Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ксенія Негруца-Годска поставила свою кар'єру на паузу та зосередила всі зусилля на допомозі рідній країні, заснувавши в Нідерландах благодійний Фонд Netherlands for Ukraine («Нідерланди для України», – ред.).

Основний фокус Фонду – підтримка медичного сектору України, проєкт NL4Superhumans, зокрема реконструкція нового реабілітаційного центру в Україні, освітні програми для 384 українських медиків та інші ініціативи. Крім того, важливий напрям діяльності – підтримка українських військових і цивільних, які потребують медичної допомоги, лікування та реабілітації в Нідерландах.

Netherlands for Ukraine має унікальну підтримку нідерландської влади, Фонд отримав грант і спеціальний статус у Нідерландах.

До 24 лютого 2022 року Ксенія Негруца-Годска мала власний бізнес у сфері цифрового маркетингу. Вона проживала в Україні разом із чоловіком – нідерландцем українського походження.

Наприкінці лютого 2022 року подружжя у справах перебувало в Амстердамі, квитки додому в Україну мали на 24 лютого 2022 року…

Біль, страх і обурення через атаку РФ, неможливість повернутися до рідного Києва спонукали до дій.

Отже, як побудований процес реабілітації для українців, що стали жертвами війни, як налагоджується взаємодія з госпіталями, лікарнями та реабілітаційними центрами в Нідерландах, як відбувається медичний супровід пацієнтів, хто такі «янголи-охоронці», як налагоджено виготовлення протезів на 3D-принтерах, а також які навчальні програми для українських медиків реалізує Фонд, – про все це кореспондентові Укрінформу в Нідерландах розповіла волонтерка та засновниця Netherlands for Ukraine Ксенія Негруца-Годска.

ПОСТАВИЛИ НА ПАУЗУ ВСІ СВОЇ СПРАВИ ЗАРАДИ ФУНДАЦІЇ

- Три роки повномасштабної війни Росії в Україні. Яким був ваш месидж на головній площі Амстердама? 

- В Амстердамі до третіх роковин відбулися мирна хода та мітинг. Ходу очолили українські військові, які перебувають у Нідерландах на реабілітації. Дуже важливо, що саме вони були лідерами цієї ходи. Наші захисники несли гасла: «Я працював суддею, але покинув свою роботу, щоб захищати країну» або «Моя дитина вчилася ходити, коли я вчився воювати» тощо. Я тримала плакат «Russia wants peace? Piece by piece» («Росія хоче миру? Шматок за шматком», – ред.) Одна з наших пацієнток зазнала поранення біля червоного корпусу університету ім. Шевченка у Києві, вона майже осліпла. Нідерландські медики частково повернули їй зір. Її гасло було: «Нідерландські лікарі допомогли мені відновити зір, допоможіть мені побачити перемогу». Також символічно були встановлені порожні стільці на згадку про тих, хто не вижив після поранення чи на полі бою. Ми поклали на них реальні однострої полеглих воїнів. Форму нам передали дружини бійців, також зі штабних пунктів, і на ній досі були плями крові. Проте головний мій месидж і месидж нашої Фундації були такі: «Допомога однієї людини – це багато» і «Обираючи комфорт бездіяльності сьогодні, ми позбавляємо себе права вибору як такого завтра».

- Сьогодні ваш Фонд Netherlands for Ukraine допомагає з реабілітацією українським захисникам, постраждалим цивільним. Ви повністю берете над ними опіку. Розкажіть, із чого все почалося.

- Усе почалося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мій чоловік – нідерландець. Жили ми в Україні. Наш дім в Україні. Він жив по всьому світу, але у нього мати – українка, батько – нідерландець. Мабуть, якось коріння тягнуло його в Україну.

У лютому 2022 року ми опинилися в Нідерландах у справах. Коли почалася повномасштабна війна, я мала власний бізнес у сфері диджитал-маркетингу. Мій чоловік був в інвестиційному бізнесі. Від першого дня цієї війни ми поставили на паузу всі свої справи, щоб створити цю Фундацію. Я спочатку призупинила, а потім узагалі закрила свій бізнес. Зробила це абсолютно свідомо, сфокусувавшись на тому, що я можу зробити для України. Коли починається таке жахіття, ти насамперед відповідаєш на найгострішу потребу.

