Головний підсумок саміту ЄС: безпека України – це безпека Європи

6 березня у Брюсселі пройшов екстрений саміт ЄС. Перед тим, як підбивати його підсумки, слід нагадати декілька важливих подій, які відбулися напередодні й, так би мовити, пройшли через нього «червоною ниткою». А саме:

• Лондонський саміт, де було досягнуто чотири основні домовленості:

1. Продовження військової допомоги Україні до завершення війни, а також посилення санкційного та економічного тиску на Росію;

2. Гарантії суверенітету – будь-яка мирна угода має забезпечити безпеку України, а сама Україна має брати участь у всіх мирних переговорах;

3. Стримування РФ – у разі підписання мирної угоди європейські лідери зобов’язуються вжити заходів, які унеможливлять нову агресію з боку РФ;

4. Створення міжнародної «коаліції охочих» – союзники сформують об’єднання країн, які гарантуватимуть довгострокову безпеку та мир в Україні.

• Презентація президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн програми ReArm Europe (Переозброй Європу) на 800 мільярдів євро, яка має на меті не лише зміцнення обороноздатності Європи, а й масштабну підтримку України. ReArm Europe складається з п’яти ключових кроків:

1. Фінансування оборони: держави-члени підвищують витрати на безпеку, а Єврокомісія сприятиме цьому. Збільшення оборонних бюджетів у середньому на 1,5% ВВП може створити 650 млрд євро фіскального простору за чотири роки.

2. Новий інструмент підтримки: країни отримають до 150 млрд євро позик для оборонних інвестицій. Фокус – ППО, артилерія, боєприпаси, дрони, кібербезпека, військова мобільність. Це допоможе країнам закуповувати озброєння разом і негайно посилити підтримку України.

3. Залучення бюджету ЄС: держави отримають додаткові стимули та ресурси для оборонних витрат.

4-5. Мобілізація приватного капіталу: фінансування оборонної промисловості через Європейський інвестиційний банк та інші механізми.

• Промова президента Франції Еммануеля Макрона. Якщо дуже коротко, то він назвав Росію загрозою для Європи та закликав до посилення оборони, зокрема й можливого розміщення європейських військ в Україні. Також запропонував обговорити можливість розширення ядерного стримування Франції для захисту інших європейських країн, адже Європа більше не може спиратися на США як гаранта своєї безпеки. І нарешті – майбутнє Європи, а відтак і України, не має вирішуватися у Вашингтоні чи Москві.

Тепер повернімося до, власне, саміту ЄС. Умовно його гасло можна сформулювати так: «Захистити Європу та Україну». А головні рішення викладені у підсумковому комюніке, яке, до слова, не підписала лише Угорщина. Що у документі важливого сказано для нас:

• не може бути переговорів про Україну без України;
• без участі Європи не може бути переговорів, які впливають на європейську безпеку. Безпека України, Європи, трансатлантична та глобальна безпека взаємопов’язані;
• будь-яке перемир'я або припинення вогню може мати місце лише як частина процесу, що веде до всеосяжної мирної угоди;
• будь-яка така угода повинна супроводжуватися надійними гарантіями безпеки для України, які сприятимуть стримуванню майбутньої російської агресії;
• мир має поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У ЄС підкреслюють, що мир можливий тільки через силу, і що при його укладенні Україна повинна мати «найсильнішу можливу позицію, з власним міцним військовим і оборонним потенціалом як основним компонентом». І це має проходити червоною лінією «під час і після переговорів про припинення війни». І для цього ЄС «у координації з партнерами-однодумцями та союзниками» надаватиме посилену «політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні та її народу».

Зокрема, у 2025 році ЄС обіцяє 30,6 млрд євро підтримки для України, частину коштів планують покрити за рахунок надприбутків зі знерухомлених активів РФ. Європейська рада також закликає національні уряди збільшити підтримку українців. Йдеться і про те, що країни активізують зусилля, щоб задовольнити «нагальні військові й оборонні потреби України». Це стосуватиметься систем протиповітряної оборони, боєприпасів і ракет, забезпечення необхідного навчання та обладнання для українських бригад, а також інших потреб, які Україна може мати. В цьому ж ключі: Німеччина готує пакет допомоги для України на 3 мільярди євро, Норвегія – збільшить обсяг допомоги Україні цього року з 3,2 до $7,7 млрд. Ще один результат – кілька держав з «коаліції охочих» оголосили про зобов’язання виділити нашій державі до 15 млрд євро.

