Велика Британія є давнім і надійним партнером України, з яким 16 січня 2025 року було підписано угоду, що закріплює ці стосунки принаймні на наступні 100 років. На тлі помітних змін геополітичної картини світу, неймовірного пришвидшення динаміки безпекових ризиків у Європі й переговорів про припинення вогню, ініційованих американською стороною, Укрінформ поспілкувався з Послом Великої Британії в Україні Мартіном Гаррісом. Яким Британія бачить майбутнє України, як виглядає позиція РФ на переговорах, коли можуть відправити миротворчу місію в Україну, що відбувається в Європі у питаннях оборони та допомоги Україні, у чому справжня сила культури – про це та інше пан Гарріс розповів під час бесіди у студії нашого агентства.
УКРАЇНА ДЕМОНСТРУЄ ГОТОВНІСТЬ ДО ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ, А РОСІЯ ГАЛЬМУЄ ПРОЦЕС
- Багато чого відбувається на геополітичній арені, зокрема у питаннях врегулювання війни, пройшов черговий раунд технічних перемовин у Саудівській Аравії. Перебуваючи тут, у Києві, як ви оцінюєте те, що дехто називає «прогресом» у досягненні перемир’я?
- По-перше, хочу сказати, що ми поділяємо бажання Президента Трампа зупинити прямо зараз цю варварську війну Росії проти України. Я думаю, зараз абсолютно ясно, що Україна прагне тривалого та справедливого миру. Це також і наша мета. І Україна демонструє готовність до безумовного та повного припинення вогню. Зараз м’яч на полі Росії, Росія має демонструвати практично і реально, чи вона серйозно налаштована на мир. Отже, ми чекаємо відповіді Росії.
- До речі, нещодавно Президент Трамп визнав, що Росія може «затягувати» переговорний процес про припинення вогню. Ви поділяєте думку, що Росія свідомо затягує врегулювання, висуваючи неприйнятні для України вимоги?
- Я вважаю, що відповідь Росії на даний момент залишається неадекватною. Україна чітко дала зрозуміти, що вона виступає за повне та безумовне припинення вогню прямо зараз. Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що існує нагальна необхідність негайного припинення бойових дій. Але від Росії ми такого не чули. Росія говорить про умови, Росія гальмує питання негайного припинення вогню. Тому я вважаю, що дуже важливо, щоб Росія чітко висловила свою позицію, і якщо вона не буде спрямована на мир, ми посилимо тиск на Росію і продовжуватимемо підтримувати Україну, поки Росія не сяде за стіл переговорів.
ТРЕБА ГАРАНТУВАТИ, ЩОБ ПОРУШНИКИ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ НЕСЛИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- Ми всі прагнемо стабільних гарантій припинення вогню, і однією із цих гарантій є розгортання міжнародних сил для моніторингу перемир’я, щоб гарантувати, що Росія його не порушить. І ми чули, що Сили спеціальних операцій Британії приведені у бойову готовність, що може означати – вони готуються до розгортання в Україні. Чи можете ви підтвердити ці новини? Крім того, яким, на вашу думку, має бути мандат цієї міжнародної місії? Чи буде військовим дозволено і чи потрібно їм дозволити вступати у бойові зіткнення з російськими силами, якщо вони порушать угоду про припинення вогню?
- Я не можу коментувати операції британських військ, але дозвольте мені лише розвинути два моменти, про які ви згадали. По-перше, головне питання в тому, як контролювати дотримання припинення вогню. Це потрібно ретельно розглянути, щоб гарантувати, що будь-які порушення режиму припинення вогню матимуть наслідки, і щоб було максимально ясно: якщо будуть провокації, які ми вже бачили раніше, і режим припинення вогню порушується, винний має нести відповідальність.
Зараз у рамках «Коаліції охочих» ми також обговорюємо інший елемент, який полягає в тому, як гарантувати, що безпека України зміцнюється та забезпечується у майбутньому, щоб Росія не напала знову. Це стрижень безпеки України.
І тут є кілька елементів. Один – це потужні Збройні сили України, тому ми продовжуємо навчати, оснащувати та розвивати ЗСУ. По-друге, ми вивчаємо питання відправки британських та інших військ. Ми чітко дали зрозуміти, що ми розгорнемо їх в Україні в разі укладення мирної угоди, щоб ви також мали цей елемент зміцнення безпеки України. Спосіб, у який це буде зроблено, зараз обговорюється військовими планувальниками у Британії, а також буде обговорюватися лідерами в Парижі у четвер (27 березня, – ред.).
