Україна увійшла до глобального проєкту з екоіндустріальних парків (ЕІП), який реалізує ООН з промислового розвитку (UNIDO), за кілька років до повномасштабного вторгнення. Проєкт спрямований на підвищення ефективності звичайних промислових парків (ІП) у результаті розбудови бізнес-моделі з дотримання принципів сталості. Сьогодні ледь не щотижня в Україні реєструється новий ІП, держава виділяє кошти для стимулювання їхнього розвитку, тож, очевидно, настав час повернутися й до ідеї екологічної моделі індустріальних парків.

Як рухається питання реєстрації національного стандарту таких парків, що він означає та коли очікувати появу першого ЕІП в Україні, Укрінформ розпитав національного координатора проєкту UNIDO Антона Клещова на полях спеціалізованого форуму, який нещодавно відбувся у Києві.

- Пане Антоне, розкажіть, будь ласка, про участь України у глобальному проєкті з розбудови екоіндустріальних парків. Які досягнення маємо на сьогодні?

- Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) за фінансової підтримки уряду Швейцарії через державний секретаріат з економічних питань (SECO) та у партнерстві з Міністерством економіки України розпочали участь у Глобальній програмі екоіндустріальних парків ще у 2019 році.

Нагадаю, що в Україні з 2012 року діє Закон України «Про індустріальні парки», за яким індустріальний парк визначено як ділянку землі промислового призначення. Є, звісно, вимоги щодо її розміру та призначення, щодо компаній, які там можуть розміщуватися, але, мова, по суті, про ділянку землі.

Натомість екоіндустріальні парки – це концепція, яка передусім визначає такий промисловий об’єкт як співпрацю між його резидентами задля підвищення ефективності роботи, екологічних показників, створення соціальної інфраструктури для сусідніх громад, а також для підвищення якості сервісів компанії, що керує цим парком.

Тому екоіндустріальний означає підвищений набір вимог до керівних компаній майданчиків, які збираються приймати промислові підприємства на своїй території. Причому ті 64 індикатори, що характеризують сьогодні поняття екоіндустріального парку, склалися на основі реальних вимог великих міжнародних промислових концернів до промислових ділянок, де розміщені їхні виробництва.

Якщо наші приватні або муніципальні компанії  створюватимуть індустріальні парки з дотриманням цих уніфікованих вимог до таких майданчиків, у них збільшуються шанси залучати інвестиції в Україні.

Я вважаю, що одна з можливих причин слабкого розвитку індустріальних парків в Україні – якраз розпорошене уявлення про їхні можливості в інших країнах та різні організаційні стандарти роботи. Натомість є визнані міжнародні рамкові положення щодо ведення підприємницької діяльності в межах екоіндустріальних парків, до цієї практики варто долучитися, щоб мати готові рішення для потенційних інвесторів.

- В Україні також триває робота з розроблення національних стандартів. На якому етапі вона перебуває?

- За підтримки уряду ми вже впровадили концепцію екоіндустріальних парків у кілька національних стратегій: у Національний план України з енергетики і клімату до 2030 року, у стратегію розвитку індустріальних парків, в економічну стратегію, навіть у План України в рамках Ukraine Facility. Тобто ця тема для уряду є релевантною. Пройшов перше слухання законопроєкт щодо змін до закону про індустріальні парки, де також є визначення екоіндустріальних парків. І національний стандарт уже пройшов усі слухання відповідно до закону та перебуває в процесі реєстрації.

- Хто головні стейкхолдери стандарту: держава, бізнес?

- Передусім йдеться про керівні компанії парків. Оскільки парки отримують преференції та підтримку від держави, вони можуть висувати певні вимоги до своїх потенційних учасників-інвесторів. Наприклад, не допускати на свою територію бізнес із занадто брудним виробництвом або такий, що не відповідає соціальним стандартам. Інакше кажучи, розвиваючи екоіндустріальні парки, ми будуємо бізнес-культуру в країні, яка допоможе нам легше залучати міжнародні інвестиції. Це один із шляхів до підвищення інвестиційної привабливості України.

- Чи є в нас сьогодні промислові майданчики, які максимально наблизилися до стандарту екоіндустріальних парків?

- У 2019 році відповідно до методології UNIDO ми відібрали три індустріальні парки, які мали найбільший шанс для трансформації: парк «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс», «Патріот» у Сумах, «Агромаш» у Запоріжжі. Із цими парками почалась робота з надання їм технічної допомоги з впровадження індикаторів, навчання персоналу тощо. У 2022 році, на жаль, ми тимчасово втратили зв'язок із сумським та запорізьким майданчиками. Тому було ухвалено рішення додатково обрати ще два парки на Заході України і готувати їх як майбутні майданчики для релокації компаній зі східних та південних областей. Ними стали індустріальний парк «Мольфар» на Закарпатті та Калуський індустріальний хаб на Прикарпатті.

Усі ці парки починали плюс-мінус з одного рівня відповідності міжнародним рамковим положенням: від 18% до 30%. І протягом кількох років майже всі з них змогли підвищити свій рівень відповідності удвічі. Тобто ті, що почали у 2019-му, сьогодні мають показник відповідності стандарту на 60–70%, ті, що з 2022 року працюють над розвитком, сьогодні наблизилися до 40%.

Але будьмо відверті: бізнесу потрібен не просто сертифікат відповідності екоіндустріальному статусові, а необхідні  інвестиції. Так-от у період з 2022 по 2024 рік компанії-резиденти цих парків інвестували в свої потужності майже 990 тис. дол. І це в найскладніші для України часи. Впроваджені рішення дали їм змогу зменшити викиди в атмосферу, скоротити використання електроенергії, підвищити ефективність використання води, зменшити використання сировини, водночас не зменшивши продуктивність виробництва.

- То які бізнеси можуть бути представлені в індустріальних парках, визначених як «еко»? Чи є обмеження щодо видів діяльності? Коли очікувати перший екоіндустріальний парк в Україні?

- Що стосується учасників, то насамперед йдеться про переробну промисловість, тому що наша основна мета – надати додану вартість продукції. Ми не маємо залишатися сировинною країною, потрібно ставати важливою частиною ринкових інтересів Європейського Союзу й не тільки.

Сьогодні в Україні зареєстровано близько сотні індустріальних парків. Десь 80% із них – це не більш ніж означене межами поле. А потрібна готова інфраструктура, причому сучасна й енергоефективна. Наша команда разом із Міністерством економіки України та профільними комітетами Верховної Ради напрацьовує можливі варіанти як фінансових, так і нефінансових стимулів для розвитку цього формату. Очікуємо, що протягом двох найближчих місяців матимемо чинний стандарт з екоіндустріальних парків. Думаю, що хоча б один-два таких парки мають бути сертифіковані якщо не наприкінці цього року, то уже в наступному.

Юлія Абакумова, Київ
Фото надала пресслужба UNIDO