Три роки тому, у квітні 2022-го, Верховна Рада запровадила повне відшкодування вкладів населення у період дії воєнного стану, скасувавши обмеження максимальної гарантованої суми повернення коштів, яка до війни становила 200 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку. Тоді ж до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) приєднався й державний Ощадбанк, тобто уже три роки діють однакові умови для всіх учасників ринку та їхніх клієнтів. А ще законом реструктуризовано заборгованість Фонду перед Мінфіном, яка виникла під час «банкопаду» 2014–2016 років.

Про те, що змінилося в роботі ФГВФО після оновлення законодавства, як впливає виведення з ринку нових банків та як працюватиме система гарантування після війни, коли за три місяці після скасування воєнного стану повернуть обмеження граничної суми відшкодування (щоправда, вже в більшому розмірі, 600 тисяч гривень), Укрінформ розпитав директорку-розпорядницю Фонду Ольгу Білай.

ПРО «ВОЄННЕ» ОНОВЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА 

- Пані Ольго, пригадайте, якими видалися ці три роки в роботі Фонду? Як на неї вплинули законодавчі зміни, ухвалені у квітні 2022-го?

- Для нас це були складні три роки, як і для всієї країни. На початку повномасштабного російського вторгнення головним завданням було зберегти безперервність роботи Фонду та водночас гарантувати безпеку співробітників. Адже виплати гарантованого відшкодування відбуваються щодня в автоматизованому режимі, тільки-но вкладники звертаються по компенсації до відділень банків. І в умовах війни ми не зупиняли виплати ні на день.

До того ж на другий день повномасштабного вторгнення почалися процедури ліквідації двох нових банків. Це структури з російським капіталом: МР Банк (Сбєрбанк Росії) та Промінвестбанк (ВЕБ.РФ).

Оскільки, за законом, виплати мають починатися не пізніше ніж на двадцятий робочий день після дати ліквідації, ми одразу ж взялися готуватися до початку виплат у березні. Найскладнішим було питання доступу вкладників до грошей. Адже люди, переміщені в межах України чи навіть за кордон, не могли відвідувати банківські відділення фізично. Тому ми розробили систему онлайн-виплат за допомогою банків-агентів і мобільного застосунку «Дія». Завдяки цьому виплати вкладникам ліквідованих російських банків почалися у відведені терміни, навіть раніше. І в підсумку нам вдалося забезпечити повну виплату вже в перші місяці війни.

У квітні 2022-го з ініціативи Президента в Україні запроваджено повну гарантію, яка передбачає повернення в разі банкрутства банку всієї суми вкладу й нарахованих за ним відсотків. Протягом трьох років за повною гарантією здійснено виплати вкладникам 7 банків (усього за цей час із ринку вивели 10 банків, поміж них «Сенс банк», який націоналізований і далі працює). Першою установою, чиїм вкладникам здійснювалися виплати зі 100% гарантією, був Мегабанк, виведений з ринку у зв’язку з неплатоспроможністю у червні 2022-го.

Загалом за три роки дії повної гарантії вкладникам ліквідованих банків виплатили понад 9 мільярдів гривень. Це позитивно вплинуло на рівень довіри до вітчизняної банківської системи.

Із виведених за ці роки банків лише 5 залишили ринок через неплатоспроможність. Решта – або банки з російським капіталом, або ті, що не дотримувалися правил фінансового моніторингу. З урахуванням загальної кількості банків, не так багато. Це свідчить про стабільний стан нашої банківської системи навіть у жахливих умовах війни.

- Як вдалося розв’язати проблеми із виплатами вкладникам із тимчасово непідконтрольних Україні територій?

- Жодних обмежень під час виплат немає. Вкладники, які перебувають у будь-якій точці України та світу, можуть отримати свої гроші. Саме для цього й було впроваджено онлайн-виплату та послугу повернення вкладів у мобільному застосунку «Дія».

Тобто за наявності інтернет-доступу та можливості ідентифікації вкладника банком-агентом людина отримує відшкодування всієї суми. Це стосується не тільки жителів тимчасово окупованих територій, а й тих, хто виїхав за кордон і не може фізично відвідати банківські відділення в Україні. Загалом майже 50% виплат тепер здійснюється онлайн.

Те, що ми впроваджували як кризовий захист, тепер стало звичайною та звичною послугою, яку можна отримати за кілька натискань.