У перші дні, думаю, всі ми перебували в стані якогось тотального болю та, відповідно, реагували на те, що було потрібно найбільше і було досяжним. До речі, у мене були квитки на 24 лютого 2022 року в Україну з Амстердама, я мала летіти додому, але рано-вранці чоловік сказав: «Ти знаєш, здається, ніхто нікуди не летить». Ми одразу взялися телефонувати, організовувати поселення, перевезення українців, які були змушені тікати від обстрілів. Усе відбувалося дуже швидко. Ми задіяли всі свої зв’язки. Десь за тиждень, коли трохи оговталися, то зрозуміли, що все треба робити системно, структурувати. І тоді ми вирішили, що потрібно створювати Фундацію. Із цим нам допомогли нідерландські друзі Баренд Рааф, Віллем Сійтгофф, Давід Байкер, які стали правлінням нашого Фонду. Це досить відомі підприємці і, як виявилось, надійні друзі.

Згодом як члени консультативної ради до нас також доєдналися колишні міністри оборони Нідерландів Йоріс Ворхуве та Кайса Оллонґрен, перший почесний консул України в Нідерландах Карел Бургер Дірвен, професор економіки Хьюго Кьойзенкамп, провідний хірург Міріам де Йонг та підприємець Радбауд Молейн.

- Що стало вашою першою місією після заснування Фонду?

- Розселення українців тут, у Нідерландах. Звісно, муніципалітети не були готові до такого. Ніхто не був готовий. Тож ми створили дві бази даних. Одну – для вимушених переселенців, а іншу базу – для небайдужих нідерландців, готових прийняти українців у свої родини. Завдяки нашому диджитал-бекграунду ми все зробили дуже швидко. Усі дані були захищені, що дуже важливо, адже люди з обох сторін надавали нам особисту інформацію, документи. Також ми проводили опитування. Зокрема, скільки років вашим дітям, чи є у вас домашні тварини? І про те саме питали українців. Ми хотіли, щоб люди були максимально споріднені одне з одним, мали спільні інтереси. І в нас усе вийшло. З-поміж тисячі тільки два невдалі випадки, коли люди не зійшлися. Хочу відзначити фантастичне нідерландське суспільство, яке я дуже поважаю та яке дуже активно готове допомагати. За три місяці ми поселили понад тисячу людей та 80 тварин. Попри всю трагічність ситуації, було також багато кумедних випадків. Наприклад, коли пані нам написала, що потребує житла для себе і свого коня. І ми знайшли для неї три опції. Були сім'ї із дев'ятьма дітьми, десятьма котами, були діти з особливими потребами. Було багато викликів. А за три місяці ми зрозуміли, що муніципалітети вже знайшли ресурси, відкрили центри для українців, і ця наша місія фактично перестала бути гострою потребою. Тож ми сфокусувалися на медичному аспекті.

Ми сфокусувалися на наданні медичної допомоги, повного супроводу. Йдеться не лише про домовленість із медустановами, а й про транспортування, житло, тобто повний супровід. У нас були українські захисники з важкими травмами, жінки, які народжували, онкохворі, були всякі випадки. І ми змогли якісно підтримати цих людей.

НЕ БУЛО НАЇВНОЇ ІЛЮЗІЇ, ЩО ВСЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ СКОРО

- Як ваш попередній досвід допоміг у створенні Фонду?

- По-перше, у мене є досвід підприємця і роботи у великих проєктах, як і в мого чоловіка. Насамперед спонукав до дії біль через те, що відбувалося, і ніщо інше не здавалося настільки ж важливим, як поставити на ноги цей Фонд, щоб рятувати людей.

Використовуючи наш досвід, навички та контакти мого чоловіка в Нідерландах, – а він і наші нідерландські друзі долучилися дуже активно, – ми почали діяти. Бас одразу взявся за реєстрацію фундації. Ми розуміли, що це справа не на місяць, не було наївної ілюзії, що все закінчиться скоро. Ми розуміли, що все це надовго. І Бас почав подаватися на статус ANBI, на відкриття банківського рахунку для благодійної організації в Нідерландах. Мушу сказати, що це тут «задача із зірочкою».

