Запровадження минулого року Європейським Союзом квот на експорт певних груп українських товарів  змушує вітчизняних виробників шукати нові ринки збуту. Все більше уваги вони приділяють країнам Африки, Близького Сходу та Китаю. Одним із таких кроків стало підписання угоди між Україною та Китайською Народною Республікою, яка регламентує умови експорту водних продуктів дикого вилову та гороху. Тож про нові можливості для українських виробників та контроль за ринками говоримо із очільником Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергієм Ткачуком.

ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ РИНКІВ ТА ПРОГНОЗОВАНИЙ ЕКСПОРТ

- Минулого року Україна відкрила 16 нових ринків для експорту агропродукції. Які плани на 2025 рік та які напрямки будуть актуальними у зв`язку з необхідністю коригувати експорт й обмежувати постачання низки чутливих продуктів до ЄС?

- Цього року ми поставили собі амбітну мету – відкрити не менше, а може й більше ринків, аніж у 2024-му році. Зараз Україна має право на експорт аграрної продукції за 364 торговельними напрямками. Із першочергових  цьогорічних завдань – проходження аудиту системи контролю для відкриття експорту вітчизняної яловичини до Великої Британії. А також завершення перемовин з Китаєм щодо можливості постачання в цю країну м'яса птиці, гороху, риби, борошна та кормів для домашніх тварин. Працюємо й над відкриттям ринку для української пшениці та пшеничного борошна в Китай, але це може зайняти трохи більше часу.

Наші виробники переорієнтовуються на країни Африки, Близького Сходу та Китай, зокрема у зв’язку з квотами на певні групи товарів у ЄС. Тому й ми орієнтуємо основні свої зусилля на ці регіони. Хоча, якщо український бізнес хоче виходити на інші нові ринки, ми готові допомогти.

- Раніше міністр аграрної політики в інтервʼю ЗМІ говорив, що європейські колеги начебто просили Україну бути більш прогнозованими у експортному постачанні. Наприклад, постачати продукцію, заявлену в квоті (м’ясо птиці, мед, цукор, яйця, крупи, овес та кукурудза) не одномоментно, а розподіляти її рівномірно за місяцями. На вашу думку, наскільки це реально та що може вплинути на регулярність? Якою мірою ваша служба буде долучена до цього механізму?

- Хоч наша служба й не має компетенції у питаннях обмеження обсягів експорту для українських виробників тих чи інших товарів, але, на мою думку, механізм прогнозованого експорту неможливо реалізувати. Адже це стосується товарообігу та взаємовідносин за зовнішньоекономічними контрактами між двома суб'єктами господарювання. А за вітчизняним та міжнародним законодавством жодна держава не має права втручатися в такі двосторонні  угоди.

Якщо бізнес у Європі потребує української продукції в певному обсязі й у певний період, то ані держава, ані інша сторона не можуть впливати на цю потребу. Іншими словами, якщо є попит на українську продукцію, значить, у неї краще співвідношення ціни та якості. А це вже ринкова перевага, яку можна обмежити лише адміністративно.

- Скільки українських підприємств торік отримало право експорту продукції до ЄС?  Нещодавно відомство зауважило, що дозвіл отримали 22 виробники харчових продуктів. Розкажіть що саме постачається та куди?

- Із вищезгаданих двох десятків підприємств, 12 – це виробники м'яса птиці та продукції з нього, 3 – рибопереробні підприємства та 5 – молокопереробних. Окремо варто згадати виробників меду, для яких торік була проведена «переакредитація», адже з листопада минулого року в ЄС запроваджений перелік підприємств – імпортерів меду. За результатами проведених інспекцій, до цього переліку увійшли 28 українських виробників та переробників меду.

Також торік було затверджено 39 експортних потужностей з виробництва неїстівних продуктів тваринного походження, з яких 8 підприємств були внесені до реєстру вперше, а для 31 підприємства внесено зміни щодо розширення асортименту неїстівних продуктів та країн експорту.

Облік операторів ринку в переліку ЄС є динамічним процесом, і підприємства можуть додаватися або виключатися в залежності від відповідності вимогам. Ми ж продовжуємо працювати над розширенням ринків і вже почали роботу по 31 новому ринку, на які українські підприємства хочуть експортувати.

- За даними Держпродспоживслужби, у 2024 році неналежної якості виявилися менше 1% експортованої зернової продукції. Розкажіть детальніше, як відбувається процес виявлення і наскільки даний показник змінився відносно минулих років?

