Українські ЗМІ згадують Сербію переважно у контексті заяв президента Александара Вучича. Нам мало відомо, чим живе найбільша країна Західних Балкан, що обговорюють її громадяни і як вони дізнаються про наш супротив агресії Росії.

Укрінформ вирішив це виправити і поспілкуватися з аналітикинею Центру стратегічного аналізу Біляною Шахріманьян-Обрадович, яка публікує матеріали в ЗМІ і виступає громадською коментаторкою на сербському телебаченні. Ми поговорили про сербів, бачення війни проти України, вплив пропаганди РФ на сербське суспільство та євроінтеграцію країни, яка відкрила 22 із 35 розділів на переговорах про вступ із Євросоюзом.

ПОПРИ РОСІЙСЬКУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ СЕРБИ СПІВЧУВАЮТЬ ЦИВІЛЬНИМ ЖЕРТВАМ СЕРЕД УКРАЇНЦІВ

- Пані Біляно, ця розмова є чудовою нагодою для української громадськості дізнатися більше про Сербію. Наприклад, вибух настільки потужних громадянських протестів у середині березня став справжньою несподіванкою. Тож що турбує сербів сьогодні?

- Мітинги відбулися через жахливу трагедію, коли бетонна конструкція залізничного вокзалу в Нові-Саді забрала життя 16 людей. Це сколихнуло різні соціальні групи, включаючи частину студентства та освітні кола.

У протестів не було економічного підґрунтя: Сербія має стабільне зростання між 3,5–4%, зайнятість рекордно висока.

Навіть мені складно зрозуміти чітку позицію протестувальників. Вони вимагають відповідальності для уряду, однак понад 100 людей разом із міністром транспорту та інфраструктури було покарано.

Загалом протести стали антиурядовими, але не проєвропейськими. На них ми бачимо російський банер, вагнерівський із хрестом на червоному фоні та напади на людей, які принесли прапор ЄС. Протестувальники заявили, що вони проти корупції, але не проєвропейські. Всі знають, що без ЄС немає боротьби з корупцією.

Досі незрозуміло, якої політичної форми набудуть протести у майбутньому. Короткий аналіз показує, що до них залучена лише невелика частина суспільства. Мітинги є гучними та вірусними, але вони далекі від досягнення чіткого політичного результату.

Сербія сформувала новий уряд, завданням якого є боротьба за довіру до інституцій та встановлення більшої підзвітності державного сектору. Все інше, що відбувається зараз у Сербії, не має нічого спільного із запитами громадян, і це стає очевидною політичною боротьбою.

- Настільки уважно серби стежать за війною Росії проти України? Чи доходять новини з України до “перших шпальт» ваших газет?

- Тема агресії проти України домінувала до літа минулого року. Прикро, що в більшості випадків саме російська дезінформація та маніпуляції формують інформаційний простір. Тотальному домінуванню проросійських лідерів думок та журналістики кидають виклик, але не на належному рівні. Більшість населення досі не бачить повного масштабу російських злочинів та відповідальності Росії за війну.

З одного боку, Сербія голосувала на всіх основних міжнародних платформах на користь України, боєприпаси сербського виробництва потрапляють до української армії. З іншого боку, через повідомлення в ЗМІ люди досі вважають, що НАТО та ЄС несуть відповідальність за війну.

Сербський народ вражають жертви серед цивільних, і він співчуває цьому.

Багато чого слід зробити для об'єктивного висвітлення російської агресії в ЗМІ. Деякі з них почали змінювати свою позицію на користь України. Це обнадійливо. Мало які ЗМІ чітко висвітлюють ситуацію, водночас на практиці застосовується добре відома тактика маніпулювання інформацією на користь Росії. Представники деяких ЗМІ відвідували Україну протягом останніх 3 років і з перших вуст повідомляли про війну.

На мою думку, найбільшою перешкодою для об’єктивного висвітлення є інформаційне геополітичне поле битви, сформоване навколо цієї теми, тому, коли обговорюється Україна, коментарі переважають над фактами.