- Деталізуйте, що з виплатами вкладникам колишніх російських банків? До яких черг кредиторів уже дійшло? Що з майном і з активами цих установ?

- Усі вкладники, які звернулися по виплати і не є підсанкційними особами, уже отримали свої кошти. Зазвичай по компенсації звертаються приблизно 90% вкладників. Далі здійснюється продаж активів, триває погашення виданих свого часу цими банками кредитів. Отримані гроші йдуть на задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Ситуація у виведених із ринку банках різна, передусім вона залежить від якості їхніх активів. Якщо вчасно сплачуються кредити, які є основним активом банків, то й гроші вчасно повертаються кредиторам. Зазначу, що Фонд пропонує максимально комфортну програму реструктуризації позик. Якщо ж боржники не розраховуються за кредити, ми змушені продавати право вимоги за ними чи майно банків, для чого може знадобитися більше часу. 

Наприклад, у МР Банку ми задовольнили 8 черг кредиторів, тобто вимоги і фізичних, і юридичних осіб. Тепер його найбільший кредитор – державне підприємство «Національний фонд інвестицій України», якому Фонд, відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони, передав акції дочірніх структур російських банків.

У Промінвестбанку ми також повернули кошти всім фізичним особам: і вкладникам, і кредиторам на суму, яка перевищувала розмір гарантованого відшкодування. Тепер повертаємо гроші юридичним особам-кредиторам, виплатили вже 55% від загальної суми вимог бізнесу. Задовольнятимемо вимоги кредиторів і надалі. Ще залишилися деякі активи цих банків, але, оскільки ми здійснювали продажі упродовж трьох років, їх не дуже багато.

- А чи здійснювалися в цей період виплати вкладникам тих банків, процедура виведення яких із ринку розпочалася ще до великої війни?

- Тепер продовжуємо виплати вкладникам загалом 31 банку. Усі їхні клієнти-фізособи можуть звернутися до Фонду й отримати гарантоване відшкодування (до квітня 2022 року, нагадаю, гарантована сума відшкодування становила 200 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку).

До речі, коли ми запровадили послугу повернення вкладів у «Дії», оскільки процедура стала максимально простою, багато вкладників цим скористалися: перевірили залишки та отримали кошти навіть за вкладами в банках, які збанкрутували понад три роки тому. Адже онлайн-виплата, зокрема через «Дію», – це зручно, бо не потребує ні додаткового часу, ні жодних зайвих зусиль.

ПРО НОВУ СТРАТЕГІЮ ВИВЕДЕННЯ БАНКІВ ІЗ РИНКУ

- Нагадайте, як і куди мають звертатися вкладники виведених із ринку банків для отримання коштів?

- Усе максимально просто. Треба обрати спосіб, у який вкладник хоче одержати гроші. Можна знайти послугу «повернення вкладів» у застосунку «Дія», де обрати банк, у якому був вклад, та банк, рахунок в якому вкладник хоче відкрити для отримання гарантованого відшкодування. «Дія» автоматично ідентифікує користувача, тому жодних документів для підтвердження не треба.

Можна звернутися до банку-агента (їх 16, список – на сайті Фонду). Є варіант замовити онлайн повернення вкладу через мобільний застосунок такого банку. Якщо ж вкладник хоче завітати до відділення і поспілкуватися з представниками банку-агента, йому треба мати паспорт та копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номера. Водночас не потрібно подавати жодних заяв, клопотань чи інших додаткових документів. Процедура максимально проста і зрозуміла. 

- А є якісь особливості роботи з фізичними особами-підприємцями, чи процедури виплати їм коштів не відрізняються від решти вкладників?

- ФГВФО гарантує вклади фізичних осіб-підприємців у повному обсязі, також нараховані відсотки. Жодних додаткових вимог немає. Треба діяти в такий же спосіб – звертатися до банку-агента й отримувати кошти.

- Які перспективи виплат юридичним особам?

- Юридичним особам-клієнтам банків, що ліквідовуються, Фонд наразі повернення вкладів не гарантує. Але це одне з наших стратегічних завдань. Тепер юрособи отримують статус кредиторів банку. Задоволення вимог кредиторів відбувається за кошти від продажу активів, погашення кредитів, оренди майна. Є банки, де ми вже повністю виплатили кредиторам-юридичним особам їхні кошти, що залишалися на рахунках. 