- Що означає цей спеціальний статус ANBI? Коли нідерландці, інші європейці бачать, що Фонд має цей статус, це для них наче «зелене світло», що можна довіряти?

- По суті, це спеціальний податковий статус. Таку організацію в Нідерландах перевіряють особливо пильно, бо цей статус ти також маєш затверджувати повторно. І щорічно ми здаємо дуже повний і дуже великий звіт про кожне євро, яке отримали та витратили. Усе перевіряють установи Нідерландів, відповідно, коли люди мають справу із Фундацією з таким статусом, то вони розуміють, що є печатка та підпис від держави й уряду Нідерландів про гарантію, надійність організації. Пожертви в ANBI-фундацію можна частково або повністю списати з податків.

- Розкажіть про медичну місію Фонду, яка тепер є головним вашим фокусом.

- Одна з найгостріших потреб – підтримка медичного сектору України. Під час інтенсивної першої хвилі це були медичні евакуації. І на той момент не існувало чіткої процедури, наприклад, перетину пораненими військовослужбовцями кордону, також панував абсолютний хаос в українських лікарнях. Тобто, коли ми з ними зв'язувалися, вони, наприклад, казали, що сьогодні їм привезли сімнадцять важкопоранених. І це в регіональний, не прифронтовий шпиталь.

Були випадки, коли військові потребували мікрохірургії, складних щелепно-лицевих або ортопедичних операцій, які в Україні не могли забезпечити через велику кількість таких поранених. Хочу зазначити, що українські медики виконують фантастичну роботу. Те, як вони надають першу допомогу в таких екстремальних умовах, – це неймовірно, на дуже-дуже високому рівні. Друга важка група – онкохворі в активній фазі лікування. Вони або не могли знайти релевантного лікування в Україні, або, наприклад, були внутрішньо переміщеними особами, бо їхня територія окупована. Такі пацієнти не можуть залишитися без хіміотерапії або іншого лікування на довго. І ми бралися за них. Ми ніколи нікого не привозили, допоки не отримували «зеленого світла» від шпиталю в Нідерландах, поки не забронювали житло. Ми співпрацюємо з МОЗ, а також напряму з родичами, які звертаються до нас.

142 МЕДИЧНІ ЕВАКУАЦІЇ З УКРАЇНИ В НІДЕРЛАНДИ

- Що відбувається після того, як медустанова в Нідерландах дає «зелене світло»?

- Коли в Нідерландах шпиталь каже, що готовий прийняти пацієнта, спочатку ми всі дуже радіємо, і це найкращі миті роботи у Фундації, а далі ми приступаємо до організації евакуації: організовуємо медичний або звичайний транспорт, залежно від ситуації, забезпечуємо поселення, весь бюрократичний, адміністративний супровід. Повірте, це велика робота. Ми створюємо всі належні умови, щоб допомогти пацієнту. І ми залишаємось із пацієнтом, аж поки він не стане на ноги, не повернеться в Україну. І цей супровід ми надаємо стільки, скільки потрібно. Дехто з наших військових на реабілітації вже три роки. Усе дуже індивідуально. Важливо також психологічно допомогти пацієнту прийняти своє нове тіло і прилаштуватися до нових умов життя. У нас був пацієнт з ампутацією двох кінцівок, втратою зору і частковою втратою слуху. Подавала його на медичну евакуацію до нас його жінка, яка була на 9-му місяці вагітності. Це був справжній виклик для Фундації, але наші зусилля ніщо порівняно з тим, через що пройшла їх родина. Коли він повертався в Україну, то вони вже жартували, говорили про наступних дітей і розглядали професії, в яких він може бути задіяним.

- Як вам вдається фінансово закривати таку велику допомогу, адже реабілітація, складні операції, онкологія – це дуже дорого, до того ж щороку стає все складніше збирати донати?

- Так, на початку було більше донатів, тепер їх значно менше. Ми цінуємо кожні п'ять, десять, п’ятдесят євро. Ми дуже цінуємо наших донорів та команду. Наш офіс, склад, абсолютна більшість команди – це все безплатно. Я нічого не заробляю взагалі. Бас, авжеж, також. Моя кар'єра повністю на паузі. Головне тепер допомогти людям і країні. Я хочу сказати, що у нас фантастична, унікальна команда, дуже віддана.