- На жаль, Західні Балкани теж мають досвід бойових дій. Що зачіпає сербів найбільше у новинах з України? Як, на вашу думку, наша держава могла б вибудовувати комунікацію з Сербією?

- Довгий час серби мало що знали про Україну. Її культура, традиції та релігія були представлені як частина “русского міра”. Сильний російський вплив позначився на наших відносинах з Україною, Грузією, країнами Балтії та Вірменією. Наведу вам один факт: минулого року наш міністр закордонних справ уперше відвідав країни Балтії. Те саме стосується участі Сербії в Ініціативі трьох морів (Ініціатива співпраці країн Балтійського, Адріатичного, Чорного морів, – ред.). Зараз відбуваються зрушення.

Західні Балкани є благодатним ґрунтом для етнічної напруженості на основі неправильних історичних інтерпретацій. Люди поділяють емоції жертв серед цивільного населення, від руйнування міст та енергетичної інфраструктури в Україні, маючи власний досвід воєнних трагедій.

У дипломатичному плані два президенти – Вучич і Зеленський – ведуть відкриті дискусії та розмови зі взаємною повагою. Президент Вучич ділився публікаціями у своїх соціальних мережах з оновленнями щодо переговорів із паном Зеленським. Перша леді України відвідала Сербію, тоді як перша леді Сербії допомагала українським дітям, а також відвідала Київ.

Сербія вдячна Україні за те, що вона не визнала Косово. Я є одним із засновників Мережі співробітництва між Україною та Західними Балканами, створеної в Сараєві у 2022 році для сприяння всебічному економічному, культурному та технологічному співробітництву. Сербія знову має посла в Києві, що є показником для подальшого розвитку відносин.

Наразі Сербія надала Україні підтримку на понад 50 мільйонів євро. За деякими оцінками, вона є найбільшим донором на Західних Балканах. Тобто українська держава належним чином комунікує ситуацію з Сербією, проте існує великий потенціал для економічної співпраці після закінчення агресії.

Я думаю, що медіапартнерство між сербськими та українськими ЗМІ може зробити більший внесок через організацію візитів, обмін матеріалами для формування громадської думки на основі фактів. Це може кинути виклик домінуванню російського контенту.

ПРОПАГАНДІ РОСІЇ НІКОЛИ НЕ КИДАЛИ ВИКЛИК У СЕРБІЇ

- Російські ЗМІ постійно наголошують на сентименті сербів до Росії. Якою мірою це справді поширено у вашому суспільстві? Сербія також не заборонила Russia Today. Наскільки переважає їхня призма на події в Україні, як-от звинувачення нас або ж Європи у розпалюванні війни?

- Позитивні настрої сербів щодо Росії є результатом 30 років цілеспрямованої проросійської пропаганди. Росія, або краще Путін, схожа на кока-колу. Її інвестиції в операції впливу величезні та постійні, як у маркетингової діяльності. Активним діям Росії ніколи не кидали виклик у Сербії.

В RT дуже мале охоплення, але їхні матеріали знаходять шляхи до мейнстрімних ЗМІ без самого посилання на RT. У сербському інформпросторі є величезна кількість проросійських матеріалів, як-от короткі відео без авторів чи підписів. Ці відео редагуються та перекладаються сербською мовою, а потім розміщуються в інформаційному просторі. Підготовка цих матеріалів у багатьох випадках організована. Також проросійські лідери думок використовують пропагандистські повідомлення в RT. Його роль полягає у визначенні та розміщенні наративу.

Заборона RT була б сильним політичним сигналом щодо нетолерантності до російської пропаганди. Реальним результатом буде протидія російським операціям впливу, обмеження їхнього доступу до мейнстрімних ЗМІ, маркування їхніх матеріалів у соціальних мережах. Це дуже складний, але нагальний захід. RT діє в Сербії як «легітимне» медіа, чого не повинно бути.