- Перевірка якості зерна є обовʼязковим етапом перед відправленням його на зберігання чи експорт. Для визначення придатності зерна враховуються його фізико-хімічні, біологічні, споживчі та технологічні характеристики. Але проблеми часто виникають і через неналежне оформлення документів суб'єктами господарювання, які експортують продукцію, зокрема, через не підтверджені сертифікати. Наприклад, були проблеми з Туреччиною та Індією в цьому питанні. Тобто, якщо брати до уваги усі претензії – і до якості товарів, і до документів, то сумарний їх відсоток складе 0,5% до експорту. Це дещо більше, ніж у 2023 році, а також у попередніх роках, адже тоді застосовувалась інша система нарахувань нотифікацій.

- Для експорту низки товарів необхідне встановлення ділянок, вільних від карантинних організмів. До війни цей механізм активно працював для експорту продукції в РФ, Білорусі тощо. Які країни зараз вимагають від української агропродукції наявності документу про «чистоту» ділянок? Якою є динаміка встановлення вільних ділянок до війни і станом на кінець 2024 року?

- Насправді усі країни, до яких ми експортуємо продукцію, вимагають наявності документа про поставку продукції з вільних ділянок. Зокрема, найбільший торговельний партнер – Китай – просить такий документ по ячменю, Туреччина – при експорті лісоматеріалів та соняшнику, Азербайджан – картоплі тощо.

Варто зауважити, що найбільший обсяг вільних експортно-виробничих ділянок та площ припав на 2021 рік, коли було встановлено 6106 ділянки на площі 308,9 тис. га.  Я думаю, це було пов'язано з рекордною врожайністю, і відповідно, більшими експортними можливостями вітчизняних аграріїв.

Різке ж зниження аналогічного показника у 2022 році, зрозуміло, було спричинене впливом повномасштабного вторгнення. Так, кількість вільних виробничих ділянок знизилася до 2037 ділянок на площі 88,9 тис. га. І зараз ми фізично не можемо обстежувати частину територій – деякі, на жаль, заміновані, інші – тимчасово окуповані.

Водночас зараз знову бачимо певне зростання кількості підтверджених ділянок. Так, торік було вже 2646 виробничих ділянок на площі 136,7 тис. га.

ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ НАПРУЖЕНА, АЛЕ КОНТРОЛЬОВАНА

- Якою є актуальна епізоотична та санітарна ситуація в Україні? Чи фіксувалися в останні півроку спалахи карантинних захворювань? Яких саме?

- Під час війни збільшилися фактори для росту ряду захворювань тварин. Минулого року в Румунії було зареєстровано чуму великої і дрібної рогатої худоби. Ця хвороба ніколи у нас не реєструвалась, тож ми негайно запровадили відповідні заходи на кордоні, щоб не допустити цю хворобу в нашій країні. Така ж ситуація зараз і з Німеччиною, де зафіксовано спалах вірусу ящура.

Загалом в Україні спостерігається зростання наступних захворювань: сказ, АЧС, грип птиці. Щодо лейкозу ВРХ – іде зменшення. Випадки грипу птиці реєструвалися лише в приватних домогосподарствах та у дикій природі. На підприємствах пташиного грипу не було зареєстровано.

Протягом минулого року було виявлено 85 неблагополучних пунктів щодо АЧС, а саме серед домашніх свиней – 47, диких – 15, інфіковані обʼєкти (загиблі домашні свині, які були викинуті на сміттєзвалище чи на інші місця загального доступу) – 23. Захворювання виявлялось у різних областях країни, окрім Закарпатської, Луганської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей та міста Києва. Найскладнішою була ситуація в Київській, Миколаївській, Полтавській областях, де було виявлено по 16, 10, 9 випадків відповідно.

Станом на 1 березня цього року виявлено 23 випадки АЧС, зокрема 11 випадків серед диких кабанів, 7 – домашні свині та 5 – інфіковані обʼєкти.

Відповідно до чинної Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней при всіх випадках після лабораторного встановлення діагнозу тварини мають бути негайно знищені.

До слова, з 1 вересня 2025 року почалися виплати фіксованих сум винагороди за знайдені трупи диких кабанів, адже, зокрема, вони є важливою ланкою в епізоотичному процесі АЧС. Щиро вірю, що такі винагороди допоможуть покращити епізоотичну ситуацію.

ПОТРІБНО ПОСТУПОВО ВІДНОВЛЮВАТИ МОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕВІРОК

- Яка статистика щодо перевірок, зокрема іноземних продовольчих та промислових товарів, які потрапляють на полиці українських магазинів?