Що ще:

• Італія пропонує поширити 5 статтю НАТО на Україну без надання членства.
• Низка європейських політиків та колишніх високопосадових військових разом із групою експертів запропонувала розгорнути в небі над Україною угруповання в 120 літаків європейських країн. Це потрібно, щоб захистити західну та центральну частину України від російського повітряного терору. Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер сказав, що для забезпечення мирної угоди Лондон «готовий підтримати це чоботами на землі та літаками в повітрі».

Цікавимося в експертів, як вони оцінюють саміт.

«Саміт продемонстрував, що європейці розуміють: зволікати далі не можна, і необхідні зміни насправді неминучі»

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, в коментарі Укрінформу зазначив, що Євросоюз має як політичну волю, так і ресурси для продовження допомоги нашій державі, хоча питання єдності серед країн-членів усе ще актуальне.

«Блокування фінальної декларації однією країною з 27 вкотре нагадує про складність ухвалення спільних рішень. Водночас саміт мав радше організаційний характер: лідери обговорили ключові питання, а конкретні рішення ухвалюватимуть поступово. Попри це важливим сигналом стали заяви Німеччини, Польщі та Норвегії про виділення додаткової допомоги Україні. Це також своєрідний сигнал США: Європа розуміє ситуацію й не залишається осторонь, роблячи конкретні кроки як для підтримки Києва, так і для посилення власної обороноздатності. Це те питання, на якому постійно наполягає Дональд Трамп, причому в доволі жорсткій формі. Загалом саміт пройшов передбачувано, підтвердивши налаштованість ЄС підтримувати Україну», – каже політолог.

Окремий фокус – майбутня зустріч української та американської делегацій у Саудівській Аравії. За його словами, європейці уважно стежитимуть за її підсумками, щоб коригувати власну політику. Крім того, наступного тижня у Франції зустрінуться керівники генеральних штабів європейських країн, де, ймовірно, продовжать обговорення питань, зокрема безпекових, які не були публічно порушені на саміті.

«Цей саміт можна частково розглядати як продовження попередніх зустрічей, зокрема у Лондоні, де більше фокусувалися на країнах, які добровільно хочуть активно допомагати Україні, – звідси й поява концепції «коаліції охочих». Водночас нинішній саміт став більше розвитком заяв, які напередодні робив Макрон. Низку питань, озвучених президентом Франції, винесли на порядок денний саміту, що є свідченням того, що європейські лідери починають серйозно усвідомлювати необхідність змін. Зараз у Європі очікують на остаточне рішення США, адже існує сподівання, що під тиском обставин Вашингтон також скоригує свою політику та риторику. Але цей саміт – лише перший етап. Подальші кроки ще попереду», – розповідає Рейтерович.

Звісно, бюрократична структура Союзу не дозволяє реагувати так швидко, як цього хотілося б Києву. «Втім, якщо озирнутися назад, то зараз ЄС «розкачується» набагато швидше. І цей саміт продемонстрував, що європейці розуміють: зволікати далі не можна, і необхідні зміни насправді неминучі. Вони поступово будуть втілювати ці рішення на практиці, адаптуючись до нових викликів та обставин».

Також експерт звернув увагу на те, що жодних негативних подій на цьому саміті не сталося. Позиція Угорщини була передбачуваною, але не мала того ефекту, на який Будапешт, ймовірно, розраховував.

«Питання, які Угорщина намагалася винести в дискусію, не стали домінуючими, і це важливий сигнал. Навіть Словаччина підтримала підсумкову резолюцію. Одним із ключових моментів стало обговорення програми переозброєння, в якій допомога Україні розглядається як важлива складова. Водночас невирішеним залишається питання щодо виділення 20–30 мільярдів євро для України. Оскільки Угорщина заявляє про намір блокувати це рішення, ЄС, найімовірніше, шукатиме альтернативні механізми фінансування», – прогнозує Ігор Рейтерович.

Можливо, рішення полягатиме в тому, що певна група країн візьме ініціативу на себе та виділить ці кошти безпосередньо, оминаючи загальноєвропейські механізми, які можуть бути заблоковані Угорщиною. Це не новий підхід для ЄС, адже подібні моделі вже застосовувалися для підтримки України, зокрема у військовій сфері.

«Остаточні рішення, зокрема щодо фінансування, багато в чому залежатимуть від результатів зустрічі в Саудівській Аравії», – підкреслив політолог.

«Україна вже сприймається як невід’ємна частина безпекової архітектури Європи»

Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», вважає, що саміт ЄС відбувся доволі успішно: «Особливо з огляду на заяви Макрона, який акцентував увагу на необхідності посилення європейської оборонної суб’єктності. Учасники саміту погодилися, що Європа має достатній військовий потенціал, і тепер головне – ефективно його розвивати».

