На початку квітня уряд схвалив постанову про створення Центральної закупівельної організації для потреб відновлення на базі ДП «Інфраструктурні проєкти». Організація буде закуповувати товари та послуги для об’єктів цивільного будівництва, експлуатаційного утримання доріг та розробки проєктної документації. Її діяльність координуватиме Агентство відновлення. Цей «маркетплейс» спочатку працюватиме для регіональних служб відновлення, а згодом і для інших замовників будівництва – органів місцевого самоврядування, обласних військових адміністрацій, державних підприємств тощо.
Очікується, що зі створенням ЦЗО на ринку будуть забезпечені однакові умови для всіх його учасників, з уніфікованими процедурами, з урівноваженими цінами, з незалежним контролем тендерів.
Які функції будуть покладені на організацію, що зміниться у закупівельних процедурах з її появою та коли відбудуться перші тендери за новими правилами, Укрінформу розповів заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Юрій Сверба.
- Пане Юрію, розкажіть, з якою метою створена Центральна закупівельна організація і чому ця установа є експериментальним проєктом, якщо в Україні вже діють подібні в інших важливих галузях, зокрема, в оборонній?
- Сьогодні замовниками усіх тендерів, що стосуються відбудови України, виступають 22 регіональні служби відновлення. Вони готують кваліфікаційні вимоги, складають проєктно-кошторисну документацію. Цей процес досить складний, не завжди стандартизований, у тому числі виникають питання у бізнесу до певних кваліфікаційних критеріїв, які, як припускають, визначені наперед під потенційного підрядника. Набагато простіше сконцентрувати всю експертизу, людей, які будуть проводити закупівлі, в одному місці, аніж мати в кожному регіоні відповідні відділи чи тримати персонал. Власне для цього і створюється ЦЗО.
Ще одна мета – заощадження коштів. Я наведу простий приклад, як це працює. Коли ви приходите у магазин за одним кілограмом яблук, ви бачите одну ціну. Коли ж купуєте у гуртового продавця кілька тонн яблук, очевидно, маєте іншу ціну. Відтак, ми хочемо, щоб і проєкти з відбудови із централізованими “гуртовими” закупівлями реалізовувались якісно, прозоро, зрозуміло і, головне, за меншу ціну.
Подібна структура дійсно в Україні буде не першою. Створені й працюють ДУ «Професійні закупівлі», «Медичні закупівлі», і ДОТ, і АОЗ при Міноборони. Агентство відновлення запускає власну ЦЗО фактично паралельно з процесом її організаційного створення. 1 квітня Кабмін ухвалив постанову про роботу організації, але повноцінно вона запрацює з моменту видання відповідного наказу Агентства. Поки що триває її «наповнення» людьми, створення процедур і таке інше. І хоча централізовані закупівлі, як такі, почнуться після видання відповідного наказу, ми хочемо розпочати пілотні проєкти на прикладі закупівель для цивільного будівництва. Коли опрацюємо один процес, наступні буде вже запускати простіше.
Йдеться про стандартизацію процедури та накопичення експертизи. Ми просто хочемо забрати у регіональних підрозділів частину роботи, і ЦЗО стане їм реальним помічником. Кожна обласна служба відновлення звертатиметься до ЦЗО із заявкою, закупівельна організація визначатиме вид закупівлі, формуватиме тендерну документацію, проводитиме закупівлю і визначатиме переможця. Замовнику залишиться лише укласти договір із підрядником та перерахувати кошти. ЦЗО не буде ані укладати договори, ані проводити оплату, ані контролювати виконання проєктів.
- Ви згадали про відсоток економії за рахунок «гуртової” закупівлі. На який саме розмір заощаджень орієнтуєтесь?
- Коли ми проаналізували практику колег з інших централізованих закупівельних організацій, то побачили, що вони стабільно забезпечують у середньому 17% економії. Це досить велика цифра для тендерів, які сягають мільярдів гривень. Легко порахувати, скільки буде зекономлено на експлуатаційному утриманні доріг при лотах по 2-3 млрд грн чи на великих інфраструктурних проєктах, вартість яких сягає 5-6 млрд грн.
- Чи можливо уніфікувати закупівлі для різних регіонів, які, принаймні під час війни, мають різні умови та потреби? Є прифронтові громади, є громади у глибокому тилу, комусь потрібні послуги інженера-консультанта для відновлення лікарні після руйнівного обстрілу, а комусь – проєктанта лише для заміни, умовно кажучи, системи теплопостачання.
- Очевидно, що у кожної громади є свої побажання і потреби. Але чи буде проєкт модульного укриття, наприклад, у Волинській області кардинально відрізнятися від проєкту такого ж укриття у Рівненській області? Я не думаю. Аналогічно не має суттєво відрізнятися експлуатаційне утримання доріг у різних областях. Так, є свої нюанси в Сумській або Чернігівській областях та, скажімо, у Львівській. Різна логістика, доступ до кар’єрів, безпекова ситуація – це безумовно. Але якщо ми говоримо про конкретні регіони в межах однієї частини України, наша гіпотеза полягає в тому, що вони не повинні кардинально між собою відрізнятися.
- Які переваги для бізнесу з’являться з початком роботи централізованого закупівельника у державному будівництві?
- Як зауважують в Раді бізнес-омбудсмена, сьогодні бізнес скаржиться на те, що в тендерах на відбудову трапляються умови, створені під якогось конкретного підрядника, який зрештою і перемагає у цих торгах. Ми очікуємо, що напрацьовані стандартизовані процедури, максимально прозорі, створять загальні конкурентні умови на ринку, де кожен із підрядників може прийти зі своєю ціновою пропозицією й перемогти. Принаймні наразі ми чуємо від бізнесу, що він розраховує на зменшення приводів для скарг до Антимонопольного комітету.
- Ви сказали про те, що плануєте «обкатати» перші закупівлі, не чекаючи повноцінного запуску роботи ЦОЗ. Які це будуть проєкти?
- Зараз триває розробка проєктно-кошторисної документації для пунктів перетину кордону, як на будівництво нових, так і на реконструкцію існуючих. Ну й ще спробуємо здійснити з допомогою ЦОЗ нескладний інфраструктурний проєкт, щоб відпрацювати процес. Нам потрібно виважено впроваджувати нововведення, щоб не зупинити все будівництво в країні. Щоб не казати потім людям, які чекають відновлення житла чи водогонів, що почекайте ще пару років, бо у нас тут реформа.
- Чому перехід на централізовані закупівлі поки що не є обов’язковим для органів місцевого самоврядування?
- Для нас було б, напевно, ідеально, якщо б орган місцевого самоврядування, маючи відповідний бюджет на відбудову знищеного або зруйнованого об'єкта, всі тендери проводив через централізовану закупівельну організацію. Можливо, в подальшому так і буде. Проте це не виключає того, що громади можуть звертатися до ЦЗО за бажанням. Для них, мені здається, це буде неабияким полегшенням: немає сенсу заморочуватися з технічною документацією, з кваліфікаційними вимогами. Є запит на будівництво укриття, є на це бюджет, довіряєте ЦЗО – звертайтеся, чому б і ні? Мери міст отримують велику кількість звинувачень у завищенні цін, непрозорі процедури. Як на мене, централізована закупівля є хорошим інструментом, щоб як мінімум знімати ці звинувачення.
- Так чому ж тоді не змусити їх до його використання?
- По-перше, законодавство їх до цього не зобов’язує, а по-друге, через технічну складову. Спочатку ми відпрацюємо процес на собі, а потім уже розширюватимемо. ЦЗО має стати природним монополістом на ринку, вигоди якого стануть очевидними для всіх.
- Наскільки пришвидшиться процес відбудови з появою ЦОЗ?
- Якщо взяти будь-який зруйнований великий інфраструктурний об'єкт, то від моменту його руйнації до здачі балансоутримувачу відбудованого – в середньому проходить 760 днів. При цьому безпосередньо на фізичне відновлення об’єкта закладається тільки 300 днів. Усе решта – це «паперові» процедури, починаючи з проведення експертиз, виділення коштів, видання відповідного урядового акту, розпису коштів, закупівлі супутніх послуг, розробки проєктно-кошторисної документації й так далі. І це за умов стабільного фінансування, відсутності оскаржень. Тобто більше половини часу займають організаційні процедури, а не саме будівництво. Нам потрібно пришвидшуватися.
Питання економії коштів та якості, звісно, також у пріоритеті. Але це точно не аргумент для людей, які очікують відновлення житла, школи чи садочка в громаді. Якщо ми побудували дешево та якісно, але витратили на це три роки, для людей це матиме значення.
- Так коли запрацює ЦОЗ?
- Всі організаційні моменти, що стосуються самого запуску, затвердження внутрішніх документів, регламенту, зміни статуту держпідприємства «Інфраструктурні проєкти», штатної структури ми вже активно розпочали.
- А перші тендери коли відбудуться?
- Цього року обовʼязково. Більше того, ми хочемо провести перші тендери вже наступного місяця.
Юлія Абакумова
Фото Павла Багмута