Ірландія проти фейків: як країна-острів вирішила захистити демократію і чому це важливо для України

У квітні 2025 року уряд Ірландії презентував першу в своїй історії Національну стратегію протидії дезінформації. Її ухвалення – це відповідь на кілька викликів одночасно: зовнішнє втручання, падіння довіри до інституцій, штучні впливи на вибори, а також вибухове зростання ролі ШІ у створенні фейків.

Стратегія – не імпровізація. Вона є результатом роботи міжвідомчої групи під головуванням незалежного експерта Мартіни Чепмен та базується на висновках Комісії з майбутнього медіа, створеної парламентом у 2022 році.

Це перший такий документ на національному рівні в Ірландії, хоча держава вже мала фрагментарні механізми боротьби з дезінформацією. Цього разу мова про інтегровану, загальнодержавну відповідь, що охоплює медіа, освіту, технології, політику та право.

ЯК ІРЛАНДІЯ БУДУЄ ЗАХИСТ ВІД ФЕЙКІВ

Національна стратегія протидії дезінформації має одну головну мету –  зміцнити стійкість суспільства до фейкових атак та захистити свободу слова і демократичні процеси.

Щоби досягти цього, Ірландія спирається на п'яти базових принципах. Передусім – це повага до прав людини та свободи вираження, адже боротьба з дезінформацією не має перетворитися на цензуру. Не менш важливим є відновлення довіри до державних інституцій, яка останніми роками була підірвана хвилями маніпуляцій.

Ірландський підхід базується також на координації зусиль: держава, медіа, бізнес і громадянське суспільство повинні працювати разом. Окремим принципом стало залучення цифрових платформ до відповідальності за поширення інформації. Нарешті, усі рішення мають ухвалюватися на основі наукових даних та аналітики.

Серед конкретних кроків – масове підвищення медіаграмотності, розвиток фактчекінгу та випереджувального спростування фейків (prebunking), регулювання діяльності соцмереж, етичне використання ШІ та захист виборчих процесів від зовнішнього втручання.

Ірландці демонструють: протидія дезінформації – це не питання боротьби зі словами. Це питання захисту держави і суспільства в новій реальності.

ЯКІ ЗАГРОЗИ БАЧИТЬ ІРЛАНДІЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ

Ірландці підходять до проблеми системно. Вони чітко ідентифікують загрози, які розхитують демократії сьогодні.

Це передусім цілеспрямоване зовнішнє втручання – насамперед з боку Росії, що використовує дезінформацію як стратегічну зброю.

Не менш небезпечна втрата довіри до інституцій, коли метою є не змусити вірити у брехню, а змусити ні в що не вірити. Особливої форми набули гібридні атаки: коли класичні фейки переплітаються з deepfakes, таргетованою рекламою, ботофермами.

Ще один чинник –  вибухове зростання можливостей штучного інтелекту, що робить фейки майже не відрізняльними від реальних новин. І, звичайно, свою роль відіграють алгоритми соцмереж, які підсилюють саме шкідливий контент.

ХТО ЗАПУСКАЄ ФЕЙКИ І ЯК ВОНИ ПОШИРЮЮТЬСЯ

За фасадом дезінформації стоять конкретні гравці: ворожі держави, насамперед Росія; локальні радикальні угруповання; певні політичні актори, що прагнуть маніпулювати громадською думкою.

Головні канали розповсюдження – Facebook, Instagram, TikTok, X, YouTube, а також закриті месенджери, як-от Telegram і WhatsApp, де фейки ширяться непомітно.

Важливу роль відіграють ботоферми, що створюють ілюзію масової підтримки неправдивих наративів, запускаючи емоційні хвилі маніпуляцій.

Фейки – це не хаос. Це керовані, цілеспрямовані атаки, які ведуться за чітким планом.

ЯК ІРЛАНДІЯ ЗБИРАЄТЬСЯ ЗАХИЩАТИСЯ

Ірландія відповідає комплексно.

Ставка робиться на освіту й медіаграмотність, щоб громадяни самі вміли розпізнавати маніпуляції.

Розвивається система фактчекінгу і впроваджується prebunking – технологія випередження фейків через пояснення типових схем маніпуляцій.

Соцмережі підлягають регулюванню, їм ставлять завдання прозорості алгоритмів та активної боротьби з фейками.

Водночас Ірландія активно впроваджує етичні стандарти для використання штучного інтелекту і розбудовує інфраструктуру захисту виборчих процесів.

Урешті, країна ставить на міжнародну співпрацю: бо інформаційна війна – глобальна, і виграти її поодинці неможливо.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І КІБЕРБЕЗПЕКА: ПОДВІЙНИЙ ФРОНТ БОРОТЬБИ

Ірландія чітко бачить: штучний інтелект – це і загроза, і можливість.

З одного боку, ШІ використовується для створення високоякісних фейків. З іншого – саме ШІ допоможе виявляти бот-мережі, прогнозувати інформаційні атаки та вибудовувати контрнаративи.

Кібербезпека стала окремою темою стратегії.

Захист урядових систем, реєстрів виборців, порталів критичної інфраструктури визначено пріоритетом. Ірландія впроваджує протоколи швидкого реагування на інформаційні атаки, створює міжвідомчі кризові команди, розробляє плани інформаційного захисту для кожного критичного сектору.

Фейки та кібератаки більше не розглядають окремо. Це частини одного гібридного фронту.

ПРОТОКОЛИ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ: ПЛАН ЗАМІСТЬ ПАНІКИ

У критичних ситуаціях швидкість важить усе. Тому Ірландія створює готові протоколи реагування: у разі виявлення масштабної дезінформаційної кампанії або кібератаки кризові команди різних відомств діють за здалегідь узгодженим планом.

Головне завдання – оперативно нейтралізувати загрозу і швидко комунікувати зі суспільством, не даючи фейкам шансу на розростання.

У XXI столітті фейк здатний запустити кризу швидше, ніж танковий прорив. І Ірландія вирішила бути до цього готовою.

УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ: ДІЯТИ ПОТРІБНО ВЖЕ СЬОГОДНІ

Україна давно перебуває в центрі найбільш інтенсивної інформаційної війни у світі. Проти нас працює Росія з безпрецедентними масштабами ресурсів, технологій і досвіду маніпуляції. І якщо Ірландія готується до можливої атаки, то ми в постійній битві. Тому нам потрібно діяти й нарешті створити свою Національну стратегію інформаційної безпеки. І від нашої проактивності в цій сфері залежить набагато більше, ніж ми звикли думати.

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства