Після інавгурації Дональда Трампа вже пройшов певний час, тепер ми бачимо дії, а не передвиборчі заяви й обіцянки, і по цих діях можна скласти перші враження про те, якою буде економічна політика Сполучених Штатів Америки. Це важливо, оскільки США є найбільшою економікою світу, а все, що відбувається всередині цієї країни, так чи інакше має вплив на інший світ. Тим паче, коли від першої особи лунають заяви, які змушують замислитися провідних гравців глобальних ринків та інші держави і відповідно будувати свої стратегії. Щоби спробувати розібратися, що означає президентство Трампа для глобальної економіки, поговоримо з Ігорем Бураковським, головою правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, а також професором Києво-Могилянської академії.

- Вітаю, Ігорю! Отже, нова економічна політика Сполучених Штатів Америки й «Америка понад усе». Як це вплине на глобальну економіку, принаймні на ту її частину, яка називається міжнародна торгівля? Адже, мені здається, це перше, чого торкнеться нова політика.

- Я хотів би почати трошки здалеку, оскільки в принципі багато з того, про що говорив президент Трамп, це фактично продовження його політики, його заяв та виступів у версії Трамп-1.0. І це перший момент. Другий момент полягає в тому, що американська економіка сьогодні, попри всі свої хронічні проблеми, перебуває у досить непоганому стані. Не можна сказати, що Трамп від Байдена отримує якусь зруйновану країну, де панує економічна криза. Так, там є економічні проблеми, але Америка, якщо й знаходиться не в такій «формі», як це б хотіли би бачити самі американці, але тим не менше її стан абсолютно пристойний. І у цьому сенсі, я думаю, у Трампа немає потреби вдаватися до якихось супернадзвичайних заходів, щоб рятувати американську економіку. І одне. Ми маємо чітко розуміти, що з точки зору міжнародної торгівлі, Америка – це велика країна, яка має ВВП величиною у 27 із чимось трильйонів доларів. А це майже чверть світового валового внутрішнього продукту. В економічній теорії велика країна має дві властивості. Вона є великим експортером та великим імпортером. Сполучені Штати Америки – це експортер номер один на сьогодні у світі, і другий, після Китаю, найбільший світовий імпортер. Великий експортер або імпортер можуть реально впливати на світові ціни та обсяги торгівлі, змушуючи торговельних партнерів враховувати цей факт. Як на мене, багато ідей американської торговельної політики виходить саме з цього припущення: ми великі, ми можемо впливати на ціни, ми можемо впливати на партнерів в наших інтересах. Ну а в ретроспективі на цій концепції будувалася ідея розвитку Америки. Якщо ми згадаємо одного з батьків-засновників США Александера Гамільтона, то він ще в часи формування американської держави та її економічної системи якраз і говорив, що Америка повинна розвивати свою власну промислову базу, а для цього потрібні високі тарифи. Саме такий вступ дає можливість зрозуміти витоки Трампівського бачення торговельної політики.

Сьогодні маємо кілька «економічних» заяв Трампа. І першою проблемою для Трампа є Китай. Китай сьогодні є одним із найбільших торговельних партнерів, з яким США мають дефіцит. Ця ситуація вважається невигідною Сполученим Штатам Америки. Тому, розглядаючи Китай як свого ключового економічного конкурента, Трамп одразу пропонує ввести мито приблизно на рівні 60% на всі імпортні товари походженням із Китаю. Очікується, що обмеження імпорту дасть поштовх розвитку національної економіки, адже китайський імпорт замістять американські товари. Але така ініціатива торкається не тільки Китаю. Друга ініціатива у сфері міжнародної торгівлі – це 10% імпортного мита практично на всі товари, які завозяться з інших країн. Це вже торкнеться не тільки Китаю, а й, скажімо, того ж Європейського Союзу і інших партнерів, з якими США має або преференційні торговельні режими, або взагалі режими вільної торгівлі. Третій момент. Трамп заявив про свою готовність переглянути тристоронню угоду про вільну торгівлю США–Канада–Мексика (це колишня NAFTA, Північноамериканська асоціація вільної торгівлі), щоб подивитися, як її сьогодні використати на користь Америки. Думаю, що він планує відмовитися від якихось взаємних поступок, які передбачала ця угода.