У Комінвестбанку нещодавно завершили передання активів-зобов’язань приймаючого банку. Частину коштів кредитори отримали від приймаючого АСВІО Банку, частину Фонд гарантування вже виплатив їм як юридичним особам. Отже, більш ніж 50% коштів, за зобов’язаннями Фонду, юридичним особам-клієнтам Комінвестбанку уже повернули.

У трьох банках триває процес задоволення вимог кредиторів 9-ї черги («Айбокс», «Конкорд» та «МР Банк»). Дев’ята черга – це пов’язані з банком особи. Це означає, що всі кошти населенню та бізнесу ми вже виплатили.

У двох банках триває задоволення вимог кредиторів 7-ї черги (бізнес). Ми поступово накопичили потрібний ресурс і продовжуємо виплати.

У тих банках, де тривають виплати кредиторам 3-ї черги («Форвард» і «Мегабанк»), якість активів не дає змоги робити прогнози про можливість переходу до наступної черги. Тобто Фонд тепер задовольняє свої вимоги на суму, яку він виплатив вкладникам як гарантоване відшкодування.

- Для Фонду має значення, з яких причин банк виводять із ринку? Приміром, процес ліквідації установ, позбавлених ліцензій за порушення законодавства про фінансовий моніторинг (АТ «АЙБОКС Банк» чи АТ «АКБ «Конкорд») чимось особливий для вас?

- З точки зору процедур ліквідації різниці немає. Виведення здійснюється за однаковими правилами. Проте законодавство не передбачає пошуку Фондом інвесторів для банків, які виводяться з ринку через порушення правил фінмоніторингу. Натомість коли банк виводять через неплатоспроможність, Фонд веде пошук інвестора для його активів, щоб передати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами.

Як приклад – свіжий кейс АТ «Комінвестбанк». У нас було 4 учасники відкритого конкурсу з пошуку інвестора для виведення цього неплатоспроможного банку з ринку. Наявність потенційних інвесторів – хороший знак, адже він означає, що навіть під час війни банки розглядають для себе можливості розширення бізнесу, залучення нових клієнтів. Переможцем конкурсу визнали АТ «АСВІО Банк».

Такий підхід дає можливість вкладникам скоріше перейти на обслуговування у банк, що працює, а кредиторам – швидше отримати належну суму для задоволення кредиторських вимог. Клієнтам вигідно, бо для них не змінюються умови договору. Вигода інвестора – в залученні нових клієнтів для обслуговування, також він отримує залишки коштів на рахунках. Тому майже одразу може видавати «успадкованим» клієнтам кредити, пропонувати інші послуги. Тобто йдеться про переваги і для вкладників, і для кредиторів, і для приймаючого банку, і для Фонду.

Важливий момент: ми передали приймаючому банку активи та зобов’язання АТ «Комінвестбанк» і далі стежимо, як АСВІО Банк ставиться до своїх нових клієнтів, як виконує свої зобов’язання. У Фонді працює «гаряча лінія», куди вкладники можуть звертатися, якщо раптом не отримають належного реагування на свої заяви від приймаючого банку. Ми контролюємо, щоб усі права вкладників були захищені.

І треба сказати, що зауважень до банку-інвестора немає. Із завданням він упорався добре. Поміж іншого, майже відразу АСВІО Банк відкрив відділення на Закарпатті на місці одного з відділень Комінвестбанку. Адже клієнти звикли до цього місця, знають куди прийти, у кого запитати. Це дуже важливо – комунікувати й надавати відповіді на всі запитання, які цікавлять вкладників.

І такий підхід – не одноразова акція. Це наша стратегія. Фонд більше не хоче «ліквідовувати», Фонд бажає «врегульовувати». Адже ліквідація – це стрес для всіх, зміна режиму роботи. Захист вкладників полягає не в тому, щоб виплачувати кошти після банкрутства банку, а в тому, щоб передати активи і зобов’язання «здоровим» установам безболісно для клієнтів. Звісно, краще, щоб клієнти неплатоспроможного банку залишалися в банківській системі, безперервно отримували фінансові послуги та не відчували на собі жодних погіршень в обслуговуванні.

- Проаналізуйте останні рішення НБУ, пов’язані з виведенням із ринку банківcьких установ, зокрема АТ «Банк «Портал». Є труднощі з виконанням завдань, які у зв’язку з цим постали перед ФГВФО?