ПО ВСІЙ ЄВРОПІ Є ТЕНДЕНЦІЯ ДО ЗБІЛЬШЕННЯ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ
- Зважаючи на те, що існує готовність забезпечити силу для України, її сильнішу позицію за столом переговорів і силу для стримування майбутньої агресії, 19 березня міністр закордонних справ Великої Британії Леммі зустрівся з топдипломатом ЄС Кайєю Каллас, щоб обговорити прискорення поставок зброї в Україну, поки тривають перемовини. Оскільки Росія продовжує посилювати атаки на лінії фронту, прагнучи захопити якомога більше територій, поки ведуться переговори про припинення вогню, як швидко, на вашу думку, Британія та ЄС готові діяти, щоб збільшити ці військові поставки в Україну?
- Ми будемо працювати над цим неймовірно швидко, фактично ми вже збільшили військові поставки в Україну. Ви пам’ятаєте, нещодавно під час візиту до Лондона Президент Зеленський підписав угоду, в якій Британія зобов’язується надати додаткову підтримку Збройним Силам України на суму 3 мільярди доларів, а також угоду про надання Британією 5 тис. зенітних ракет. У минулому щороку ми завжди надавали Україні принаймні 3 мільярди фунтів на військову підтримку, але цього року ми надаємо понад 4 мільярди фунтів, оскільки ми збільшуємо обсяг ресурсів, доступних для такої допомоги.
Якби всі європейські країни-члени НАТО збільшили витрати на оборону до 2,5% ВВП, це означало б додатково $120 млрд щорічно. А це дорівнює всьому оборонному бюджету Росії
Ми також бачимо, що подібне відбувається і в інших країнах. Німеччина, наприклад, погодилася збільшити свою підтримку на 3 мільярди євро. І це частина загальної європейської тенденції збільшення витрат на оборону та, у цьому контексті, збільшення підтримки України. Велика Британія погодилася збільшити відсоток ВВП, який витрачається на оборону, до 2,5 відсотка до 2027 року, і це дуже прискорений термін. Це вивільнить додаткові ресурси для наших витрат на оборону і для нашої підтримки України.
Ми заохочуємо всіх наших партнерів робити те саме. І якби всі європейські країни-члени НАТО збільшили відсоток ВВП, який витрачається на оборону, до 2,5 відсотка, це означало б додатково 120 мільярдів доларів оборонних витрат країн НАТО щорічно. Іншими словами, це дорівнює всьому оборонному бюджету Росії. Отже, тут бачимо загальну тенденцію, коли Європа на чолі з Великою Британією збільшує витрати на оборону та, відповідно, також надає додаткову підтримку Україні.
- Велика Британія традиційно є потужним донором України у плані військових поставок і була першопрохідником у постачанні високотехнологічної зброї, включаючи NLAW, ракети Storm Shadow, танки Challenger, безпілотні системи. Ми також знаємо, що 67 відсотків британців бажають, щоб Україна перемогла у цій війні. Чому, на вашу думку, у той час як деякі країни зараз намагаються дистанціюватися від підтримки України, Британія продовжує нас так міцно підтримувати? Це чудово, але яка справжня причина такої позиції?
- Я думаю, все дуже просто. Ми знаємо, що безпека Британії починається тут, в Україні. Тому ми розуміємо, що захист України – це також і захист Європи, це захист міжнародного права, це захист головних стовпів безпеки, на яких тримається Британія. Тож ми не лише підтримуємо безпеку України. Таким чином ми також підтримуємо власну безпеку.
МИ БАЧИМО МАЙБУТНЄ БРИТАНІЇ ТА УКРАЇНИ ЯК СОЮЗНИКІВ ПО НАТО
- Одним зі стовпів нашої співпраці є 100-річна Угода про партнерство. Як би ви оцінили поточний хід її реалізації та які ключові моменти виділили б на даний момент? Одним із її пунктів є те, що сторони погоджуються забезпечити, щоб Україна врешті-решт стала членом НАТО, і ми бачимо, що членство в НАТО є, мабуть, найкращою гарантією безпеки для нашої країни. Ви поділяєте цю думку?
- Так, абсолютно. Я думаю, що ми бачимо майбутнє Сполученого Королівства та України (якраз бачу тут два прапори) як майбутніх союзників по НАТО, і ми бачимо Україну як важливого партнера Британії у захисті від майбутніх загроз євроатлантичній безпеці. Ви говорили про деякі види високотехнологічної зброї, які ми надали Україні, але ми також бачили високотехнологічну зброю, яку розробляє сама Україна. І все частіше ми бачимо, як британські оборонні компанії співпрацюють зі своїми українськими колегами, тому що ми вбачаємо інтерес у спільному розвитку цих систем і їхньому використанні у майбутньому для захисту європейської безпеки.