Є ще кілька ініціатив, які, з моєї точки зору, мають глобальний характер. Трамп, зустрічаючись з американськими автовиробниками, заявив, що він готовий запровадити 100% або навіть 200% імпортного мита на автомобілі, які виробляються у Мексиці. Чому в Мексиці? З Мексикою США має режим вільної торгівлі, а мексиканський автомобільний сектор сьогодні практично контролюється Китаєм. І таким чином, «воюючи» з Мексикою, Трамп фактично веде економічну війну проти Китаю. От така дуже, я би сказав, агресивна економічна політика. У цій політиці, звісно, можна знайти і позитивні моменти, насамперед, для США. Ідея Трампа – у тому, що треба повернути за рахунок високих мит виробництва назад у Сполучені Штати Америки. А як вона спрацює на практиці, будемо дивитися. Й чи спрацює це взагалі, тому що це залежить не тільки від рішення та бажання Трампа.

- Власне, це позитивна стратегія для Сполучених Штатів Америки. Для інших – будемо дивитися. Оскільки введення нових додаткових мит матиме різні наслідки. По-перше, Трамп уже створив нову агенцію для того, щоб управляти цими новими надходженнями від мит, Службу зовнішніх доходів. По-друге, не факт, що експортери у випадку введення таких мит продовжать у тих самих обсягах продавати свою продукцію. І, по-третє, ці мита будуть сплачувати не експортери, а споживачі, покупці в Америці, тобто додаткові мита в якомусь обсязі ляжуть на внутрішній ринок.

Крім того, мені здається, що попри хороші об’єктивні показники стану економіки, населення, яке голосувало за Трампа, відчувало, що щось іде не так. З того, що ми бачили під час виборчої кампанії, схоже, що американська мрія за останній час трансформувалася, після кризи 2008-го року нема вже такої мрії в Америці, як вона була. І мало хто з американців середнього класу може собі зараз дозволити придбати житло. Отже, попри дуже стабільні економічні показники, для громадян Сполучених Штатів Америки не виглядає такою блискучою ця картина. Це так?

- У принципі, коли ми говоримо про американську економічну політику або взагалі про будь-яку економічну політику, ми повинні говорити про певний пакет дій. І Трамп розуміє, що саме лише підвищення імпортного мита об’єктивно призведе до зростання цін у США, адже економіку не можна обдурити. Вона всюди працює практично однаково: є попит, є пропозиція. Тому ідея Трампа, наскільки я розумію, – провести революційну зміну самої парадигми економічної політики. Високі імпортні мита дають додаткові бюджетні кошти, але при цьому зменшується податковий тягар на американців. Тому, коли мова йде, скажімо, про питання, пов’язані з придбанням житла, то Трамп пропонує, для прикладу, скасувати оподаткування тих відсотків, які беруть банки, надаючи кредити на купівлю житла. Це має здешевити купівлю житла. Трамп говорить про збільшення видобутку власних природних копалин, для чого планується надати певні пільги у виробництві власних вуглеводнів. А завдяки зростанню пропозицій сировинних товарів національного виробництва ціни на них будуть знижуватись. Є й ще чимало ідей такого роду. Як це все спрацює, подивимося. Водночас не треба забувати, що Трамп може проводити економічну політику лише в певних межах: займатись тими питаннями, які передані на федеральний рівень. США – це федеративна країна з досить широкими повноваженнями штатів. І тут у Трампа можуть виникнути певні проблеми. Так, Трамп висловив революційну ідею передати всі видатки, пов’язані з освітою, перекласти з федерального бюджету на бюджети штатів. З одного боку, це начебто раціонально, ближче до землі. А з іншого, – ми прекрасно розуміємо, що без державної підтримки – розвиток науки, техніки, технологій і освіти на сьогодні реалізувати дуже складно.

Як підсумок, можна сказати, що Трамп має комплекс ідей, але виникає питання, а як це буде реалізовано і чи буде реалізовано в принципі. І взагалі, як це буде працювати і чи запрацює взагалі у той короткий проміжок часу, коли Трамп планує отримати конкретний економічний результат.

- Ось слова, які Трамп виголосив під час однієї із зустрічей: «Я обіцяю низькі податки, слабке регулювання, дешеву енергію, дешеві кредити і стрімке зростання доходів усіх громадян». Примітно, що вже в інавгураційній промові Дональд Трамп заявив, що в країні настала єдність. У мене великі сумніви щодо єдності, хоча гасла дуже привабливі. Але, по-перше, невідомо, коли це спрацює і коли низькі податки стануть відчутними для кожного виборця, для кожного громадянина. По-друге, невідомо, наскільки швидко відбудуться ці зміни і чи відбудуться. Адже певні рішення і елементи цієї глобальної стратегії Трампа вже зіштовхуються із певним спротивом, і це напевно буде продовжуватися. Чого чекати і як скоро?