- Минулого року територіальними органами Держпродспоживслужби було проведено 8949 позапланових заходів державного контролю, зокрема з них 6228 – за бажанням самих підприємців. До того ж протягом 2024 року, за даними міжрегіональних головних управлінь Держпродспоживслужби, державні ветеринарні інспектори перевірили на кордоні майже 55 тис. партій вантажів з продуктами тваринного походження загальною вагою 795 863 т. Було виявлено 364 невідповідності і не допущено до реалізації на території України через можливі загрози для здоров'я людей і тварин, серед яких м’ясо, молоко, яйця, риба, корми тваринного походження тощо.

- Мінагрополітики та МОЗ мало готувати відповідний документ щодо законодавчого визначення «харчового шахрайства». Які результати? І чим тоді це відрізняється від фальсифікації, за яку вже притягують до відповідальності?

- Дійсно, був напрацьований законопроєкт у цій сфері, але він був знятий з розгляду у вересні 2022 року. Однак дискусій і досі дуже багато, і я вважаю, що такі юридичні дефініції як «харчове шахрайство» та «фальсифікований харчовий продукт» мають бути чітко визначені в українському законодавстві. Ці питання підтримують багато асоціацій, але на практиці ще нічого не прийнято.

У Європі не лише є ці визначення, а й існують відповідні організації, що займаються розслідуванням харчового шахрайства, тож ми можемо брати їх як орієнтир для імплементації цих норм в Україні. Однак для цього потрібно чітко визначити, що саме ми вважаємо харчовим шахрайством та фальсифікованим продуктом.

- Держпродспоживслужба раніше була монополістом із перевірки фітосанітарного стану агропідприємств, але з початку повномасштабного вторгнення  цей механізм лібералізували і з'явилися уповноважені фітосанітарні лабораторії. Скільки їх в Україні зараз? Це колишні державні лабораторії чи з-поміж них є і приватні? Та як ви оцінюєте їхню роботу?

- В Україні вже функціонує 21 державна та 5 приватних фітосанітарних лабораторій. Ми оцінюємо, що близько 20% вантажів оформлюються саме приватниками. Співпраця між державними та приватними лабораторіями є частиною європейської практики, і ця система однозначно збережеться й після війни. Єдине, що зміниться – контроль за приватними лабораторіями залишиться за державою.

- Як повномасштабне вторгнення вплинуло на розповсюдження фальсифікованої продукції та інші порушення? Їх стало більше, менше?

- Держпродспоживслужба не може оцінювати вплив на процеси фальсифікації харчових продуктів через неможливість реалізовувати систему планового державного контролю. Постанова №303 Кабінету Міністрів України зупиняє планові та позапланові перевірки на період воєнного стану.

Тому періодичні перевірки для виявлення фальсифікацій, як це було до війни, ми не проводимо. Щоб провести перевірку, необхідно отримати дозвіл профільного міністерства, яке формує політику. У нашому випадку в різних сферах формують Мінекономіки, МОЗ, Мінагрополітики.

Однак, важливим моментом для нас є відкриття перевірок нехарчової продукції з 1 січня цього року. Ми здійснюємо контроль за 47 технічними регламентами з 71 необхідного. Протягом 2024 року було проведено 1314 заходи державного контролю.

Щодо захисту прав споживачів, то найбільше звернень від громадян надійшло щодо якості наданих послуг, на другому місці – за придбані товари, і останній пункт – продукція, придбана за допомогою мережі Інтернет.

За результатами розгляду звернень громадян у 58% випадків вимоги споживачів задоволені. Споживачам повернуто 7,5 млн гривень за неякісні товари та надані послуги. Зазначені показники забезпечені завдяки здійсненню позапланових перевірок у сфері надання житло-комунальних послуг (з березня 2024 року Уряд поновив перевірки) та альтернативним важелям впливу, таким як консультаційна, просвітницька та роз’яснювальна діяльність (перевірки із захисту прав споживачів у інших сферах припинені на період воєнного стану).

За минулий рік Держпродспоживслужбою здійснено 845 позапланових перевірок про захист прав споживачів у сфері надання житлово-комунальних послуг. Порушення встановлені у 45% від перевіреної кількості. Частіше в ході перевірок фіксувалися порушення умов договору про виконання роботи, надання послуги, що складає 64,7% від зафіксованих порушень. За цей період до адміністративної відповідальності притягнуто 129 осіб шляхом накладання штрафів на суму 21,4 тис. грн, з яких у добровільному порядку було сплачено 19,1 тис. грн.

Щодо контролю за регульованими тарифами на ринку надання житлово-комунальних послуг, то минулого року було здійснено 241 позапланову перевірку та виявлено порушень у 69,7% від загальної кількості перевірок. За результатами прийнято 89 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій на суму 3,7 млн грн.