До бомбардувань НАТО підтримка вступу Сербії до Альянсу становила 26%, потім 6%, а сьогодні – 10%. Мета Росії – запобігти членству Сербії в ЄС, і вона використовує антинатовські настрої для досягнення антиєвропейських цілей.

Агресія проти України використовується для виправдання цієї позиції шляхом просування російських геополітичних поглядів. У цьому контексті вона слугує вектором підтримки для вже існуючих операцій. Нам слід розглядати Sputnik та RT як базу даних для інформаційної діяльності проти ЄС, яка приховано та відкрито бере участь в антизахідній активності.

ВЕРБУВАННЯ НАЙМАНЦІВ РАНО ЧИ ПІЗНО СТАНЕ ГАРЯЧОЮ ТЕМОЮ ДЛЯ БЕЛГРАДА І МОСКВИ

- Кремль намагається вербувати сербів на війну проти України. Він не зазнав успіху в цьому, але я все одно хочу спитати, як у вашій країні сприймають громадян, які їдуть на російську агресивну війну? Чи держава переслідує їх за найманство?

- Сербія має дуже суворе законодавство, яке запобігає залученню її громадян в якості іноземних бійців у російських силах чи деінде. Публічно відомо, що сербська система безпеки активно працює над ліквідацією та покаранням за вербувальну діяльність, а люди, які воювали та досі воюють за Росію, підлягають кримінальному переслідуванню.

Через цей злочинний механізм найманства Москва надає їм громадянство та підстави для перебування в Росії. Таким чином вони уникають кримінального переслідування.

Я думаю, що це рано чи пізно стане гарячою темою для Белграда та Москви, тому що ці іноземні бійці є прихильниками уряду в Белграді. Вони використовують Телеграм та соціальні мережі, щоб діяти як вербувальники, лідери думок або впливові особи – залежно від того, яку роль вони виконують. Але більшість із них гине в путінській м'ясорубці.

Дуже невелика кількість людей із Сербії вмирає за Путіна, але проблема полягає в радикалізації, що може призвести до зростання екстремізму всередині країни. Превентивні заходи спрямовані проти вербування, але проросійська пропаганда фактично є основою цього процесу.

Якщо країни протидіють пропаганді ІДІЛ, те саме слід робити і з Росією. Дуже важливо, щоб Сербія та Україна обмінювалися інформацією через міжнародну поліцейську співпрацю.

РОСІЯНИ В СЕРБІЇ УНИКАЮТЬ ПОЛІТИЧНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

- Сербія прийняла неймовірну кількість громадян РФ, які, зокрема, тікали від мобілізації на війну проти України. 150 тисяч мігрантів, правильно? Чи ці росіяни поширюють своє бачення України і чи не стають вони політичним фактором у вашій країні?

- Росіяни, які мігрували до Сербії, рішуче налаштовані проти агресії проти України. Вони уникають висловлювань на політичні теми. Ці люди у більшості випадків прагнуть потрапити із Сербії до ЄС.

Вони не є політично організованими, але саме через них зростають ціни на оренду квартир чи офісів.

Коли Навальний помер, на головній площі Белграда росіяни поклали квіти та свічки. Дуже шкода, що ці люди не говорять публічно для ЗМІ. Якщо вони почнуть говорити, сербський народ усвідомить масштаби руйнівних дій Путіна щодо самої Росії.

Наскільки мені відомо, пересічні росіяни в Сербії не вважають Україну частиною Росії. Вони завжди називатимуть її «близькими сусідами», якщо ви запитаєте тих, хто зараз живе в Сербії. Якщо вони почнуть спілкуватися з сербською громадськістю, я думаю, що люди багато що взнають – правду про Росію, а не пропаганду.

СЕРБИ РОЗУМІЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЧЛЕНСТВА В ЄС

- Сербія почала переговори про вступ до ЄС в 2015 році. Україна все ще чекає на відкриття першого кластера. Як цей процес проходить у вашій країні? З якими перепонами з Брюсселя і від країн-членів ви стикаєтеся? Чи серби ще не втратили єврооптимізму?