- Дійсно, багато речей, які сьогодні проголошує Трамп, виглядають контроверсійно. Для того, щоб їх об’єктивно оцінити, треба знаходитися всередині Америки і розуміти суспільні настрої, як відбуваються ті чи інші політичні та економічні процеси. Адже часто погляд збоку є доволі поверхневим. Наприклад, вже зараз ведуться розмови про одну з ініціатив Трампа стосовно списання неоподатковуваного мінімуму, десь до 10 тисяч доларів, федеральних і податків штатів. Сьогодні Трамп говорить про те, що планує зняти це обмеження, тобто кожен матиме право списувати, скільки зможе. Зрозуміло, що ця ініціатива більшою мірою вигідна людям із високим рівнем доходів, там є що списати, є про що говорити. Водночас, підвищення або скасування податкової стелі створює проблему на рівні штатів, яким буде важко за таких умов планувати власні доходи і витрати.

Паралельно з цим також ведуться розмови про скорочення видаткової частини бюджету. Це дійсно проблема для Сполучених Штатів. Зупинка технічної та іншої допомоги, у тому числі й Україні, – це тільки вершина айсбергу. На сьогодні у США фактично призупинили виплати за різними внутрішніми соціальними програмами, і це вже створює певні соціальні проблеми. До речі цей виконавчий указ президента вже був оскаржений у суді, тому його реалізація призупинена. Тому я був би дуже обережним із висновками. Очевидно, можна очікувати якихось позитивних змін. І ніхто не говорить про те, що Америці не потрібна модернізація і реформи. Вони потрібні, й у США розуміють, що у глобалізованому світі посилюється конкуренція, є хронічні внутрішні проблеми. Але для того, щоб їх вирішити, треба дійсно бути лідером, треба мати сильну конкурентоспроможну економіку та валюту.

- Так, це процес, за яким треба спостерігати, теоретичні розрахунки не завжди виправдовуються на практиці. Наприклад, зниження податків приблизно обраховане, відомо, скільки не дорахується бюджет через зниження податків. Передбачається, що це буде компенсуватися, по-перше, за рахунок тих самих мит. А по-друге, за рахунок скорочення видатків державного бюджету. Є різні думки, чи вистачить цих статей заощаджень та додаткових надходжень, щоб компенсувати втрати бюджету через зниження податків. Але одна з цілей зменшення податкового тиску – це стимуляція розвитку економіки. Отже, як бачить Трамп економічне зростання? Чи розважливо будувати стратегію тільки на збільшенні видобутку нафти, газу, вугілля тощо, адже це далеко не охоплює поняття індустріалізації. Чого чекати тут?

- Промислова політика – це не стільки конкретно про промисловість, розвиток якихось секторів чи підприємств, скільки про те, щоб створювати певні умови й активно стимулювати економічну діяльність на рівні держави у певних секторах. Тут Трамп, як мені здається, хоче певною мірою «деглобалізувати» економіку, створити стимули для посилення позицій американських грошей, повернення додому інвестованого за кордоном американського капіталу та залучення коштів іноземних інвесторів.

Скажімо, він говорить про те, що треба розвивати автомобільну промисловість. Зрозуміло, що автомобілі – це не тільки колеса, двигуни, а й пальне, і велика кількість високотехнологічних комплектуючих, які сьогодні потрібні для виробництва транспортних засобів. Тому виникає ідея така: ми розвиваємо автопром та суміжні галузі. Для того, щоб це зробити, Трамп фактично заявляє, що готовий «пожертвувати» екологічними вимогами. Сполучені Штати Америки планували, що у 2030-му році, якщо я не помиляюся, дві третини автопарку буде складати електричний транспорт, але сьогодні ця мета скасовується.

Наступний момент: для того, щоб створити вигідні умови для американських інвесторів, із відповідних галузей треба «вибити» конкурентів. Так, Трамп збирається обмежити присутність Китаю у певних секторах американської економіки (мова йде про інфраструктуру, енергетику, телекомунікації, видобуток природних ресурсів). Тобто їх витісняють, а на місце китайців, як очікується, зайдуть американці, яких, у свою чергу, китайці свого часу виштовхнули з цих секторів. Хоча, знову-таки, це дуже неоднозначний крок у глобалізованому світі.

