За ним релігійні організації, які підозрюються у співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією – Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо ДЕСС знайде порушення, то  видасть припис церкві на виправлення ситуації. На це закон виділяє 9 місяців.  Про ситуацію після 5 місяців ухвалення закону – читайте в матеріалі. Якщо зв'язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.

Втім, навіть на час ухвалення закону експерти нарікали на те, що процедура занадто складна й відтягує процес безконечно довго. 

Як зазначає релігієзнавиця Людмила Филипович, докторка наук, завідувачка Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України: «Як експертка, яка вивчає історію релігії, я хочу сказати, що ці всі процеси дуже й дуже повільні. Релігія належить до такої сфери людської діяльності, яка потребує часу. Не можна змінити навіть якимось дуже радикальним наказом мізки в одну секунду. А цей закон стосується вищих ешелонів влади цієї церкви. Ми ж прекрасно розуміємо, що багато ієрархів цієї церкви вчилися або в Москві, або в Санкт-Петербурзі, вони, напевно, зберегли добрі відносини зі своїми однокурсниками, а може навіть зі своїми викладачами. У багатьох родичі є в Росії»...

Закон на старті дії: що чекає на церкви, пов’язані з РПЦ

На якому етапі впровадження закон? Усе це зміниться вже у травні 2025 року. Саме тоді розпочнеться реальна робота: Державна служба з етнополітики та свободи совісті почне перевіряти релігійні організації та видавати приписи тим, хто досі зберігає зв’язки з РПЦ.

«Це буде активний процес, який нарешті запуститься саме у травні», – каже в розмові з Укрінформом голова ДЕСС Віктор Єленський. До цього часу тривала підготовка: фахівці розробляли нормативну базу, інструкції, роз’яснення. Тепер вже настає час дій.

 Чого чекати громадам, які підпадуть під перевірку? Чи загрожує їм ліквідація? І як саме доводитимуть зв’язок із РПЦ? Пояснюємо, на якому етапі імплементація закону – і що буде далі

Закон передбачає поетапну імплементацію. На момент розмови з Віктором Єленським (квітень 2025 року) Кабінет Міністрів України вже розробив необхідні нормативно-правові акти, які запускають механізм дії закону. Ці акти визначають процедуру дослідження можливих зв'язків релігійних організацій з Російською Православною Церквою (РПЦ).​

Як зазначає Віктор Єленський: «Цей закон забороняє тільки Російську православну церкву, яка, як сказано в цьому законі (і це пряма цитата з Резолюції парламентської асамблеї Ради Європи), «є продовженням злочинного режиму Російської Федерації, співучасницею його злочинів проти людяності».  Тому Російська православна церква, «яка ставить своєю метою знищення української державності, культури, ідентичності й самого українства як такого, вона забороняється».

Механізм перевірки афілійованості

Надалі Державна служба з етнополітики та свободи совісті, як пояснює Віктор Єленський, здійснює дослідження щодо наявності ознак афілійованості релігійних організацій з РПЦ. Є сім ознак афілійованості, визначених у законі: участь керівників у структурах РПЦ, фінансові зв'язки, спільні статутні документи тощо.​ «Дослідницька група, яка буде створена при Державній службі просто перевірить за всіма сімома ознаками. Якщо буде визначено один факт афіліації, тоді релігійній організації буде направлено припис», – пояснив Єленський.​

Процедура і терміни виправлення після виявлення афілійованості

У разі встановлення афілійованості, ДЕСС видає релігійній організації припис, в якому зазначається, які саме дії потрібно вжити для усунення зв'язку з РПЦ. Наприклад, якщо керівники організації є членами керівних органів РПЦ, їм пропонується вийти з цих структур.​ «Якщо релігійна організація виконує припис, претензій до неї не буде. Якщо ж не виконує, ДЕСС має право звернутися до суду, який і вирішить подальшу долю організації», – зазначив Єленський.​

Віктор Єленський очікує, що процес направлення приписів розпочнеться вже у травні 2025 року, тобто через дев'ять місяців після набуття чинності законом. Цей термін був передбачений для підготовки нормативної бази та запуску механізму перевірок.​ «У травні вже спливає дев'ять місяців з того часу, як закон набрав чинності», – нагадує він.​

«І суд, і тільки суд, як це має бути в демократичній державі, тоді визначить, чи припиняти цю релігійну організацію. От власне, весь механізм», – пояснює глава ДЕСС.

Можливість добровільного виходу з РПЦ

Релігійні організації мають можливість добровільно вийти з підпорядкування РПЦ, подавши відповідну заяву та документи. Це дозволяє уникнути застосування до них положень закону про заборону діяльності.​

«Підпорядкування Московському патріархату не є частиною православного віровчення. Тобто якщо ти не підпорядковуєшся Московському патріархату, то ти не перестаєш бути православним», – підкреслив Єленський. «Перехід релігійних організацій з підпорядкування Московського Патріархату триває постійно», – пояснює експерт.  

З 2019 року понад 1800 парафій перейшли з Московського патріархату до інших конфесій. Цей процес триває, і держава не вимагає від віруючих змінювати свої релігійні переконання чи обряди.​ 

«Держава не вимагає від православних, які знаходяться у складі Московського патріархату, ані зрадити православ'я, ані перейти на новоюліанський календар. вони можуть залишатися на будь-якому календарі, ані змінювати літургійну мову, вони можуть будь-якою мовою здійснювати богослужіння – це теж не справа держави. Все, що держава вимагає, – це вийти зі складу релігійної організації, яка є учасницею війни проти України», – зазначив Єленський.​

На уточнювальне запитання, коли можна буде очікувати перших приписів, Віктор Єленський ще раз наголосив: «Якщо приписи будуть виконуватися, то ніяких судових позовів з нашого боку не буде». Втім, можливість затягувати процес в організацій є – подавати до суду й очікувати на рішення в сьогоднішніх умовах можна довго. 

Пан Єленський налаштований оптимістично і зазначає, що з боку РПЦ не вдасться загальмувати процедуру. Наводить на прикладі: «Керівник тієї релігійної організації, яка знаходиться офіційно у складі Московського патріархату, але не хоче бути, просто робить заяву, направляє туди лист, надсилає нам копію і все. Нам цього достатньо, припис виконаний. Навіщо судитися, якщо релігійна організація цей припис виконає?».

Людмила Филипович теж говорить про раціональний підхід держави до врегулювання цих питань: «Держава зайняла абсолютно правильну позицію, –  вона не відступає від верховенства права. Вважає, що лише суд може визнати винуватість того чи іншого представника церкви й ніхто не буде судити цілу парафію чи цілу єпархію, а будуть пред'являтися претензії саме до керівника церковних структур».

Филипович пояснює, що представники РПЦ і досі судяться, наприклад, щодо Києво-Печерської лаври. «Там незакінчені ще апеляційні суди», але очікувати, що ця церква «складе лапки й погодиться на ті умови, в які їх поставила українська держава, важко. І не треба бути наївними, що вони приймуть ті умови, які їм висуває реальність. Вони будуть захищатися, бо їм є що захищати».

Однак, як насправді відбуватиметься процес і чиї прогнози здійсняться, маємо можливість побачити вже найближчого місяця. 

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото – благословенна РПЦ ракета потрапила у вівтар храму УПЦ в Одесі. Скриншот з  politarena.online