Важливий складник нашої діяльності – те, що безпосередні витрати на лікування і реабілітацію покриває медичне страхування через спеціальну державну програму.

Однак ми розуміємо, що, привозячи пацієнта, беремо на себе відповідальність на період від пів року до кількох років. Відповідно, ми маємо забезпечити належне фінансування та ресурси для його супроводу. Ми наразі привезли та надаємо повний супровід у лікуванні 142 людям. Для нідерландських медиків це також навантаження: пацієнти з важкими травмами, унікальні випадки, до того ж іноземці. Тож, щоб медики думали лише про лікування, ми дбаємо про решту: транспортування, поселення, документи, реєстрацію, медичний переклад, одяг, повний супровід. Ми візьмемо на себе всі аспекти, щоб медичні установи могли фокусуватися на лікуванні й мали бажання приймати українських пацієнтів і надалі. Це все потребує неймовірної кількості часу, тому прийшло розуміння, що треба залучати більше людей. Ми створили спільноту, яку називаємо «Янголи-охоронці». І тепер у ній десь понад двісті людей. Кожен наш військовий чи цивільний, кожен наш пацієнт отримує від одного до трьох «янголів», залежно від ситуації. Ці люди допомагають із перекладом, супроводом до лікарів і побутом. Іноді треба приготувати їм їжу, деколи просто поговорити, допомогти розібратися, що до чого в новій країні. Вони роблять це абсолютно щиросердо. І, звісно, перш ніж узяти в команду «янголів», ми проводимо інтерв'ю, розповідаємо про все докладно, тестуємо рівень володіння мовою цієї людини.

- Хто ці «янголи»? Це українці, які тут уже давно, хто тікав від війни?

- Здебільшого, справді, українці, які вже давно в Нідерландах, також вимушені переселенці через війну. До речі, є чимало нідерландців, які теж допомагають, проте вони залучені там, де можна обійтися без знання мови, наприклад, у транспортуванні. Ми всі постійно на зв’язку. У нашій спільноті ми повідомляємо, що привозимо нового пораненого військового у таке-то місце в такий-то час. Хто готовий підключитися? І хтось каже, що готовий до повного супроводу, а хтось каже, що готовий бути напохваті. Також у кожного пацієнта є чат із «янголом», де присутні наші медичні координатори і медичні консультанти. Тобто ми контролюємо повністю всю історію хвороби, весь хід лікування. Я на цей момент знаю перебіг лікування кожного нашого пацієнта, на якому воно етапі. Тож в усьому, що стосується комунікації зі шпиталями, важливими рішеннями, ми завжди поряд. Ми ніколи не впорались би без нашої спільноти «янголів».

Отже, станом на зараз було організовано 142 медичні евакуації з України в Нідерланди; 5,2 млн євро зібрано на потреби України за 2022–2024 рр., де 2,8 млн євро – частина грантового проєкту. Варто зазначити, що загальна сума гранту, який ми отримали в Нідерландах на 3,5 роки, сягає 4,2 млн євро. Поселено 1050 людей, 80 тварин.

ПОТУЖНИЙ МІСТ МІЖ МЕДИЧНИМ СЕКТОРОМ НІДЕРЛАНДІВ І УКРАЇНОЮ

- Скільки пацієнтів фізично може прийняти ваш Фонд, а також медустанови Нідерландів? Чи є ліміт?

- Це дуже правильне запитання. Усе, що робимо, не має впливати на медичну систему Нідерландів. І саме тому перш ніж брати пацієнта, ми погоджуємо це зі шпиталем. Ми співпрацюємо з більшістю академічних шпиталів Нідерландів, із більшістю реабілітаційних центрів, а також зі спеціалізованими установами. Перше, що ми маємо розуміти, – що в лікаря з релевантною експертизою є зараз ліжко-місця або змога амбулаторно прийняти нашого пацієнта. І це не впливає на чергу нідерландських пацієнтів. Тобто є така можливість, і ми розуміємо, що маємо змогу забезпечити у цьому місті житло, а далі вже підтягується все інше.