- Близько 46% людей виступають за членство Сербії в ЄС. Це немало, враховуючи кількість євроскептичного контенту в ЗМІ. Хоча ця цифра вперше за десятиліття менша за 50%.

Наша економіка повністю завʼязана на ЄС, зайнятість залежить від європейського ринку,  інвестиції теж надходять з ЄС. Якщо, приміром, КНР припинить інвестувати в Сербію, ніхто не постраждає, але якщо Німеччина цього не робитиме, то багато хто постраждає.

Сербія має свої цілі щодо реформ. В економіці ми маємо чудові результати. Те саме стосується і фіскальної консолідації, але ще потрібно досягти верховенства права.

Сербія стикається з труднощами у відносинах з деякими державами-членами, з іншого боку, Франція рішуче підтримує нашу інтеграцію в ЄС.

На практиці люди розуміють переваги членства в ЄС, але невирішений статус Косово все ще є перешкодою. Єврооптимізм – це факт сприйняття, але реальні переваги – це ситуація в самій Сербії.

- Як сербська громадськість сприйняла той факт, що візит Президента Вучича до Москви на 9 травня порушить критерії вступу до ЄС?

- Я не вважаю, що можлива поїздка до Москви порушить критерії вступу до ЄС. Ця поїздка надасть деяким країнам ЄС більше аргументів для уповільнення процесу інтеграції, але не зупинить його. Її слід розглядати як дипломатичну дію, а не лише як поступку Росії.

У нас є невирішений статус санкційної Нафтової індустрії Сербії (NIS). Російська сторона не хоче допомагати Сербії вирішити цю проблему. Я думаю, що сербське керівництво розглянуло всі аспекти цієї поїздки та вже повідомило про це провідним західним країнам. За цих обставин важко оцінити реакцію громадськості та її вплив.

Моя особиста думка полягає в тому, що пріоритетом суспільної думки є не відносини з Москвою, а те, що люди дбають про якість життя. Гарна новина полягає в тому, що сербські військові не братимуть участі в параді, оскільки ризикують зруйнувати можливості взаємодії, засновані на співпраці із західними партнерами.

Після того, як тема 9 травня кілька разів ставала публічною, МЗС Росії мʼяко тиснуло на Сербію маніпулятивними заявами щодо участі президента Вучича у заході.

СЕРБІЯ МАЄ ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА ЗАХОДІ, А НЕ КИТАЇ ЧИ РОСІЇ

- Колись в Україні панувала думка, що ми можемо бути в Європі і дружити з Росією одночасно. Час і агресія Росії довели неможливість цієї моделі. Чи ваше суспільство ставить собі запитання, що неможливо вічно лишатися на роздоріжжі?

- У Сербії ми повинні почати чесно публічно обговорювати ефективність нинішньої зовнішньополітичної орієнтації “чотирьох стовпів” (президент Борис Тадич проголосив політику Сербії, де ключовим партнером є Європейський Союз, потім ідуть Китай, Росія, США, – ред.).

Це одна з причин, чому Росія інвестує стільки ресурсів в антиєвропейську пропаганду. У нас ніколи не було відкритих дебатів щодо сербського нейтралітету чи щодо “чотирьох стовпів” зовнішньої політики. Їх принесли до політики Сербії після вбивства прем'єр-міністра Зорана Джинджича. Новий сербський уряд має розробити стратегію зовнішньої політики, яка повинна містити відповіді згідно із сучасними процесами у світі та регіоні.

Китай та Росія мають обмежений вплив на Сербію. Вони не можуть бути гарантами безпеки та економічного розвитку. Сербія повинна більше зосередитися на Заході, спираючись на належну стратегію, яка чітко враховуватиме нашу позицію.

Іван Косякін, Київ

Фото: PDI, czsa.org