Передбачається також знизити екологічний корпоративний податок, причому саме для тих компаній, які виробляють товари безпосередньо на терені США. Тобто у цьому сенсі мова йде не про нову індустріалізацію, тому що сама промисловість дуже сильно змінилася упродовж останніх років, а скоріше про таку собі промислову модернізацію. І світ, звичайно, на ці кроки реагує. Зокрема виникає явище, яке називається фрагментація світової економіки. Була одна певна цілісність, сьогодні Трамп намагається її зруйнувати, виходячи з інтересів Сполучених Штатів Америки. Але мені здається, що багато з цих ініціатив із плином часу будуть переглянуті, зважаючи на жорсткі світові реалії. Хоча США і є найбільшою економікою в світі, але навіть цій країні дуже важко йти проти глобальних економічних законів. До того ж, підростають конкуренти: Китай, Індія та інші країни. Тут насправді багато вхідних і вихідних чинників, тому сьогодні ми повинні просто спостерігати, умовно кажучи, перші 100 днів, перші 200 днів за діяльністю Трампа в плані того, як на практиці будуть реалізовуватися найбільш масштабні й найбільш контроверсійні ініціативи.

- Так, питань багато, і вони мають глобальний характер, але, разом з тим, вони мають і конкретні імплікації для економік, які не є провідними, як наша, скажімо. От Трамп оголосив надзвичайний стан в енергетиці, енергетика перемогла у Сполучених Штатах клімат, і ця перемога буде мати свої наслідки. Разом із тим, Європейський Союз в енергетиці продовжує політику, яка називається «зелений перехід». Україна, разом зі своїми ринками і планами на повоєнну відбудову, цей «зелений перехід», як ми знаємо, враховує. Наскільки нова ситуація і застосовані Трампом підходи можуть вплинути на глобальну тему кліматичних змін, «зеленого переходу» і відновлювальної енергетики?

- Звичайно, це впливає, адже мова – про цілком конкретний, як це називається в економіці, демонстраційний ефект: якщо велика країна поводиться, умовно кажучи, не так, як інші, то це створює певні очікування, в т.ч. й з боку бізнесу. Ми бачимо, що, наприклад, ідея забезпечити більший видобуток природних копалин у США, захистити свої ринки від іноземної конкуренції одразу привела, щонайменше, до короткострокового сплеску попиту на акції відповідних компаній, тому що ринок на це реагує. З іншого боку, Трамп прекрасно розуміє, що ідея експорту – гарна ідея, його треба розвивати, це драйвер економічного розвитку. Але на сьогодні у всіх виробничих ланцюгах експорт – це також імпорт: якщо я не імпортую, я не можу розвивати експорт. А далі давайте подивимось на позицію Китаю, який на сьогодні кревно зацікавлений у ринках Сполучених Штатів і в американській фінансовій системі, не тільки з точки зору отримання грошей, а й з точки зору вкладання своїх коштів. Китай сьогодні має чи не найбільші золотовалютні резерви в світі, які треба кудись вкладати. Взагалі, в економіці є багато речей, які будуть «працювати» в очікуваному напрямку за певних умов. Скажімо, є домовленість між США та Саудівською Аравією про те, що саудити мають вкласти в американську економіку 600 і більше мільярдів доларів. Але ж вони отримують ці гроші від експорту нафти, і якщо вони будуть разом із Трампом знижувати ціну на нафту, щоб, зокрема, витіснити Росію з нафтового ринку, то одразу виникає питання про те, а як фінансуватиме цей проєкт Саудівська Аравія? Отака дуже непроста ситуація. Тому кожен із кроків Трампа вимагає аналізу – що вони хочуть конкретно та як зробити у кожному конкретному випадку, і як це «спрацює» у глобалізованому світі. І хоч що ми говорили б про фрагментацію, але ми продовжуємо жити в глобалізованому світі з усіма відповідними наслідками.

- Так, на разі не зовсім зрозуміло, що буде з ринками нафти і газу. До того ж, Дональд Трамп заявив, що торговельні війни – це добре, бо їх легко виграти. Так, супердержаві, першій економіці світу, виграти може й легко. Але чи не виникає певний дисбаланс між наміром збільшувати видобуток нафти і газу в себе, у США, і знижувати ціни на світових ринках зі зменшенням прибутків компаній і держав, які це видобувають?