Ця формула складається з трьох аспектів: доступність медичної експертизи, наявність місць у шпиталі і наявність житла. Коли щось одне випадає, ми не можемо організувати медичної евакуації. Особливо активно включаємося, діємо, коли нам кажуть, що в Україні вичерпані сценарії лікування для цієї людини, що все спробували, а інші європейські країни відмовили. Тоді ми вважаємо дуже важливим долучитися. І вже під цей кейс шукаємо експертизу, лікаря, житло. Важливість такого випадку, мабуть, трохи вища, бо якщо не ми, то, найімовірніше, ніхто. А ми хочемо дати людині шанс і бути певними, що зробили все можливе. Проте якщо є змога отримати адекватну допомогу в Україні, то ми переважно  відмовляємо. Я вже казала, що в Україні дуже хороші фахівці. Наприклад, протезування нижче коліна ми не беремо, тому що в Україні роблять чудове протезування нижче коліна. Крім медичних евакуацій, є багато інших випадків, до яких ми долучаємося.

Ми також підтримуємо шпиталі в Україні, які приймають поранених. Передаємо в Україну медичне обладнання, витратники, медикаменти, «швидкі» тощо.

Прифронтові шпиталі, наприклад, часто просять про гемодіаліз. І спочатку ти не розумієш, нащо їм гемодіаліз у такій нереальній кількості. Вони пояснюють, що йдеться про поранення нирок пряме, кульове або осколкове. А по-друге, від кількості застосованих антибіотиків нирки просто часто відмовляють.

Із початку повномасштабної війни ми виділили на таку допомогу десь понад два мільйони євро. Нам також допомагають закривати потреби нідерландські партнери. Зокрема, коли медустанови списують якесь обладнання в хорошому стані, ми передаємо його в Україну. І це абсолютно безплатно.

- Розкажіть про грант від Нідерландів.

- У нас вибудовується дуже потужний міст між Нідерландами й Україною, між медичним сектором Нідерландів і Україною. У нашому Фонді сформувалася певна експертиза – розуміння того, що в Україні потрібно і чим Нідерланди можуть бути корисні. Ми подалися на державне фінансування через міністерство закордонних справ Нідерландів за програмою UPF. Ми подалися на цей грант як провідний партнер разом із двома організаціями, із фондом Healthcare4Ukraine (який підтримується одним з великих пенсійних фондів Нідерландів PGGM) і Superhumans Center. Метою були два взаємопов'язаних напрями. Перший – реконструкція нового реабілітаційного центру в місті Дніпрі в Україні, який прийматиме п'ятсот людей за рік. А другий – це освітня програма для українських реабілітологів. Потреба в реабілітаційних послугах в Україні є і залишатиметься дуже гострою. По-перше, йдеться про величезну кількість людей з ампутаціями і мультитравмами. По-друге, експерти кажуть, якщо війна триватиме у теперішньому форматі, то це приблизно плюс десять тисяч людей з ампутаціями на рік. Причини – як військові дії, так і величезна замінована територія. До речі, територія, покрита мінами в Україні, дорівнює площі чотирьох Нідерландів. До того ж стосунки пацієнта та реабілітаційної команди – це на все життя. Тож нам потрібні фахівці реабілітаційного сектору.

У межах нашого проєкту ми запрошуємо опановувати новий підхід до роботи мультидисциплінарну команду зі стратегічно важливих медичних установ. Спочатку це були Superhumans Center, перша команда. Тепер у нас команда з Луцька у Нідерландах навчається. Команди приїжджають в Нідерланди, проходять тренінг упродовж шести тижнів, за цей час здобуваючи нові знання. Як спеціаліст-практик, ти маєш багато чого навчитися. Це чимало практичної роботи, а не тільки теоретичних знань. Ми створюємо низку освітніх матеріалів, спеціально розроблених та адаптованих до українських реалій, показуємо місцеві протоколи реабілітації, а найголовніше – після повернення команди в Україну організовуємо наступні тренінги, під час яких учасники передають набуті знання своїм українським колегам. Дуже важливо, щоб українські реабілітологи опанували мультидисциплінарний підхід у роботі, коли вся команда веде пацієнта, спільно ухвалює рішення з огляду на його фізичний і психологічний стан.