- «Портал» добровільно відмовився від банківської ліцензії. Це було рішення його власників. Така спрощена процедура переходу банку у статус фінансової установи передбачена законодавством. Це не перший банк, який так зробив, загалом таких кейсів уже 10. І цей підхід демонструє повагу акціонера до своїх клієнтів – насамперед до вкладників, адже банк повністю розрахувався з ними, а також із Фондом гарантування, сплативши регулярні внески.

Здавши банківську ліцензію, підприємство далі працюватиме як юридична особа. По суті, банк стає просто фінансовою установою, але зможе використовувати всі свої професійні знання і досвід на ринку та будувати бізнес.

ПРО СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ ІЗ РФ ТА БОРОТЬБУ В СУДАХ

- В одному з інтерв’ю ви оцінили збитки, завдані українським банкам діями країни-агресорки, у понад 70 мільярдів гривень. Бачите можливість, як їх відшкодувати, якщо Росію не вдасться швидко змусити виплачувати Україні репарації та компенсації?

- У нашому випадку мова про відшкодування збитків, завданих банкам у результаті агресії РФ. Ми виокремлюємо два періоди. Перший – з 2014 по 2022 рік. Поки що єдиним механізмом стягнення збитків, заподіяних у цей період, є судовий процес – отримання рішення суду та його виконання у відповідних юрисдикціях. Фонд уже подав три позови, в одному з них ми об’єднали вимоги п’яти банків (Грін Банку, Ерде Банку, Укргазпромбанку, банку «Таврика» і Фортуна-Банку), які зазнали збитків на пів мільярда гривень. Один із позовів суд уже задовольнив. Позов на 1 мільярд 900 мільйонів гривень стосувався донецького банку «Український фінансовий світ».

Загалом же ми щодо кожного банку провели дослідження про збитки саме внаслідок військової агресії. Загальна сума у 70 мільярдів гривень не остаточна, адже ми й надалі досліджуватимемо та формуватимемо докази для майбутніх судових вимог.

Фонд продовжуватиме роботу в судах, доки не отримає повного відшкодування, тому що йдеться про шкоду, завдану кредиторам банків.

Що стосується періоду з 2022 року, після повномасштабного вторгнення, передбачено, що Україна працюватиме над створенням компенсаційного механізму. До цього залучені міжнародні експерти, створено Реєстр збитків. Але тепер відомості про завдану шкоду подають туди лише фізичні особи. Ми очікуємо, що розділ для юридичних осіб відкриють до кінця року. Формуємо докази й розрахунки щодо збитків, про які ми від імені кредиторів ліквідованих банків зможемо заявити через цей компенсаційний механізм.

- У березні Фонд гарантування домігся зняття арешту з коштів Промінвестбанку у США у понад 2 мільйони доларів та майже 37 мільйонів євро і довів, що ці гроші належать Україні. Розкажіть детальніше про цей кейс і про те, чи є ще такі процеси в міжнародних юрисдикціях.

- Це стосується коштів дочірніх російських банків, розміщених на кореспондентських рахунках в іноземних банках. Значна сума, що належала Промінвестбанку, зберігається на рахунках в американському та британському банках. На початку 2022 року на державний російський банк було накладено санкції, тому ці гроші знерухомили. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення РФ, Промінвестбанк був ліквідований, перейшов в управління Фонду, а у травні 2022 року акції банку передали Державі Україна. За цим рішенням Ради національної безпеки та оборони всі гроші, які були на рахунках Промінвестбанку, також за кордоном, були визнані державними коштами й надійшли на рахунки Держказначейства.

Але гроші, заблоковані за кордоном, перерахувати було неможливо, адже вони перебували під санкціями. Тому першим нашим завданням було зняття санкцій із цих рахунків на підставі того, що це вже не російські, а українські кошти.

Подібний до цього випадок ще є в одному з німецьких банків. Там триває така ж процедура зняття санкцій і надання доказів того, що гроші вже належать не росіянам, а Україні.

- А як ведеться юридична робота всередині країни, можливі позови Фонду проти колишніх власників банків або пов’язаних осіб чи навпаки – пов’язаних осіб проти Фонду? 

- Одне із завдань ФГВФО – виявити в банках, які збанкрутували, такі транзакції і угоди, які потенційно завдали шкоду кредиторам або спричинили неплатоспроможність банків. Щодо кожного банку ми проводимо такі дослідження і майже завжди знаходимо такі угоди, які свого часу вплинули на їх неплатоспроможність. Підраховуємо збитки і подаємо позови про їх відшкодування до суду.