- Я думаю, що логіка Трампа полягає в наступному: з одного боку, є світовий ринок, а з іншого боку, коли я виходжу на будь-який ринок, я повинен розуміти два параметри – якість товару, який я продаю, і ціну, за якою я продаю. А за ціною стоїть собівартість, тому ідея Трампа, очевидно, полягає в тому, щоб допомагати компаніям знижувати собівартість, і, таким чином, компенсувати зниження ціни здешевленням видобутку нафти. Для цього він пропонує низку податкових пільг, наприклад, при сплаті корпоративного податку. Сьогодні вже говорять про наміри зниження податку на прибуток компаній з 21% до 15%, відмову від оподаткування понаднормової праці, що може збільшити кількість робочого часу, який люди проводять на підприємствах. В цих його намірах є певна логіка: з одного боку, я щось зменшую, з іншого боку, я дуже сподіваюся, що оце зменшення компенсується зростанням в іншій сфері.

- Власне, ми підійшли до останньої теми, яку я хотів обговорити. Це одна з традиційно важливих для Трампа політик – міграція, яка прямо впливає на ринок праці та робочі місця. Отже, нова міграційна політика і оголошена депортація: як це вплине на ринок праці, наскільки це вдасться збалансувати, і чи вдасться?

- Коли мова йде про міграцію, завжди треба говорити про кілька вимірів цього процесу. Це, звичайно, економічний вимір: за інших рівних умов додаткова робоча сила – це плюс для економіки. Друга проблема – це, звичайно, управління міграційними процесами: мігрантам потрібно виплачувати допомогу, витрачати якісь кошти на їх адаптацію тощо. Тут ідеться про офіційну міграцію, але є ще й нелегальних рух людей. А це вже великий безпековий та соціальний виклик. А це, звичайно, проблема передовсім для прикордонних штатів, які знаходяться на кордоні з Мексики, які найбільше потерпають від міграції.

Що буде далі з ринком праці, будемо дивитися, тому що міграція як така не припиняється. Мова йде про тих людей, які сьогодні перебувають у США на півлегальних чи нелегальних засадах. І їх будуть висилати. Треба чітко розуміти, що у зв’язку з різного роду соціально-економічними чинниками антимігрантські настрої – це одна з ключових рис сьогоднішніх політичних дискусій. Чесно кажучи, не можу зараз назвати країни, де б антимігрантські настрої не посилилися. І така проблема існує у всіх провідних країнах світу. І, на жаль, у багатьох випадках вона штучно загострюється для того, щоб пояснити певні провали економічної політики та стає чинником політичної боротьби.

- Ми встигли обговорили лише деякі напрями і зміни, що вже відбуваються або плануються ближчим часом у Сполучених Штатах Америки часів Трампа. Я не знаю, чи можна назвати економічною політикою те, що ми вже бачимо, що вже впроваджується в життя. Ми під час розмови також говорили, що треба дивитися, наскільки вдасться це все імплементувати, де, в яких моментах переможе, умовно кажучи, економіка, а в яких моментах переможе натиск президента Трампа. Певні речі й певні зауваження можна зробити вже зараз, наприклад щодо дефрагментації глобальних ринків. Тому на завершення питання таке: чи можемо ми говорити про кінець глобалізації?

- Це дуже складне питання. Як професор Києво-Могилянської академії, я читаю курс «Глобальна економіка», й у нас перші дві теми присвячені глобалізації і всьому, що з цим безпосередньо пов’язано. Я би сказав, що процес глобалізації не зупиниться. Як і в будь-якій економічній сфері, тут можуть бути і швидкі просування, і певні гальмування. Скажімо, фрагментація світової торгівлі також мала місце у певні періоди історії розвитку людства. Але дія цих чинників може компенсуватися іншими чинниками. Те, що стосується, скажімо, розвитку цифрових технологій, усього, що навколо цього відбувається, це просто інший рівень глобалізації. Так само, наприклад, і криптовалюта сьогодні є чинником, який зближує економіки країн. На криптовалютному ринку можна працювати без обмежень. Іншими словами, сьогодні відбувається переосмислення економічних реалій, але я не думаю, що настає «кінець глобалізації». Вважаю, що такого немає і не буде в майбутньому. Просто економічні процеси набуватимуть якихось нових якостей, вимірів, і тому ми будемо говорити про якийсь новий етап та формат глобалізації, причому нове розуміння глобалізації буде відрізнятися від традиційних уявлень.

- Щоб поставити крапку, мабуть, можна сказати, що фільм «Учень» про становлення Дональда Трампа закінчився, тепер настає реальність, суворі будні. Отже, будемо дивитися, якими вони стануть для Америки, для Європи, для всіх нас. Дякую за розмову!

Ігор Долгов

Фото: Євген Котенко

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform