Маркетплейси стають полем діяльності шахраїв: у Кіберполіції розповіли, як захиститися
Про це Укрінформу повідомили у Кіберполіції.
Як зазначають правоохоронці, популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна із найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.
Фішинг — це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які виглядають схожими на справжні платформи, такі як маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.
Щоб розпізнати фішинг, слід перевірити URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, rozetka.ua або olx.ua). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад, roz3tka.ua або olx.com.ua, це може бути ознакою фішингу.
Також варто перевіряти дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схоже на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру.
Слід звертати увагу на розсилки. Легітимні маркетплейси зазвичай не просять вводити особисту інформацію через електронну пошту або месенджери.
Фахівці також радять здійснювати перевірку через офіційний сайт або додаток, при цьому зайти на сайт або відкрити додаток через перевірений канал, а не за посиланням у листі чи повідомленні.
Слід остерігатися підозрілих листів або повідомлень через соцмережі з посиланнями на "подарунки" чи "знижки", це може бути спробою заманити на фальшивий сайт. Часто такі повідомлення містять заклики терміново ввести дані або здійснити оплату.
Щоб захиститися від фішингу, необхідно використовувати двофакторну автентифікацію. Більшість сучасних маркетплейсів пропонують додаткові засоби безпеки, такі як SMS-коди або підтвердження через додаток. Це знижує ризик несанкціонованого доступу до акаунту.
Варто також перевіряти покупку через додаток чи офіційний сайт, не вводити платіжні дані на сторонніх сайтах і завжди використовувати лише перевірені ресурси.
Кіберполіція, крім того, радить стежити за оновленнями браузера та операційної системи до останніх версій. Це допоможе захиститися від багатьох онлайн-загроз.
Слід бути обережними з публічними Wi-Fi мережами й уникати здійснювати покупки чи вводити особисті дані, коли підключені до незахищених мереж.
Крім того, правоохоронці закликають долучитись до соціального проєкту "БРАМА", створеного за підтримки кіберполіції України та волонтерських організацій для протидії дезінформації та блокування протиправного контенту.
Начальник відділу Управління протидії кіберзлочинам в місті Києві Андрій Пархоменко заявив, що головною метою проєкту є очищення інформаційного простору від російської пропаганди та сервісів поширення дезінформації, а також знищення осередків незаконного поширення забороненого контенту.
Місія полягає у тому, щоб кількісно зменшити присутність росіян, що поширюють пропагандистські матеріали, у медіапросторі та якісно навчати виявляти й утилізувати ворожий контент.
Для того, щоб бути частиною проєкту, користувачам достатньо мати мобільний телефон або компʼютер. Задача – надсилати скарги на надані пости, сервіси, посилання тощо.
Як повідомляв Укрінформ, кіберполіція попереджає про шахрайську схему з банківськими застосунками.
Фото: Кіберполіція