Крім того, складено 103 приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та приведення тарифів у відповідність до вимог чинного законодавства. Відповідно до приписів та рішень порушники зобовʼязані повернути кошти споживачам на суму 2,5 млн грн. Також, 167 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів на загальну суму 327,3 тис. грн.

РИНОК ТЮТЮНУ ПОВНОЦІННО НЕ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ

- Ринок тютюну підлягає контролю вашою службою. Наскільки магазини і мережа HoReCa дотримуються вимог законодавства?

- Статистика порушень велика: з 250 позапланових заходів у цій сфері, 183 суб'єкта господарювання були притягнуті до відповідальності, що складає 73% порушень. Більшість випадків стосуються реклами і стимулювання продажу тютюнових виробів та пристроїв нагрівання для споживання (56,5%), розміщення попільничок чи кальянів, або ж вживання у приміщеннях закладів ресторанного господарства (17,9%) тощо.

Торік до 172 субʼєктів господарювання-порушників застосовано фінансових санкцій на суму 6,9 млн грн, з яких у добровільному порядку сплачено 5 млн грн, а у примусовому порядку стягнено 210 тис. грн.

Наприкінці минулого року Верховний Суд України виніс рішення щодо кальянів, які визнані такими, що стимулюють до паління, а це заборонено. Дане рішення стало остаточним та призвело до змін у практиці перевірок, особливо в контексті тютюнового законодавства.

Нагадаю, Верховний Суд постановив, що перевірки у сфері тютюнопаління повинні погоджуватися Міністерством охорони здоров’я. А це створює для нас додаткові бюрократичні  труднощі. Працюємо над тим, щоб змінити юридичний механізм, скасувати мораторій на перевірки та забезпечити належний контроль у цих питаннях, навіть під час війни.

- В Україні з літа минулого року діє заборона на продаж ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток, електронних сигарет та рідини до них, з продажу також мають зникнути сигарети в упаковках з неналежним маркуванням. Заборона є, а торгівля продовжується, чому це питання досі не вирішено?

- На жаль, це питання досі актуальне, бо існує недобросовісний бізнес. Та й наші можливості у цьому напрямку дуже обмежені. Ми можемо здійснювати позапланові перевірки лиш за запитом, але перевіряємо не увесь комплекс, а лише те, що зазначено у зверненні громадянина. Тому навіть якщо ми бачимо інші порушення, то не маємо повноважень на них реагувати. Як тільки повна перевірка відновиться, ми оперативно почнемо вживати заходи. Всі розуміють, що у нас руки зв'язані, тому й продовжується тютюновий колапс.

БРАК ІНОЗЕМНОЇ ПІДТРИМКИ СТВОРЮЄ НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

- Наскільки вплинуло замороження фінансування USAID на впровадження цифровізації у вашому відомстві, зокрема, на роботу сервісів «еФуд» та «єТютюн»?

- Мабуть, ніхто не посперечається з тим, що призупинення фінансування USAID вплинуло на усі органи влади, на всі сфери регулювання в Україні. Не є винятком і Держпродспоживслужба. За ініціативи Мінцифри у квітні 2024 року в рамках співпраці між Держпродспоживслужбою, Фондом «Євразія» (проєкт міжнародної технічної допомоги «Підтримка цифрової трансформації») та Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» стартувала реформа цифрової трансформації сфери саме в рамках підтримки USAID.

На першому етапі роботи було виконано ряд основоположних завдань. Зокрема, ми провели два аудити інформаційно-комунікаційних систем та реєстрів Держпродспоживслужби. За результатами встановили більше 30 «цифрових проєктів», серед яких 24 інформаційно-комунікаційні системи та реєстри, два проєкти інформаційно-комунікаційних систем (портал еТютюн та портал еПокупець), дві міжнародні інформаційно-комунікаційні системи (IPPC ePhyto HUB та TRACES NT), лабораторна інформаційна система (LIMS) «Браво-Лабораторія», програмне забезпечення «Молочний модуль» тощо. Загалом щорічно в межах усіх цих проєктів відбувається понад 61 мільйон цифрових контактів та дій, в тому числі з надання послуг.

Мапа подальшої цифрової трансформації на наступні 5 років включає унормування та запуск систем «еТютюн», що є одним із наших європейських зобов’язань, та системи «eFood». Плани амбітні та, незважаючи на призупинення фінансування, ми націлені на реалізації ідей.

Галина Тибінь, Київ

Фото: Кирило Чуботін