Важливим рішенням, на його думку, стало затвердження плану використання 800 мільярдів євро на розвиток ОПК та підтримку збройних сил. І що принципово – це не просто декларації, а конкретний механізм фінансування: «Найближчим часом ЄС виділить 150 мільярдів євро у вигляді кредитів, а решту 650 мільярдів євро країни зможуть залучити через зміни у фіскальній політиці та тимчасове призупинення окремих бюджетних обмежень. Це дозволить перерозподілити кошти без пошуку додаткових ресурсів, що є ключовим моментом для європейських лідерів».

Також політолог відзначив активну участь у безпекових питаннях Норвегії та Великої Британії, які не є членами ЄС, але входять до НАТО.

«Вони дедалі активніше включаються в дискусії про формування фактично нового військового блоку на основі європейських країн. Зокрема, Норвегія заявила про наміри збільшити допомогу Україні, що є критично важливим, адже саме ця країна має значні фінансові резерви у вигляді суверенного фонду, сформованого завдяки доходам від газової галузі. Цей фонд перевищує 1,5 трильйона доларів, і Норвегія справді має змогу суттєво підтримати Україну», – стверджує Леонов.

Попри блокування Угорщиною пакету допомоги для України на 20 мільярдів євро, країни «коаліції охочих» уже знайшли альтернативне фінансування на 15 мільярдів, оминаючи вето Будапешта.

«Важливим сигналом саміту стало ухвалене комюніке, яке чітко закріплює принцип: «Жодних переговорів про Україну без України, жодних переговорів про Європу без Європи». Документ отримав одностайну підтримку всіх учасників, за винятком... Окремо варто відзначити позицію словацького прем'єра Фіцо. Попри скептичні очікування, він приєднався до спільного рішення, що демонструє: заяви та реальні політичні кроки можуть суттєво відрізнятися», – додав експерт.

Загалом підсумки саміту дають підстави для стриманого оптимізму – європейська підтримка України залишається стабільною, а механізми її надання продовжують адаптуватися до викликів.

Водночас політолог акцентує на активності Франції.

«Макрон запрошує представників штабів країн, які готові розширювати підтримку. Це важливо, коли активність на одному фронті стимулює подальші кроки на іншому. Показовим є те, що ініціатива відставних військових НАТО щодо створення «щита у повітрі» над західною і центральною частинами України отримала надзвичайно швидку підтримку. Велика Британія вже офіційно заявила про готовність розглядати цей варіант, який ще донедавна здавався малоймовірним. Ще одним знаковим зрушенням стала зміна рівня дискусії щодо можливого розміщення військових на території України. Раніше ця тема була радше теоретичною, але після заяви Макрона вона перейшла у площину реальних переговорів між лідерами. Зараз розмова йде вже не про «чи буде це можливо», а про конкретні деталі: коли, за яких умов і в якій кількості будуть направлені військові. Ця динаміка дає підстави сподіватися, що аналогічний прорив з часом відбудеться і в дискусії про літаки», – вважає Олександр Леонов. 

Підсумовуючи результати саміту, наш співрозмовник виділив три ключові аспекти, які безпосередньо впливають на Україну:

• Політична підтримка у переговорах зі США. «Заява "нічого про Україну без України" та "нічого про Європу без Європи" це важливий сигнал для США. Водночас на цю позицію несподівано відгукнувся Китай, підтримавши європейську роль у процесі. Це суттєво ускладнює ситуацію і для Росії, і для США. Вона перестає бути лінійною. По факту переговори будуть складнішими, ніж це здавалося (хотілося) Трампу чи Путіну».
• Фінансова допомога від ЄС. «Попри вето Угорщини на пакет у 20 мільярдів євро, "коаліція охочих" уже знайшла 15 мільярдів, доводячи, що фінансування можливо навіть без офіційного рішення ЄС. Це підтверджує, що підтримка України залишається стабільною, а механізми її реалізації гнучкими».
• «Ідея створення "щита у повітрі" над частиною України отримала несподівано швидкий розвиток. Це відкриває можливість інтегрувати її у післявоєнну систему безпеки України. Однак Росія може заблокувати цей процес, змушуючи Трампа тиснути вже на Москву, а не на Київ. Це надважливий момент, його треба "пробивати" якомога сильніше».

Окремою темою саміту стало питання збільшення оборонної спроможності Європи.