Третій складник цієї програми – використання 3D-друку в реабілітаційному секторі. У Нідерландах, в академічному шпиталі Radboud функціонує одна з найбільших 3D-лабораторій в Європі. Команда лабораторії раніше успішно реалізувала місію, коли вони друкували протези буквально в польових умовах. Це дає змогу виготовляти протези значно швидше та економічніше. Застосовуючи 3D-технології, можна створювати імпланти, протези та компоненти для медичного обладнання. Під час процесу реабілітації потреба в них дуже висока. Традиційні методи виробництва цих складників потребують багато часу, тоді як за допомогою цієї технології їх можна виготовити приблизно за двадцять хвилин. Radboud 3D Lab володіє інноваційною технологією на основі штучного інтелекту, проте їм бракує достатньої кількості пацієнтів для вдосконалення алгоритму. Ми, на жаль, маємо пацієнтів більш ніж достатньо. Тому працюємо над тим, щоб наше партнерство стало взаємовигідним для обох сторін. Цей проєкт фінансує держава на 90%, 10% ми маємо фінансувати з наших гаманців і ще 10% – кредитувати.

- Отже, на що саме вам дали цей грант, ці гроші? Які проєкти відбуваються вашим коштом?

- На реконструкцію реабілітаційного центру у Дніпрі, тобто на проєктування і будівельні роботи, закупівлю обладнання, облаштування території тощо. І, по-друге, на організацію та реалізацію освітньої програми. Зокрема, витрати на виготовлення освітніх матеріалів, розроблення освітнього курсу, проїзд, розселення реабілітаційних команд і тренерів, гонорари нідерландських медиків, які навчають, також програмне забезпечення, витратники, послуги перекладачів і багато іншого.

Те, що наш Фонд опікується 142 пацієнтами, сюди не входить. Це цілком наша історія.

Також ми підтримуємо діток в Україні. От на Різдво у нас був Таємний Санта! Цей проєкт вибивається з нашого основного фокусу, проте ми всі його дуже любимо! Ми обираємо українських дітей, які опинилися в найскрутніших умовах. Це можуть бути діти, у яких загинули батьки на фронті, діти внутрішньо переміщені й ті, що за межею бідності, діти з порушеннями розвитку, діти з дуже складними історіями, які не хочемо озвучувати, що стали жертвами російського вторгнення. Ми питаємо в цих дітей, про що вони мріють. Ми не питаємо: «Що тобі потрібно?». Ми прагнемо здійснити мрію. А діти мріють про такі прості речі: конструктор літака, помаду, хом’яка чи просто різдвяну ялинку... Ми розробили вебсайт, на якому публікуємо профайли цих діток і їх мрії. Кожен може зайти й обрати собі одне чи декілька дитячих бажань і здійснити, купити подарунок. Якщо у тебе нема часу, ми зробимо це за тебе – придбаємо подарунок від твого імені. У нас є «лабораторія ельфів», яка цим опікується. Долучитися можуть і українці, і нідерландці, і жителі інших країн Європи, і люди з усього світу.

Ми також інтегрували у цей проєкт дітей з медичними потребами. Ми купуємо індивідуальне медичне обладнання, як-от епілептичні браслети, респіратори, ходунки тощо. І після того, як Різдво настало і подарунки роздані, публікуємо фотографії кожної дитини з подарунками, які наші донори їм надіслали.

Цьогоріч ми закрили потреби тисячі п'ятьох дітей. Ми надіслали одну тисячу п'ять подарунків. І це такий потік любові! Наша команда – неймовірна.

У нас є менеджерка гуманітарного напряму, яка контролює також логістику. Ця тендітна пані організовує величезні відправки в Україну, локальні закупівлі для пацієнтів, завантаження фур, менеджмент 1000+ подарунків Таємного Санти. Повірте, це дуже багато роботи. Гуманітарний напрям – це сотні нових генераторів, протягом доби ми придбали човни в Херсон, у Каховку, закуповуємо медичне обладнання та «швидкі». «Швидких» ми, здається, штук 15 відправили. І, до речі, нам допомагають на складі наші військові на реабілітації, якщо дає змогу поранення. Вони приходять, для них дуже важливо і далі захищати, допомагати. Це дуже зворушливо, що вони це роблять. Нідерландські компанії нас підтримують безплатно. Наші медичні координаторки та медичний консультант – так само. Ці всі люди – локомотиви. І я дуже вдячна всім та кожному.

Ірина Драбок, Гаага
Фото: Ірина Драбок, Лера Манзовітова, Netherlands for Ukraine