Тепер у нас понад тисяча відповідачів. Це може бути менеджмент банків, який ухвалював рішення, можуть бути акціонери банків. У таких випадках ми доводимо в суді, що акціонери отримали вигоду від того, що, приміром, одночасно були власниками і банків, і підприємств, які отримували в них кредити.

Загалом Фонд подав позови до пов’язаних осіб (також акціонерів) 57 банків. Уже є справи, в яких суди винесли остаточні рішення, і ми перейшли до стадії виконавчого процесу. Працюємо над тим, щоб повернути втрачені свого часу банками через таке «господарювання» кошти.

ПРО ФІНАНСИ І РОЗРАХУНКИ ФГВФО З ДЕРЖАВОЮ

- На які потреби першочергово йдуть стягнені через суди гроші – лише на виплати вкладникам та на операційну діяльність Фонду чи й на повернення заборгованості перед державою?

- Фонд не фінансується з державного бюджету, основним джерелом надходження коштів для нас є регулярні внески від працюючих банків-учасників системи гарантування. Фонд також інвестує свій ресурс у державні цінні папери, ОВДП, підтримуючи видаткову частину бюджету. Якщо акумульована ФГВФО сума перевищує певний цільовий показник, надлишок грошей ми перераховуємо Міністерству фінансів. Цьогоріч плануємо переказати 7,5 мільярда гривень за результатами роботи у 2024-му.

- Той закон, з обговорення якого ми починали розмову, також розв’язав досить складну багаторічну проблему, пов’язану із заборгованістю Фонду перед Мінфіном. Поясніть, як і чому сформувався той борг? Як допомогла реструктуризація та які загалом перспективи розрахунків Фонду з державою? 

- Ми пам’ятаємо, що в умовах банківської кризи 2014–2017 років Фонд здійснював масштабні виплати вкладникам. Міжнародною практикою передбачено, що під час системних криз держави допомагають системі гарантування впоратися з великими обсягами виплат. Це не було ноу-хау України. ФГВФО змушений був залучити для виплат вкладникам (а загальні виплати тоді перевищили 90 мільярдів гривень) ресурс Мінфіну й Нацбанку. Пізніше Фонд щороку повертав ці кошти. Кредит Національному банку повернули у повному обсязі 2019 року. Поступово розраховувалися і з Мінфіном. Але частина боргів на початку повномасштабного російського вторгнення ще залишалася. Тому разом із впровадженням повної гарантії відшкодування за вкладами відбулася й реструктуризація, яка передбачає переведення цього боргу в умовні зобов’язання. Тобто його сплата відбувається тільки за настання певних обставин. Ми плануємо повністю розрахуватися за «старими» зобов’язаннями до 2031 року.

- І про те, як ще, окрім регулярних внесків від банків, поповнюється ресурс Фонду, який потім спрямовується на виплати вкладникам та кредиторам. Ледь не щотижня в системі Prozorro.Продажі Фонд проводить аукціони з реалізації активів банків, що ліквідуються. Це приносить результат? Чи легко знайти нових власників для такого майна?

- Усі кошти від продажу Фонд акумулює і скеровує на розрахунки з кредиторами. Ми бачимо, що попит на активи є, навіть незважаючи на ризики та недостатню впевненість у довгостроковій перспективі. Але тут усе залежить від якості активів, які ми продаємо. Бачимо, що попиту з-за кордону менше – через воєнні ризики. Але попит з боку локальних інвесторів всередині країни тримається, і деякі активи ми продаємо за дуже гарну ціну.

Загалом надходження до банків, що перебувають у процесі ліквідації, торік становили 3,8 мільярда гривень, 40% із них – кошти від продажу майна.

Цікава нерухомість, приміром, була у Промінвестбанку – приміщення в кожному великому обласному центрі. Також готельний комплекс у Кончі-Заспі у 2023 році продали з конверсією (співвідношення ціни реалізації до стартової ціни, яку пропонував банк) у понад 100%. Серед вдало реалізованих активів – будівля банку в центрі Івано-Франківська, за яку змагалися чотири учасники. Завдяки конкуренції переможна ставка зросла більш ніж удвічі – до 70 мільйонів гривень. За 72,3 мільйона (на 32% більше за стартову ціну) викупили нежитлову будівлю під поліклініку в Києві. За хорошу ціну продали права вимоги за кредитними договорами, у забезпеченні за якими оформлено дві електростанції на сонячних батареях в Одеській та Миколаївській областях.