«Це не лише політичне рішення, а й масштабний фінансовий проєкт, який передбачає виділення значних коштів на розвиток ВПК. Важливо, що в цьому процесі активно розглядається залучення приватних інвесторів, що додає гнучкості та перспективності цим ініціативам. Коли йдеться про приватний оборонний сектор, одразу згадується Rheinmetall, який уже будує свої заводи в Україні. Перший із них, за попередніми планами, має запрацювати вже цього року. Це надзвичайно важливий сигнал, адже він свідчить про те, що підтримка України буде не тимчасовою, а довгостроковою. Більше того, якщо європейські виробництва озброєння розширюватимуться, цілком ймовірно, що значна їх частина може бути розміщена на території України. Це не тільки посилить український військово-промисловий комплекс, а й забезпечить Україні тісну інтеграцію в європейську систему безпеки», – стверджує Олександр Леонов.

І хоча про це прямо не говорили на саміті, фактичне розміщення оборонних виробництв на території України свідчить про те, що наша країна вже сприймається як невід’ємна частина безпекової архітектури Європи.

«Це, без сумніву, одне з ключових стратегічних рішень цього саміту», – наголосив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

«Україна може зайняти чільне місце у межах програми ReArm Europe»

Михайло Самусь, директор платформи New Geopolitics Research Network, в коментарі Укрінформу зазначив, що саміт виявився справді важливим, оскільки буквально за кілька днів до нього Урсула фон дер Ляєн представила ініціативу ReArm Europe.

«Ця програма передбачає п’ять ключових кроків для активного розвитку оборонної промисловості Європи, а головне – визначення джерел фінансування. Йдеться про близько 800 мільярдів євро, які планують спрямувати на оборонно-промислові проєкти. Саме затвердження цієї ініціативи стало одним із ключових підсумків саміту, і тепер головне питання – як діятиме Німеччина», – каже Самусь.

Німеччина – найбільша економіка ЄС, і саме від її рішень залежатиме, зокрема, чи вдасться зняти бюджетні обмеження для фінансування військових витрат: «Якщо Берлін ухвалить такі рішення, він стане лідером цього процесу, а інші країни підтягнуться, що дозволить розширити та прискорити оборонні ініціативи – від виробництва боєприпасів і систем ППО до, можливо, авіаційних проєктів».

Яке місце у межах програми ReArm Europe займає Україна?

«Важливо, щоб частина цих коштів була спрямована і в Україну. Чи готові ми? Як ніхто інший.

Україна вже зараз реалізує низку оборонних проєктів і має всі можливості для масштабної інтеграції в європейську оборонну індустрію. Ми готові до багатосторонніх і двосторонніх проєктів, залучення європейських інвестицій у нашу оборонну сферу, а також до передачі технологій задля спільного виробництва в Європі. Про це ми говоримо давно. Вже відбулося кілька форумів у Києві за участю європейських компаній. До цього часу ключова проблема полягала саме в нерішучості європейських партнерів. І зараз, коли Європа нарешті починає робити практичні кроки, це можна розцінювати як позитивний сигнал для України та всієї регіональної безпеки», – акцентує військовий експерт.

Ще один важливий момент саміту – пропозиція Джорджії Мелоні поширити дію 5-ї статті НАТО на Україну без її формального членства в Альянсі. Чи реалістичний цей сценарій?

«Зараз існує багато подібних ініціатив, але більшість із них виглядають малоймовірними. Адже для того, щоб поширити дію 5-ї статті НАТО на Україну, потрібна одностайна згода всіх членів Альянсу. Якщо ж Трамп відкрито заявляє, що Україні слід «забути про НАТО», то говорити про 5-ту статтю в її класичному вигляді не доводиться. Втім, можливий гібридний підхід. Наприклад, можна розглянути створення Європейського пакту безпеки, який фактично містив би аналог 5-ї статті. Його можна підписати без участі США, але за участі Канади, Великої Британії, Норвегії та інших ключових партнерів, які могли б переглянути свої зобов’язання щодо взаємного захисту та поширити їх і на Україну. Але поки у Вашингтоні домінують ті, хто прагнуть завершити війну через тиск на Україну, важко уявити, що Альянс ухвалить рішення, яке означатиме прямі зобов’язання щодо нашої безпеки», – вважає Михайло Самусь.

Виходячи на головний висновок саміту, експерт зазначив, що Європа запускає низку оборонних проєктів і демонструє готовність діяти більш рішуче. Тепер все залежить від конкретних рішень і їх реалізації. У цьому контексті ключову роль може відіграти «коаліція рішучих» – група держав, які готові формувати нову архітектуру європейської безпеки без участі США.

«Не виключено, що на основі цієї коаліції у майбутньому сформується оперативно-тактичний компонент єдиної європейської армії. Це може стати історичним зрушенням, яке змінить баланс сил у Європі», – підсумував директор платформи New Geopolitics Research Network.

Мирослав Ліскович. Київ