- Я кажу, що членство в НАТО є найкращою гарантією безпеки для України, але як би оцінили новини про те, що адміністрація США начебто розглядає ідею відмови від командування силами НАТО в Європі? Як ви думаєте, чи може це бути передвісником того, що США фактично відмовляються від ідеї колективної безпеки? Чи може це бути загрозою єдності в НАТО?
- Ні, я так не думаю. Я думаю, що адміністрація США та міністр оборони Піт Хегсет дуже чітко заявили, що США віддані євроатлантичному альянсу, і це не повинно викликати сумнівів. Я думаю, що Сполучені Штати вірно заявляють, що мірою подальшого розвитку Альянсу європейські союзники мають робити більший внесок. І, як я вже сказав, Велика Британія бере на себе лідерство у цьому питанні, збільшуючи витрати на оборону та заохочуючи інші країни робити те саме.
- Ще один напрям, в якому Британія може взяти на себе лідерство разом із Францією, – це ядерне стримування. Ми знаємо, що російська ядерна загроза існує. Ми не недооцінюємо її, але й не переоцінюємо. Як ви вважаєте, чи можуть ваші країни відіграти ключову роль у ядерному стримуванні в Європі?
- Я думаю, що ми продовжуємо вважати, що фундамент безпеки в Європі – це НАТО. Це євроатлантичний альянс. Тому ми дуже тісно співпрацюємо з нашими американськими колегами з усіх ключових питань євроатлантичної безпеки, включаючи питання встановлення міцного миру в Україні, тому що це важливий елемент євроатлантичної безпеки на майбутнє.
УКРАЇНЦІ У БРИТАНІЇ – СПРАВЖНІ АМБАСАДОРИ СВОЄЇ КРАЇНИ
- Тепер практичне питання зі сфери двосторонніх відносин. Президент України Володимир Зеленський продовжив безвізовий режим для громадян Великої Британії до 30 січня 2026 року. Британія поступово спрощує візові процедури для українців, але повний безвізовий режим між двома країнами ще не запроваджений. Чи стоїть це питання на порядку денному? Якщо ні, чи можна очікувати, що воно буде розглянуто найближчим часом?
- Насамперед ми продовжуємо працювати над покращенням послуг з отримання британських віз. У нас є візовий центр тут, у Києві, який тепер може як приймати заяви, так і надавати візи безпосередньо у Києві. Раніше їх потрібно було оформляти у Варшаві, але за останні місяці ми покращили ситуацію.
І в угоді про 100-річне партнерство є положення про те, що на цю тему триватимуть подальші переговори між офіційними особами. Тож ці переговори триватимуть, і ми зможемо зрозуміти, як можна і в подальшому покращувати ситуацію. Звісно, ми також надали кілька сотень тисяч віз українцям, щоб вони могли приїхати до Британії за схемою «Домівки для українців» з початку повномасштабного вторгнення. І це чудово, що багатьох українців люди прийняли у свої домівки, де вони змогли знайти прихисток з початку війни.
- А українці добре інтегруються в британське суспільство?
- Я думаю, що багато з них шукають можливості повернутися додому, і я дуже сподіваюся, що незабаром вони отримають таку можливість, тому так важливо, щоб ми швидко працювали над припиненням конфлікту. Але я також бачу, що вони одночасно роблять свій внесок у життя у Великій Британії і також є справжніми амбасадорами України. Тому що багато хто у нас, можливо, не знав про Україну раніше, але тепер знає. Люди тепер знають українців особисто, і це створює для них дуже сильний особистий зв’язок з Україною, з питанням захисту України та тим, що тут відбувається. Однією з причин, чому я вважаю, що у Великій Британії існує така потужна підтримка України, є той зв’язок, який люди зараз встановили особисто через українців, з якими вони познайомилися.
УКРАЇНА ЗАРАЗ ДУЖЕ «МОДНА» У БРИТАНІЇ
- Хотілось би знову повернутися до української мови. Ви дуже добре знаєте Україну, наші традиції та культуру. Ви працювали в посольстві у 2003-2008 роках, а у 2023 році очолили його. Як, на вашу думку, ми могли б ще краще доносити до всього світу українську історію, ідею про Україну, як пояснювати світу, що Україна – це не Росія?
- Я думаю, що зараз це дуже важливий момент, щоб ділитися з людьми у світі українською культурою, українськими традиціями. Я вважаю, що зараз люди знають про Україну, вони знають завдяки хоробрості захисників України, що Україна – не Росія. Що Росія – агресор. І що Україна захищає безпеку Європи. І також вони знають українців особисто. І це важливий момент. Є великий інтерес до України – як у Британії, так і в інших країнах. Україна стала дуже «модною» у Великій Британії. Наприклад, моя донька зараз студентка у Кембриджі. І зараз там пропонують для всіх студентів університету можливості вивчати іноземні мови, пропонуючи два варіанти – іспанська та українська. Тобто уявіть, зараз є ось такі можливості для студентів познайомитися з українською культурою, українською мовою. Я думаю, що Україна має використати цей шанс.
ВІЙНА ВПЛИВАЄ НА СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО НАРАТИВУ
- Я гадаю, що це певною мірою завдяки паралелям між битвою, яку веде Україна, і битвою, яку вела Британія, разом з іншими, у часи Другої світової війни. Українці відкрили для себе британський серіал «Війна Фойла», і там дуже цікаво показані історії простих людей, моральні дилеми, які виникають, зокрема, у тилу під час тривалої війни, коли незрозуміло, що буде завтра, скільки війна триватиме, і ми бачимо певну схожість. Які паралелі бачите ви?
- Тут є багато паралелей. Наприклад, я думаю, коли британці чули сирени, які лунають тут, у Києві, то всі пам’ятали ті сирени, які лунали в Лондоні тоді. Також війна – це той момент, що дуже впливає на створення національних традицій, національного наративу, як тоді для Британії, так і зараз для України. Безумовно, для нас це був момент, щоб захистити власну свободу, і зараз для України – це також момент, щоб захистити свою.
- А як тоді британці долали «втому від війни», у той час, як німці протягом восьми місяців поспіль безперервно бомбили міста?
- Я думаю, що це про стійкість британського народу. Також ми пам’ятаємо, що під час нальотів британці ховалися в укриттях на станціях метрополітену у Лондоні. І коли ми бачимо подібну ситуацію, в якій опинилися українці, для нас це означає, що у нас є спільний досвід. І це свідчить і про страждання, але і про стійкість українського народу, що було характерним для британців під час Другої світової війни.
- Зараз ви бачите, що життя в Україні триває, що всі міста України не знаходяться в руїнах, продовжується і розвивається культурне життя. Мені відомо, що ви часто буваєте в театрах, намагаєтесь ходити на концерти… Може, у вас є улюблена українська пісня, яка припала вам до серця? Можливо, ви навіть виконуєте її для друзів?
- Я знаю, що у вас відбувається справжній театральний бум. І я часто ходжу в театр, і я помітив, що це дуже популярно, що зали повні. У вас дуже талановиті художники, режисери, актори. Я був на відкритті Першого всеукраїнського фестивалю Шекспіра в Івано-Франківську. Війна жахлива, але вона також сприяє відродженню України. Я дуже люблю музику, особливо церковну, але також і сучасну. Це і “Kozak System”, і “Океан Ельзи”, і “Піккардійська Терція”… Це ті групи, які я пам’ятаю, деякі ще з часів, коли я був тут 20 років тому. Я маю багато улюблених пісень. Також у посольстві ми створили хор, і на Різдвяне свято ми співали колядку. Це була дуже гарна, не дуже відома колядка з Карпат. Таким чином ми також вчили і намагалися зрозуміти українські традиції.
- До речі, я чув вашу колядку. Це було дивовижно. Будемо сподіватися, що у нас буде більше приводів для святкувань. Не лише для того, щоб використовувати мистецтво як прояв стійкості, як спосіб збереження здорового глузду, але й для того, щоб насправді відзначати приємні речі в нашому житті. Будемо сподіватися, що спільні зусилля України та міжнародної спільноти принесуть плоди, допоможуть нам досягти стабільного припинення вогню, яке може призвести до справедливого та міцного миру.
- Погоджуюся з вами. Я вважаю, що це ключова частина нашого 100-річного партнерства. Ми працюємо над технологіями, працюємо над освітою, працюємо над питаннями безпеки, але ми також працюємо над питаннями культури. Бо культура зближує наші країни. Минулої п’ятниці у Королівському Альберт-Холі в Лондоні відбувся великий музичний фестиваль військової музики за участі оркестру Королівської морської піхоти, який є нашою гордістю і радістю. І вперше у п'ятницю вони виступили спільно з українськими військовими музикантами. Тож це було чудовим виявом не лише нашого партнерства у сфері безпеки, але й того, як ми разом ділимося нашою культурою. Тому що Україна та Велика Британія особливо близькі сьогодні, і ми залишатимемося близькими у майбутньому, протягом усього століття.
Євген Матюшенко, Київ
Фото: Юлія Овсяннікова