Нещодавно був успішний аукціон, продавали кредит фармацевтичної компанії, забезпечений виробничими потужностями в різних регіонах України.

Перспективні для розвитку активи затребувані на ринку і завдяки конкуренції, коли багато інвесторів беруть участь у торгах, ціна їх продажу суттєво зростає.

ПРО ШЛЯХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НОРМИ ВІДШКОДУВАННЯ В 100 ТИСЯЧ ЄВРО

- Наостанок про перспективи. Адже ухвалені три роки тому законодавчі зміни – лише один з перших кроків до досягнення ключової мети – узгодження системи гарантування вкладів в Україні з європейськими стандартами.

- Це – пріоритет у роботі Фонду на наступні три роки. Під час воєнного стану ми вже довели, що можемо долати труднощі й невизначеності, продемонстрували стабільність та стійкість системи гарантування. Надалі працюватимемо над розширенням переліку суб’єктів, на яких поширюватимуться гарантії, та над підвищенням гарантованої суми. Насамперед йдеться про юридичних осіб, захист яких є одним із наших стратегічних завдань. Щодо суми гарантованого відшкодування, то ми підвищуватимемо її з урахуванням намірів України інтегруватися до ЄC. Тому вже вивчили, як працює система гарантування в Європі. Є директиви, законодавчі акти, що діють для кожної країни однаково. Україна також має їм відповідати. Ми повинні повністю підготуватися до впровадження європейської системи гарантування, а це теж означає підвищення суми гарантованого відшкодування до 100 тисяч євро.

Проводимо розрахунки для того, щоб Фонд мав відповідні фінансові спроможності. Кроки до підвищення гарантованої суми мають бути виваженими.

Та пріоритет – продовження розбудови довіри вкладників завдяки тому, що гарантії стосуватимуться більшої кількості учасників ринку, адже до системи гарантування приєднаються і кредитні спілки, які теж залучають вклади від фізичних осіб та кредитують малий і мікробізнес, виконуючи дуже важливу функцію в економіці.

- Чи не призведе суттєве збільшення гарантованої суми до того, що регулярні внески до Фонду для багатьох учасників ринку стануть непідйомними? 

- Звісно, проводячи розрахунки і плануючи перехід до європейських стандартів, ми прораховуємо не тільки нашу спроможність, а й спроможність ринку, вивчаємо, як це на нього впливатиме. Будь-які зміни можна впроваджувати лише тоді, коли система буде до них фінансово готова. Адже учасники Фонду гарантування (банки, а потім і кредитні спілки) також мають розуміти, що процес буде поступовим і що для них «буде безболісним» перехід до кращих стандартів. 

Це означає і зміни в роботі самого Фонду. Приміром, згідно з українським законодавством, виплати вкладникам мають розпочинатися упродовж 20 робочих днів після початку ліквідації банку. Зазвичай ми починаємо цей етап швидше, десь на 13–15-й день, а за європейськими стандартами йдеться про 7 днів...

Узагалі ж європейська система більше орієнтована на передбачення та раннє реагування на фінансові труднощі в роботі банків. Бо якщо завчасно реагувати, то, у принципі, передати бізнес із банку, який банкрутує, до «живого» можна буквально за вихідні. І це – найкращий стандарт. Колись ми також прийдемо до того, що вкладник навіть не помічатиме змін в обслуговуванні: він «автоматично» переходитиме з одного банку в інший – «здоровий», надійний, який забезпечуватиме повне виконання умов договору та повноцінне обслуговування вкладника.

Щодо оновлення законодавства варто згадати про поліпшення інструментів виведення банків з ринку, які застосовує ФГВФО. Про один з інструментів я розповідала на прикладі Комінвестбанку. Є й інші інструменти, які ми раніше застосовували: перехідний банк, продаж банку в цілому... У парламенті розглядатимуть законопроєкт, який поліпшить усі ці інструменти, надасть Фонду можливість їх комбінувати, застосовувати ефективніше. Тобто частіше врегульовувати неплатоспроможні банки так, щоб вкладники та кредитори були ще більш захищені, швидше отримували доступ до своїх коштів та мали вищий ступінь задоволення вимог. 

Владислав Обух, Київ
Фото: Геннадій Мінченко