Очільник «Грузинської мрії» Гарібашвілі заявив, що йде з політики
Про це він заявив на спеціальному брифінгу у п'ятницю, передає Укрінформ із посиланням на Эхо Кавказа.
«Почесну місію, яка була покладена на мене, коли я повернувся в політику і спочатку був призначений міністром оборони, потім прем'єр-міністром вдруге і, врешті-решт, обраний головою партії, я, на мій погляд, виконав. Зараз я більше не бачу необхідності залишатися на посаді голови партії і в політиці в цілому, тому я йду з політики. Я продовжу служити своїй країні з іншої позиції», - сказав Гарібашвілі.
Він також кілька разів подякував засновнику «Грузинської мрії», де-факто лідеру партії мільярдеру Бідзіні Іванішвілі за надану йому «унікальну можливість служити Грузії, обіймаючи найвищі політичні посади в країні».
Гарібашвілі заявив, що продовжить діяльність у приватному секторі, а деталі стануть відомі пізніше. Він не уточнив, хто обійме посаду голови партії та спростував можливість повернутися в політику у складі опозиції до «Грузинської мрії».
Зазначимо, що з 2012 по 2013 роки Гарібашвілі був міністром громадського порядку Грузії, з 2013 до 2015 року вперше очолював уряд, з 2019 по 2021 рік обіймав посаду міністра оборони, з 2021 по 2024 вдруге був прем'єр-міністром.
Як повідомлявся Укрінформ, торік у листопаді представники «Грузинської мрії» оголосили про припинення процесу євроінтеграції і розпочали широкомасштабні репресії проти протестувальників, незалежних журналістів і громадянського суспільства.
У грудні шостим президентом Грузії сьогодні обрали висуванця від правлячої партії «Грузинська мрія», ексдепутата парламенту Михеїла Кавелашвілі. Він був єдиним кандидатом і отримав 224 із 225 голосів присутніх членів колегії виборців. Опозиція у процесі не брала участі. Як і опозиція, президентка Саломе Зурабішвілі вважає парламент нелегітимним. Вона заявила, що не збирається складати повноваження доти, доки в країні не будуть проведені нові парламентські вибори.
У лютому цього року Європарламент закликав міжнародну спільноту бойкотувати самопроголошену владу Грузії, попросив Раду ЄС запровадити жорсткі персональні санкції проти її лідерів та продовжив наполягти на проведенні нових демократичних парламентських виборів.
Низка країн, зокрема США, ФРН, Велика Британія, країни Балтії, Чехія, Україна, запровадили санкції проти посадових осіб «Грузинської мрії».
У Грузії також періодично проходять акції протесту проти дій чинної влади.
Фото: Грузинська мрія
