Земельний банк: повернення державної землі в економіку

1 жовтня 2024 року в Україні стартували земельні аукціони в рамках проєкту «Земельний банк». Його головна мета – прозора передача в суборенду державних сільськогосподарських земель, які раніше перебували у постійному користуванні державних підприємств та установ. Ці ділянки не приносили особливого доходу до бюджету, а іноді ставали об’єктами корупційних схем. Наразі, після шести місяців реалізації проєкту, вже можна підбити перші підсумки.

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ

За перші пів року роботи «Земельного банку» оголошено 506 аукціонів щодо державних земель загальною площею 35,2 тис. га. Успішно проведено 271 аукціон, які охоплюють 20,5 тис. га – за цими ділянками вже укладено договори суборенди. Загальна сума, яку сплатили переможці торгів, склала 582,9 млн грн.

Плата суборендарів за законне використання державної землі – це важливий внесок в економіку країни та наповнення державного бюджету. Ще пів року тому це було неможливим через відсутність цивілізованого механізму користування державними землями. Зараз же кошти від «Земельного банку» будуть надходити до місцевих та державного бюджетів щороку, створюючи нові можливості для підтримки аграрної галузі в України.

АЛЕ НЕ ЛИШЕ БЮДЖЕТОМ ЄДИНИМ

Фінансові результати – значний, але не єдиний показник ефективності земельних торгів. Важливо також проаналізувати якість організації самих аукціонів. І тут у нас є чудова база для порівняння – аукціони оренди комунальної землі, які проводяться місцевими громадами з 2021 року через платформу Prozorro.Продажі.

Для об’єктивності ми порівнюємо дані саме за останні пів року – той самий період, коли діє «Земельний банк».

КОНКУРЕНЦІЯ: СПРАВЖНІ ТОРГИ, А НЕ «МІЖ СВОЇМИ»

Одним із найважливіших індикаторів ефективності аукціону є конкуренція. У середньому в торгах «Земельного банку» брали участь 7,5 учасників.

Для порівняння: на аукціонах з оренди комунальної землі середня кількість учасників – 3,1, а медіанна – лише 2. Отже, у понад половині випадків торги комунальною землею проходять фактично в умовах мінімальної конкуренції.

Рекордна кількість учасників на одному аукціоні «Земельного банку» – 51, тоді як у комунальних торгах максимум протягом останнього півріччя складав 16 учасників. Така кількість учасників на аукціонах «Земельного банку» – це не лише ілюстрація прозорості доступу до державної землі, але й індикатор зацікавленості бізнесу.

ДЕРЖАВНА ЗЕМЛЯ – ДЕРЖАВНІ НАДХОДЖЕННЯ

Конкуренція напряму впливає на фінальний результат – плату за користування. У рамках «Земельного банку» середня вартість користування державними землями за результатами успішних торгів склала 28,5 тис. грн за гектар.

Для порівняння, у торгах за комунальні землі середня ціна – 9,6 тис. грн, а медіанна – лише 5,4 тис. грн. Таким чином, середня вартість державних земель є у 2–3 рази вищою, ніж середня орендна ставка комунальної землі.

ПРИРІСТ ЦІНИ: КОЛИ КОНКУРЕНЦІЯ ПРАЦЮЄ

Ще один важливий індикатор – приріст ціни під час торгів. У середньому на аукціонах «Земельного банку» ціна зростала в 7 разів. Це свідчить, що саме здорова конкуренція формує високу вартість землі.

На комунальних торгах середній приріст – 5,2 рази, а медіанний – 2,3 рази. Велика різниця між медіаною і середнім у цьому випадку пояснюється поодинокими «аномальними» торгами, де ціна зростала у понад 100 разів, що викривлює загальну статистику.

ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

«Земельний банк» не зупиняється. Вже анонсовано торги на право суборенди понад 10 тис. сіножатей та пасовищ, а також підготовку до запуску земельних торгів для багаторічних насаджень, де термін оренди складатиме 25 років. Це відкриває нові можливості для сільгоспвиробників, що займаються сільським господарством з високою доданою вартістю – тваринництвом та багаторічними культурами.

ВИСНОВОК

Проєкт «Земельний банк» за короткий час довів, що державна земля може використовуватися прозоро, ефективно та з вигодою для бюджету. Порівняння з торгами оренди комунальної землі демонструє, що новий проєкт забезпечує вищу результативність, більшу конкуренцію та значно вищі ціни. Це не просто технічна реформа – це зміна філософії управління державним ресурсом.

Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства